30. Ефективність використання оборотних коштів
Ефективність використання обігових коштів характеризується системою економічних показників. Швидкість оборотності обігових коштів є найважливішим показником інтенсивності використання обігових коштів. Вона визначається за допомогою таких взаємозв'язаних показників: коефіцієнт оборотності, тривалість одного обороту в днях та коефіцієнт завантаження обігових коштів.
Коефіцієнт оборотності (Коб) показує кількість оборотів, здійснених обіговими коштами за рік (півріччя, квартал), і визначається за формулою:
ОБІГОВІ КОШТИ після основних фондів за своєю величиною займають друге місце в загальному обсязі ресурсів, які визначають економіку підприємства. З позиції вимог ефективного ведення економіки підприємства обсяг обігових коштів повинен бути достатнім для виробництва продукції в асортименті й якості, яку вимагає ринок, і в той же час мінімальним, що не веде до збільшення затрат виробництва за рахунок утворення наднормативних запасів.
31. Сутність, призначення та класифікація інвестицій. Поняття капітальних вкладень та їх структура
Інвестиції - це довгострокові вкладення капіталу(грошей) в підприємницьку діяльність з метою отримання певного ефекту(економічного, соціального).
Інвестиції - це сукупність витрат що реалізовуються у формі довгострокових вкладень власного або позикового капіталу. Процес вкладення капіталу називається інвестуванням.
Для підприємств інвестування це процес відновлення і рішення капітальних фондів. У цьому сенсі інвестування є припливом нового капіталу в цьому році. Підприємство робить інвестиції оскільки новий капітал дозволяє збільшити свій прибуток, а це забезпечує економічне зростання і стабільне положення на ринку.
За своїм складом і функціональній ролі інвестиції розділяються на різні види:
Інвестиції підприємств :1.внутрішні інвестиції: фінансові, реальні(валові і чисті капітальні вкладення); 2. Державні; 3. Зовнішні: прямі, портфельні; 4. Приватні.
До фінансових інвестицій відносяться вкладення капіталу в цінні папери, придбання акцій, облігацій та ін. цінних паперів, грошові цільові вклади, витрати на придбання скарбів і банківські депозити.
Реальні інвестиції - вкладення капіталу в нове будівництво, розширення, реконструювання, технічне переозброєння і підтримку того, що діє устаткування в робочому стані, а також вкладення коштів в створення матеріально-технічних запасів. Такі інвестиції називають виробничими, а в господарській практиці капітальними вкладеннями.
Зовнішні прямі інвестиції - це вкладення капіталу за кордоном, величина яких складає не менше 10%% вартості від об'єкту інвестування.
Капітальні вкладення -- це витрати на створення нових, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних засобів.
Валові капітальні вкладення - це загальна сума одно-рангових витрат капіталу на просте і розширене відтворення основних виробничих фондів і об'єктів соціальної инфраструктури.
Чисті капітальні вкладення - використовуються тільки для розширеного відтворення.
З тими, що діють на підприємстві системи планування і обліку у складі капітальних вкладень включають: вартість будівельних і монтажних робіт(СМР); вартість усіх видів виробничого устаткування що відносяться до основних фондів інструментам і інвентаря; ін. капітальні роботи і витрати(вартість земельних ділянок, геологорозвідувальних і проектних робіт, НДР, патенти і ліцензії, і так далі)
У господарській практиці розрізняють технологічну і відтворювальну структуру капітальних вкладень. Технологічна структура — це співвідношення між витратами на устаткування, на будівельно-монтажні роботи та іншими витратами. Така структура характеризується співвідношенням капітальних вкладень по видах витрат, тобто розподіляє їх на активну і пасивну частини. Чим вища частка витрат на устаткування, інструмент і інвентар, тим більша частка активної частини капітальних вкладень у їх загальній масі. Відтворювальна структура капітальних вкладень визначає співвідношення витрат на реконструкцію, технічне переозброєння і розширення діючих підприємств та на будівництво нових підприємств. Вона характеризує співвідношення між витратами на відшкодування вибуття основних фондів і витратами на їх накопичення.