
- •1. Нтр та її вплив на соціально-економічний розвиток країн Заходу в 50-60 рр.
- •2 Другий етап нтр
- •3. Форми і методи державного регулювання економіки в країнах Заходу.
- •4. Динаміка розвитку економіки країн Зах.Європи в др.Пол. Хх ст.
- •8.Економічний розвиток сша у 1945-1960 рр.
- •9. Внутрішньополітична боротьба у сша на зламі 40-50 рр. Маккартизм.
- •10. Суспільно-політичні рухи в сша в 40-50 рр.
- •11. Зовнішня політика сша у 1945-1960 рр: західноєвропейський напрямок.
- •12. Зовнішня політика сша у 1945-1960 рр: далекосхідний напрямок.
- •13. Економічний розвиток сша у 60рр.
- •14. Ліберальні реформи Дж. Кеннеді та л. Джонсона.
- •17. Зовнішня політика сша у 60 р: латиноамериканський напрямок.
- •18. Участь сша у в’єтнамській війні.
- •19. Економічний розвиток сша у 70 рр.
- •20. Вотергейтська справа
- •21. Зовнішня політика сша у 70 рр: далекосхідний напрямок.
- •22. Американо-радянські угоди 70 років.
- •31. Співтовариство - економічна співпраця. «План Шумана»
- •32. Римський договір 1957 р.
- •33. Розбудова спільного ринку в 70-80 рр. Єдиний європ.Акт.
- •34. Єс на зламі хх-ххі ст.
- •39. Фрн у 50-60 рр. Нім. Економічне диво.
- •48. Політика Маргарет Тетчер.
- •50 Розстановка політ. Сил у Франції. Тим час.Режим
- •51. Конституювання іv республ. У Фран.
- •56. Травн.-червневі події 68 р. У Франції.
- •57. Політ.Боротьба у Франції в 70-их рр..
- •35. Міжнародноправове становище Нім. Після капітуляції. Постадамська конф.
- •29. Зміцнення демократичних принципів держ.Ладу в країнах Зах.Європи. Конституції.
- •7. Зростання міжнародних позицій сша у результаті Другої світової війни.
- •2Вересня 1947р. Сша підпис з країнами Пд.Америки пакт «Ріо-де-Жанейро» про спільну оборону Зх. Півкулі.
- •24. Внутрішньополітичне життя сша у 80 рр.
- •23. Економічний розвиток сша у 80-90.
- •25. Проблеми ядерних озброєнь в ам.-рад. Відносинах 80-поч.90 рр.
- •28. Військові акції сша та їх союзників в Афганістані та Іраку.
- •26. Внутрішня і зовнішня політика адміністрації б. Клінтона.
- •27. Внутрішня і зовнішня політика адміністрації Дж. Буша-молодшого.
- •40. Зовн.Політ.Становище Зх.Нім. У 1949-55рр. Париз. Угоди.Вступ фрн до нато.
- •42. Нова сх. Політика фрн.
- •38. Посилення суперечностей між Зх. І срср. Розкол Німеччини.
- •36. Зх. Німеччина в 1945-49 рр.
- •46. Великобрит. У 50-70 рр.
- •49. Уряд т. Блера, його вн.І зовн. Політика.
- •52. Політична боротьба у Франції в роки 4 республіки.
- •54. Конституювання п’ятої республіки у Франції. Політичний курс ш. Де Голля.
- •47. Розпад британської колоніальної імперії.
- •44. Німеччина у 1990-2008.
- •41. Внутр-політ життя фрн 1966-1990.
- •58. Зовнішня політика Франції у 1958-1981
- •59. Внутрішньополітичне життя Франції у 1958-1995 рр.
47. Розпад британської колоніальної імперії.
Після другої світової війни розвернувся процес розпаду колоніальної системи імперіалізму, складовою частиною якого був крах найбільшою в світі британської колоніальної імперії.
Консерватори прагнули зберегти вплив Англії у світі. 1956 р. Англія разом з Францією та Ізраїлем зробили спробу силою повернути контроль над Суецьким каналом, що був націоналізований Єгиптом. Після Суецької кризи розпад англійської колоніальної системи різко прискорився.
Діяльність лейбористського уряду на міжнародній арені дещо контрастувала з його внутрішнім курсом. Великобританія відчутно втрачає свої еконмічні зв’язки з СРСР: у сім разів скоротилася її торгівля з недавнім союзником у другій світовій війні. 1947 року припинила в односторонньому порядку переговори з Москвою про продовження англо-радянського договору від 1942 року.
Саме в роки лейбористського правління Великобританія перетворилася в послідовного і активного учасника Паризької мирної конференції, "холодної війни", розколу Німеччини і першої берлінської кризи, плану Маршала, створення НАТО. Прямим наслідком другої світової війни став розпад Британської імперії, як і інших світових колоніальних імперій. Прагнучи закріпити свій вплив, лейбористи виявилися далекоглядними політиками стосовно колоній, оскільки усвідомили, що старими методами попередити розпад імперії неможливо. Вони зініціювали політику неоколоніалізму, взялися за перетворення імперії у співдоужність, яка існує і сьогодні, таким чином зберегли економічні, політичні та військові зв'язки зі своїми колишніми колоніями, стерлінговий блок. Так, 1947. року в офіційних документах лейбористського уряду назву, "Британська імперія" замінено терміном "Британська співдружність націй", а замість визначення "домініон" застосовано термін "член співдружності". В квітні 1949 року конференція прем'єр-міністрів країн Співдружності скасувала статтю Вестмінстерського статуту 1931 року; про вірність "короні" і визнала англійського монарха "символом вільної асоціації націй".
Унаслідок потужного підйому національно визвольного руху британські імперіалісти були вимушені протягом 1946-1951 рр. надати незалежність Індії (але розділили країну за релігійною ознакою на Індію і Пакистан), Бірми і Цейлону, а так само всім колоніальним територіям Великобританії. У 1945 році населення англійських колоній і залежних територій складало близько 432 млн. чоловік, в1969 – близько 10 млн. чоловік. Розпад колоніальної імперії різко ослабив англійський імперіалізм, проте останній зберіг ще значніше економічні і політичні позиції багато в чому колишніх володіннях Великобританії.
44. Німеччина у 1990-2008.
3 жовтня 1990 р. - об'єднання Німеччини внаслідок краху комуністичного режиму в НДР і ліквідації цієї країни.
Спочатку, особливо восени 1989, коли впала Берлінська стіна, Німеччину охопила загальна ейфорія. Однак практичні аспекти інтеграції двох різних держав виявилися дуже непростими. Не тільки економіка, але навіть матеріальний стан НДР був у значно гіршій формі, аніж припускали на Заході.
Криза в країні тривала протягом всього правління канцлера Герхарда Шрьодера (1998-2005). У 2005 вперше в історії Німеччини канцлером стала жінка, Анґела Меркель. В липні 2006 країна приймала міжнародний чемпіонат з футболу, що значно підвищило настрій в країні.
Зовнішня політика:
1992—1996 — Операция SHARP GUARD с применением военных кораблей и самолетов-разведчиков в Адриатическом море против Югославии;
1993 — Операция сил ООН в Сомали UNOSOM II;
1999 — Война НАТО против Югославии (разведка и задачи по обеспечению);
2002 — 2007 — Война НАТО в Афганистане (разведка и задачи по обеспечению);
с 2002 — Операция Enduring Freedom с участием военно-морского контингента в прибрежных водах Восточной Африки и Средиземном море;
2003 — с самолетами-разведчиками AWACS, с правом пересечения воздушного пространства Ирака, но без права оккупации.
2006 — Участие в вооружённой миссии ЕС по обеспечению выборов в Конго
2006—2007 — Охрана прибрежных вод Ливана с целью пресечения контрабанды оружия (в рамках миссии UNIFIL)