Висновок до теоретичної частини

Отже, емоції, як і решта всіх психічних процесів, є віддзеркаленням реальної дійсності, але тільки у формі переживання. При цьому поняття «емоції» і «відчуття», які «в побуті» часто використовуються як рівноцінні, насправді позначають різні психічні явища, які, звичайно, найтіснішим чином зв'язані між собою. І в емоціях і у відчуттях відбиваються потреби людини, вірніше, то, як ці потреби задовольняються. У емоційних переживаннях відбивається життєва значущість явищ, що діють на людину, і ситуацій. Інакше кажучи, емоції — це віддзеркалення у формі упередженого переживання життєвого сенсу явищ і ситуацій. Загалом, можна сказати, що все сприяюче або полегшуюче задоволення потреб викликає позитивні емоційні переживання, і, навпаки, все, що цьому перешкоджає, — негативні.

Важлива відмінність відчуттів від емоцій полягає в тому, що відчуття володіють відносною стійкістю і постійністю, а емоції виникають у відповідь на конкретну ситуацію. Глибокий зв'язок відчуття з емоціями виявляється, перш за все, в тому, що відчуття переживається і виявляється саме в конкретних емоціях. Так, відчуття любові до близької людини може переживатися залежно від ситуації як емоція радості за нього, задоволення від спілкування, тривоги у випадку, якщо йому що-небудь загрожує, досада, якщо він не виправдав наших надій, гордості за його успіхи, сорому у випадку, якщо він зробив що-небудь негідне, і т.д. В структуру відчуття входить не тільки емоція, безпосереднє переживання, але і більш узагальнене відношення, пов'язане із знанням, розумінням, поняттям.

Одна з головних функцій емоцій полягає в тому, що вони допомагають орієнтуватися в навколишній дійсності, оцінити предмети і явища з погляду їх бажаності або небажаності, корисності або шкідливості. На думку радянського психофізіолога П.В. Симонова, емоція виникає тоді, коли з'являється розузгодження тим часом, що необхідно знати і для того, щоб задовольнити потребу (необхідна інформація), і тим, що насправді відоме.

Розділ 3: Експериментальне дослідження вираженості емоційних станів у працівників банківської системи

3.1 Мета та завдання експериментального дослідження

Експериментальне дослідження проводилося для визначення рівня вираженості емоційних станів у людей віку від 25 до 35 років працівників ПАО «Актабанка». Було проведена діагностика 15 чоловік.

№ п/п	ФІО	Стать	Вік	Соц стан
1	Бібік Г.В.	ч	31	Спеціаліст
2	Балабан С.А.	ч	25	Спеціаліст
3	Волкова Д.М.	ж	27	Спеціаліст
4	Басков Л.О.	ч	26	менеджер
5	Говорун А.Т.	ч	34	Спеціаліст
6	Кабан А.М.	ч	30	Спеціаліст
7	Носенко В.М.	ж	29	Керівник відділу
8	Дорохов М.Т.	ч	35	Спеціаліст
9	Золотухина О.Т.	ж	25	Ведучий спеціаліст
10	Леонтьев Д.Т.	ч	26	Спеціаліст
11	Колядун Г.М.	ч	27	Спеціаліст
12	Самсонова З.С.	ж	30	Керівник відділу
13	Краснова М.В.	ж	35	Спеціаліст
14	Сухов К.Ф.	ч	33	менеджер
15	Янов М.І.	ч	26	Спеціаліст

У експериментальному дослідженні використовувалися методики:

1) «Щоденник мого настрою», автором якого є А.Н. Лутошкін

2) Методика «Самооцінка емоційних станів», розроблена американськими психологами А. Уэссманом и Д. Ріксом.

3) Методика «Диференціальні шкали емоцій», розроблена К. Ізардом.

4) Методика «Самооцінка тривожності, фрустрованості, агресивності і ригідності», розроблена О. Елісєєвим.