
- •Попереднє знайомство з твариною.
- •Реєстрація.
- •Збір анамнезу.
- •Анамнез про життя тварини (anamnesis vitae).
- •Клінічний статус
- •Дослідження загального стану тварини.
- •Визначення габітусу.
- •Дослідження волосяного покриву, шкіри, її похідних та підшкірної клітковини.
- •Дослідження видимих слизових оболонок
- •Дослідження окремих органів і систем.
- •Дослідження серцево-судинної системи.
- •Дослідження серця.
- •Дослідження периферичних судин
- •Дослідження дихальної системи
- •Дослідження дихальних рухів.
- •Дослідження переднього відділу
- •Дослідження гортані та трахеї.
- •Дослідження грудної клітки.
- •Дослідження системи травлення.
- •Дослідження приймання корму та води
- •Дослідження рота, органів ротової порожнини та слинних залоз.
- •Дослідження глотки та стравоходу.
- •Дослідження черева, шлунка та кишечнику.
- •Дослідження акту дефекації.
- •Дослідження печінки.
- •Дослідження сечової системи.
- •Дослідження акту сечовиділення.
- •Дослідження нирок, сечового міхура та сечових шляхів.
- •Дослідження нервової системи.
- •Дослідження сечі.
- •Дослідження калу.
- •Дослідження крові.
- •Закінчення.
-
Дослідження видимих слизових оболонок
Дослідження видимих слизових оболонок проводилося за допомогою огляду, при цьому були досліджені слизові оболонки рота, носа, піхви і кон'юктива.
Слизову оболонку носа оглядали піднявши голову тварини вгору, при цьому не було виявлено жодних порушень – колір оболонки блідо рожевий, механічні ушкодження відсутні.
Для дослідження кон'юктиви накладали великий палець однієї руки на верхню повіку, а другої - на нижню, і, натискуючи на нижню повіку, відтягували уверх верхню. Виявлено, що колір кон'юктиви червоно-рожевий, тобто відповідає фізіологічній нормі. Порушення цілісності кон'юктиви також виявлено не було.
Для дослідження ротової порожнини знадобилось відкривати її із застосовуванням тасьми – одну накладали на верхню щелепу, а іншу на нижню. Виявлено, що слизова оболонка рота, ясен, піднебіння та нижньої частини язика має блідо-рожевий колір, помірно волога, що наближено до норми.
Рис.1. Дослідження еластичності шкіри
Для дослідження слизової оболонки піхви вказівним і великим пальцями розширюють статеві губи. Слизова оболонка має також блідо-рожевий колір, тобто знаходиться в нормальному стані.
-
Дослідження поверхневих лімфатичних вузлів і судин.
Лімфатичні вузли у свиноматки досліджували пальпацією і лише заглоткові, оскільки інші у дорослих тварин не промацуються. Вони знаходяться в нормі, не збільшені, гладенькі, рухомі, не болючі, щільні, добре відмежовані від навколишніх тканин. Температура шкіри над лімфовузлами не відрізняється від температури поряд розміщеної ділянки. Дані обстеження свідчать, що патологічний процес в них відсутній.
-
Дослідження окремих органів і систем.
-
Дослідження серцево-судинної системи.
-
Дослідження серця.
Для дослідження ділянки серця були застосовані такі загальноклінічні методи діагностики як огляд, пальпація, перкусія і аускультація.
Спочатку проводилась перкусія: топографічна – для визначення перкусійних меж серця; порівняльна – для визначення характеру звуку, та перкусія болючості в ділянці серця. За допомогою топографічної перкусії серця визначили його верхню і задню перкусійні межі – верхня межа серця розташовується на рівні лопатково-плечового суглобу, задня доходить до 6-го ребра. При цьому болючості ділянки перкусії серця виявлено не було.
Серцевий поштовх у свиноматки визначали за допомогою огляду і пальпації, визначали його місце, силу і поширеність. Огляд починали спочатку з лівої, потім переходили на праву сторону в області 4-5-го міжреберних проміжків безпосередньо за анконеусами дещо вище ліктьового відростку або на 5-7 см нижче лінії лоптако-плечового суглобу. Свиноматка здорова, серцевий поштовх відчувається добре на невеликій ділянці, приблизно 2-4 см2. Пальпацією болючості, посилення або послаблення серцевого поштовху, контактних шумів (тремтіння грудної порожнини або тертя) виявлено не було.
Аускультацію проводили інструментальну, за допомогою фонендоскопа. Вона проводилась на тварині у стоячому положенні у пунктах найкращої чутливості – зліва та справа в ділянці 3-5-го міжреберних проміжків у нижній третині грудної клітки (нижче лінії плечового суглобу).
Аускультацією було виявлено два чітко виражені постійні тони – перший(систолічний) і другий(діастолічний). Перший тон – систолічний – сильніший ніж другий, довший за тембром і на кінці протяжніший. Другий тон – діастолічний – має клапанне походження, він коротший, вищий, чіткіший і на кінці обривистий. Обидва тони дещо приглушені. Сторонніх звуків, тобто шумів, при вислуховуванні не виявлено.
Рис.2. Аускультація ділянки серця