
- •Лабораторна робота 11
- •2.1. У результаті проведення лабораторного заняття студенти повинні:
- •4.2. Потенціометричний метод аналізу
- •4.3. Визначення водневого показника за допомогою рН-метра
- •4.4. Прилади потенціометричного аналізу
- •4.4.1. Характеристика рН-метра рН-150мі.
- •4.4.2. Підготовка рН-метра до роботи
- •4.4.3. Градуювання рН-метра рН-151мі
- •2. Градуювання за першим розчином.
- •3. Градуювання за другим розчином.
- •5. Зміст роботи
- •5.1. Приготування водної грунтової витяжки
- •5.2. Проведення вимірів рН грунтової витяжки
- •Контрольні запитання
- •Література
Державний вищий навчальний заклад
“Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”
Кафедра органічної та аналітичної хімії
Методичні вказівки і інструкція
до виконання лабораторної роботи з курсу
“Аналітична хімія” (інструментальні методи аналізу)
Лабораторна робота №11
Вимірювання рН водних розчинів
методом іонометрії
Затверджено на засіданні кафедри органічної та аналітичної хімії
(протокол № 1 від “28” серпня 2012 р.)
Завідувач кафедрою _____________ Миронюк І.Ф.
Підготувала доцент _____________ Федорченко С.В.
Івано-Франківськ
2012
Лабораторна робота 11
1. ТЕМА: потенціометричний метод аналізу.
2. МЕТА: освоїти методику роботи на рН-метрі, методику прямих потенціометричних визначень, визначити методом іонометрії рН буферних розчинів і грунтової витяжки.
2.1. У результаті проведення лабораторного заняття студенти повинні:
знати
поняття “іонометрія”, “потенціал”, “електрод”, “електродний потенціал”, “гальванічний елемент”, “рівняння Нернста”, “активність”, “електрорушійна сила”, “індикаторний електрод”, “електрод порівняння”, “водневий показник”;
призначення складових частин та принцип роботи рН-метра рН-150МІ і напрямки його використання; технічні характеристики приладу;
методику проведення калібрування рН-метра;
методику проведення визначень рН;
техніку безпеки при проведенні експериментів;
вміти
- провести калібрування рН-метра;
визначити рН досліджуваних розчинів прямим вимірюванням;
виконувати вимоги безпечної роботи з хімічними об’єктами.
2.2. Самостійна робота на занятті:
- фронтальне опитування, виконання тестових або індивідуальних завдань (перевірка домашньої самопідготовки);
аналіз та обговорення основних питань, корекція вихідного рівня знань;
виконання лабораторної роботи;
обговорення та математична обробка експериментальних результатів;
обговорення висновків та оформлення протоколу (залік лабораторної роботи).
2.2.1. Питання для самостійної підготовки:
Потенціометричний метод аналізу.
Рівняння Нернста.
Поняття про індикаторні електроди. Скляний електрод.
Хлоросрібний електрод.
Водневий показник, його експериментальне визначення.
РЕАКТИВИ І ОБЛАДНАННЯ:
Стандарт-титри для приготування буферних розчинів – 3 шт.
Дистильована вода
Зразки грунту – 100 г.
Мірна колба місткістю 1 л – 3 шт.
Мірна колба місткістю 250 мл з корком – 3 шт.
Лійка – 3 шт.
Водоструменевий насос – 1 шт.
Хімічна склянка місткістю 200 мл – 3 шт.
Фільтрувальний папір
рН-метр рН-150МІ.
Лабораторні ваги.
4. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
4.1. Електрохімічні методи аналізу
Електрохiмiчнi методи (ЕХМА) – це методи якісного і кількісного аналізу речовин у газуватому, рідкому або твердому стані, які ґрунтуються на електрохімічних явищах у досліджуваному середовищі або на межі поділу фаз і супроводжуються зміною структури, хімічного складу та концентрації.
В основі електрохімічних визначень лежать процеси, які відбуваються на електродах або в міжелектродному просторі при виникненні потенціалу або при пропусканні електричного струму через розчин.
Аналітичним сигналом є електричний параметр (різниця потенціалів, сила струму, кількість електрики тощо), величина якого залежить від концентрації і природи визначуваного компонента.
За вимірюваним електричним параметром системи, ЕХМА поділяють на потенціометрію (вимірюють рівноважний електродний потенціал Е, В при І=0 А), вольтамперометрію (вимірюють силу струму І, А як функцію від накладеного ззовні Е, В), кулонометрію (вимірюють кількість електрики Q, Кл при І=const або Е=const) та електрогравіметрію (вимірюють масу компонента m, г при І=const або Е=const), кондуктометрію (вимірюють електричний опір розчину κ , См.см-1 при І~ (1000 Гц).
ЕХМА вирізняються високою чутливiстю, точнiстю, простотою апаратури, можливiстю автоматизацiї. Область застосування цих методів досить широка та включає дослідження твердих речовин, розчинів, емульсій та суспензій, заморожених розчинів, полімерів, мембран, в тому числі на основі полімерів, а також систем рідина/рідина, біологічних систем на основі ферментів або культури бактерій.