4. Вибір масштабу фотографування

Попереднє значення масштабу аерофотознімання (m_виб.) для комбінованого і стереотопографічного знімань вибирають у залежності від висоти рельєфу, характеру місцевості і основи створюваного топографічного плану відповідно до таблиці 6:

Таблиця 7

Харак­те­рис­тика ділянки знімання	Переріз рельєфу, м	Контурна частина плану	Знімання рельєфу	Масштаб аеро­фото­знімання	Фокусна відстань АФА,мм	Висотна підготовка
Населені пункти, промислові майданчики, інші забудовані території	0,5	фото­план	стерео­скопічне	1:10000-1:12000 1:4500-1:6500	200; 350 100,70	повна (суцільна)
	1,0	фото­план	стерео­скопічне	1:10000-1:12000 1:6000-1:10000	200; 350 100,70	повна (суцільна)
	2,0	фотоплан	стерео­скопічне	1:10000-1:12000 1:14000-1:10000	200; 350 100,70	повна (суцільна) розріджена
Незабудовані території, сільськогоспо-дарські угіддя	0,5	фотоплан, графічний план	стерео­скопічне	1:45000-1:6500	100,70	повна (суцільна)
	1,0	фотоплан, графічний план	стерео­скопічне	1:6000-1:10000	100,70	повна (суцільна) розріджена
	2,0	фотоплан, графічний план	стерео­скопічне	1:14000-1:10000	100,70	повна(суцільна) розріджена

5. Вибір фокусної відстані

Вибравши та m_виб розраховують фокусну відстань АФА за формулою:

Стандартну фокусну віддаль АФА (f_виб.) вибирають як найближче менше до розрахункового (таблиця 7). Потім вираховують кінцеве значення масштабу фотографування m:

Таблиця 8 Технічні параметри деяких аерофотокамер

6. Розрахунок параметрів аерофотознімання

Вибір параметрів аерофотозйомки дуже відповідальний етап створення топографічних карт. В залежності від попередньо обраного методу зйомки, а також від масштабу створюваної карти, висоти перерізу рельєфу, характеру фотографується території підбирають відповідні параметри аерофотозйомки. Основними параметрами аерофотозйомки є масштаб фотографування, фокусна відстань і висота фотографування. Найбільш раціональними параметрами аерофотозйомки вважаються ті, використання яких призводить до створення топографічної карти необхідної точності з мінімальними економічними витратами.

Оскільки в цифрових технологіях фотограмметричної обробки знімків основним результатом є визначення геодезичних координат місцевості, отже вибір параметрів АФЗ повинен ґрунтуватись на забезпеченні необхідної точності їх отримання. Необхідна точність зумовлена типом задач, які будуть вирішуватись за допомогою створених планово-картографічних матеріалів.

Аерофотознімання виконують відповідно до вимог нормативних документів з аерофотознімання, положень Інструкції та нормативних документів, що стосуються фотограмметричних робіт при створенні топографічних карт і планів.

1. За вибраною висотою фотографування (п.4.3) визначають абсолютну висоту польоту над рівнем моря:

2. Визначають взаємне перекриття аерофотознімків:

Для складання фотопланів, крім технічних вимог необхідно враховувати величини корисної площі знімків, які залежать в основному від рельєфу місцевості, тому перекриття вибирається з таким розрахунком, щоб кожна ділянка місцевості знаходилась в корисній площі одного із знімків.

Перекриття суміжних знімків виражене в процентах від їх розміру завжди задається до рівневої площини знімальної ділянки. Але їх фактичні значення не повинні бути мінімально допустимих для решти площин, що зустрічаються на ділянці знімання. (рис.: ).

Розрахунок повздовжнього ( ) і поперечного перекриття ( ) виконують за емпіричними формулами, які враховують поправки до їх оптимальних значень (62% та 32%), які залежать від перевищення h над середньою площиною знімальної ділянки і висоти фотографування H:

;

3. Визначають базис фотографування

та віддаль між аерофотознімальними маршрутами

де , - розмір кадру аерофотокамери, тобто розмір знімка, переважно .

4. Визначають кількість знімків у маршруті:

де - довжина маршруту

5. Визначають кількість маршрутів:

де - розмір ділянки у поперечному напрямку

6. Загальна кількість знімків визначає потребу в аерофотоплівці або інших матеріалів для аерофотознімання даної території:

7. Обчислюють інтервал фотографування τ – час польоту літака від моменту виконання попереднього знімка до моменту виконання наступного знімка

де - шляхова швидкість вибраного літака.

Заносимо дані розрахунків в таблицю:

Таблиця 9

№	Номенклатура	N-34-37-В-в-1	N-34-37-В-в-2	N-34-37-В-в-3	N-34-37-В-в-4
1	Характеристика місцевості
2	Січення рельєфу на картографічному матеріалі, м
3	альфа сер, м
4	Амах, м	216,4	216,4	216,4	212,8
5	Амін, м	109,7	109,7	109,7	131,2
6	Асер, м	163,1	163,1	163,1	172,0
7	hсер, м	53,3	53,3	53,3	40,8
8	Січення рельєфу ділянки робіт, м	2,0	2,0	2,0	1,0
9	Довжина маршрута, м	4 088	4 088	4 088	4 088
10	Поперечний розмір ділянки, м	4 650	4 650	4 650	4 650
11	розмір знімка lx=ly, мм	230	180	230	230
12	допустима похибка визначення висотних координат точок місцевості, м	0,67	0,67	0,67	0,25
13	похибка визначення різності поздовжніх паралаксів точок стереопар, мм	0,010	0,010	0,015	0,015
14	Нмах, м	6 164	4 824	4 109	1 533
15	Нсер,м	6 072	4 752	4 047	1 510
16	масштаб знімка(з т.4)	10 000	10 000	14 000	10 000
17	fроз, мм	607	475	289	151
18	fвибране, мм	300	300	300	152
19	кінцеве значення масштабу	20 240	15 840	13 490	9 934
20	Н, м	6 072	4 752	4 047	1 510
21	Набс	6 235	4 915	4 210	1 682
22	рх,%	62	63	63	63
23	ру,%	32	33	33	33
24	Вх,м	1769	1055	1148	845
25	Ву,м	3166	1910	2079	1531
26	Ly	931	570	621	457
27	n	3	5	5	6
28	k	2	3	3	4
29	N	6	15	15	24
30	t,сек	14	15	17	12
31	V,км/год	440	250	250	250
32	Тип літака	Мі8	Мі8	Мі8	Мі8
33	Тип аерофотоапарата	RC10	RC10	RC10	RC10

При розрахунках користуватися набором простих правил округлених обчислень:

1. Всі вихідні значення округлюються до реальної точності вимірювань і записуються з відповідним числом значущих цифр, так, щоб в десяткового запису всі цифри були надійними (допускається, щоб остання цифра була сумнівною). При необхідності значення записуються зі значущими правими нулями, щоб у запису вказувалося реальне число надійних знаків (наприклад, якщо довжина в 1 м реально виміряна з точністю до сантиметрів, записується "1,00 м", щоб було видно, що в записі надійні два знаки після коми).

2. Проміжні значення округляютья з одною "запасною" цифрою.

3. При додаванні й відніманні результат округляється до останнього десяткового знака найменш точного з параметрів (наприклад, при обчисленні значення 1,00 м + 1,5 м + 0,075 м результат округляється до десятих метра, тобто до 2,6 м).

4. При множенні і діленні результат округляється до найменшого числа значущих цифр, які мають параметри.