16. Знос та форми відтворювання основних виробничих фондів.

Основні засоби, які беруть участь у процесі виробництва поступово втрачають свої первісні характеристики та властивості та природно зношуються. В свою чергу знос поділяється на фізичний та моральний.

Під фізичним (матеріальним) зносом основних засобів розуміють явище поступової втрати ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживної вартості, що призводить до зменшення їхньої реальної вартості – економічного спрацьовування. На швидкість і розміри фізичного зносу основних засобів впливають їхня надійність та довговічність, спосіб використання (екстенсивне чи інтенсивне), особливості технологічних процесів, якість технічного догляду й ремонтного обслуговування, кваліфікація робітників, інші організаційно-технічні фактори. Процес фізичного зносу є абсолютно закономірним.

Під моральним зносом основних засобів розуміють знецінення засобів праці, втрату їх вартості до закінчення строку фізичної експлуатації. Цей вид зносу зумовлюється інтенсивним розвитком економічного прогресу. Моральний знос може виявлятися у двох напрямах: 1)зменшення вартості машин та обладнання внаслідок здешевлення їх виробництва та підвишення технічного рівня заводів – виробників; 2)виготовлення більш економічних, технічно досконалих та виробничих машин, обладнання, устаткування у результаті НТП.

Фізичний та моральний зноси діючих основних засобів можна усунути частково або повністю, застосовуючи різні форми відтворення. Між фізичним та моральним зносами та формами їх відтворення існує певний взаємозв'язок.

Процес відтворення основних засобів являє собою заміну фізично спрацьованих і технічно застарілих засобів праці. Розрізняють два основних види відтворення: просте; розширене.

За простого відтворення основних засобів розмір їхньої заміни (вибуття) практично має дорівнювати нормі амортизаційних відрахувань на реновацію, а за розширеного відтворення - залежатиме не лише від нормативного строку експлуатації (норми амортизації), а й від темпів щорічного збільшення обсягу основних засобів, інтенсивності їх використання, впровадження нових технологій у виробництво тих чи інших засобів праці.

17. Поняття про амортизацію основних фондів, її значення. Норма амортизаційних відрахувань. Загальні методи амортизації.

Процес відшкодування зношування основних фондів здійснюється шляхом амортизації. Амортизація - це процес перенесення вартості основних фондів на вартість новоствореної продукції з метою їхнього повного відновлення. Амортизаційні кошти надходять підприємству у складі виручки від реалізації готової продукції (робіт, послуг) і накопичуються для подальшого використання як джерела відтворення вартості основних засобів в амортизаційному фонді.

Норма амортизації — це встановлений річний (квартальний) відсоток відшкодування вартості зношення частини основних фондів. Норми амортизації, які застосовуються на підприємстві, мають бути економічно обґрунтованими і спрямованими на своєчасне відшкодування основних фондів. Норма амортизації (На) для певної групи обладнання визначається:

, де Вл — ліквідаційна вартість основних фондів певної групи, грн; Тсл — термін служби основних фондів, визначений за технічною документацією, років.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

- прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

- зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

де n — тривалість корисного використання об'єкта основних фондів, років.

- прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється.

- кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

- виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

На основні засоби груп 1 "Земельні ділянки" та 13 "Природні ресурси" амортизація не нараховується