ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА
Підручник: Кочерган М. Вступ до мовознавства.
Мовознавство як наука. Предмет мовознавства.
Наука – це одна із систем знань про реальність від інших систем відрізняється об’єктивністю. Наука має два критерії: істинність і доказовість
Сьогодні наука дуже диференційована. Всі науки згруповані у два розряди: природничо-точні і соціально-гуманітарні.
Мовознавство належи до другого розряду, однак у ньому є сфери і точних і природничих наук.
Чим слово більше за розміром, тим менше омонімів (слів схожих за звучанням)
Предмет мовознавства – людська мова в аспекті її становлення й ря…, будови і функції.
Мовознавство – розгалужена наука.
Мовознавство поділяється на
Загальне і теоретичне,
Теоретичне і прикладне
Синхронічне (синхронізація паралельні показники) і діахронічне (від …. Мова діахронічна в часі)
Звязкі мовознавства з іншими науками
Мовознавство пов’язано з іншими науками рецепієнтними і донорськими стосунками. Від таких наук як філологія, логіка, психологія, історія, культурологія, фізика, анатомія, фізіологія, математика мовознавство екстраполює (запозичає) дані, факти, поняття, терміни, концепції, теорії, гіпотези, тощо (резепієнтни зв’язки).
Донорські – поширюють інформацію мовознавства на інші науки вище перелічені, наприклад, фольклористику, а навіть на математику.
Англійський вчений Ганараш, який базується на теорії звуків лінгвістичній змінній.
На основі мовознавства виділяють такі науки як семіотика, теорія інформації, теорія комунікації.
Синхронне та діахронне вивчення мови.
Розрізняння понять запровадив Фердинанд Соссюр:
З позиції діахроних часів осі од минулого до майбутнього
Або з позиції синхронії
Одночасність
Послідовність
Діахронний підхід застосовується при вивчення виникнення, становлення, розвитку, смерті мов.
Синхронічний підхід використовується при вивченні мов на певному часовому зрізі, здебільшого на сучасному для дослідника.
Відповідно до підходу застосовуються різні методи дослідження. Діахронний підхід застосовує історико-порівняльний метод, а синхронний – описовий в різних його іпостасях (компонентний аналіз, трансформаційний, дистрибутивний)
Функції мови.
Мова виконує цілу низку функцій що до індивіда і спільности. Це
Комунікативна функція – мова засіб спілкування і обміну інформацієй між людьми.
- експресивна функція мова є засобом вираження людини, перетворення внутрішнього в зовнішнє, суб’єктивного в об’єктивне.
Гносеологічна – мова є засобом піднання. Підфункція кумулятивна у мові зосереджено все те, що народ знає про світ
Культуроносна – мова є засобом передавання культурних цінностей, транспортування від народу до народу.
Ці функції є основними. Крім ніх існують інші функції.
Взаємодія мов. Престиж мов та перспективи її розвитку.
Мови не існують ізольовано. Вони постійно контактують. Результатом контактування є запозичення слів, конструкцій. 10% в українській мові запозичені, 104 чужих префіксів, морфем, «ф» - чужа літера. Існують глибші результати контактування: субстрат, суперстрат, адстрат, інтерстрат (страт – од верства)
Субстрат – це елементи мови місцевого наслання, які розчинилися в мові іншого населення, яка перемогла. У французькій мові галльській субстрат.
Суперстрат – це елементи мови пришлого населення у місцевій мові, яка перемогла. В английскій мові є потужний суперстрат.
Престиж мови залежить від її інформативності, тобто кількості інформації, закодованої в цієї мові.
Сьогодні в світі налічується 5500 мов, але кожного року помирає від 3 до 25 мов. До кінця століття залишиться 350-400 мов. Гостро стоїть проблема мови в Україні. Для того, що мова вижила потрібно щоб нею говорили комп’ютери.
Україньска мова серед інших мов світу.
Ще й сьогодні українська мова належить до 50 найпоширеніших мов світу. Українці проживають у 74 країнах світу. Ця мова належить до індоєвропейської сім‘ї (мови «сатем») слов‘янської групи, східнослов‘янської підгрупи. Мова синкретичного характеру – розвита морфологія (закінчення). В польській так само, у німців артикул роду за межами слова, а в український це показує закінчення.
«Сатем» - давньоіндийське «сто», якщо перший звук передньоязиковий, то мова «сатен», якщо буде звук «к» - тови «кентум».
Мова і мислення.
Це психіка звуків. Це означає, що вона має засоби для вираження всіх трьох сфер психіки людини: розуму, почуттів (емоції), волі. Здебільшого ці три складники у мовленні виступають разом (синкретично). Однак у науці тривалий час мову ототожнювали з логікою, то значи з мисленням та його категоріями.
Поняття – це слово, а судження – це речення. Якщо говорити про мислення і мову, то слід пам’ятати, що мислення однорідне за своєю роллю, наприклад, мислення шахіста, музиканта, техніка, вченого. Усі типи мислення зводять до двох категорій:
Мислення абстрактне, яке оперує поняттями і здійснюється за допомогою другої сигнальної системи.
Мислення конкретне, яке оперує образами за допомогою сигналів першої сигнальної системи.
Конкретне мислення властиве тваринам, дітям, розумовонерозвіненим людям, а також нормальним людям. Воно слів (мови) не потребує, бо воно відбувається у межах континууму «я – тут – тепер» і ґрунтується на сигналах, які ідуть від безпосередньо сприйманих предметів.
Абстракційне мислення оперує поняттями, а вони потребують носіїв (слів), а також тих слів, які показують відношення між поняттями, тому це мислення дає можливість відірватися від «я – тут – тепер» і перенести себе куди завгодно в часі і просторі.