28. Поняття нормування обігових коштів. Методи нормування. Норми та нормативи.
Головною умовою формування і використання обігових коштів є їх нормування. Нормування обігових коштів представляє собою процес розробки і встановлення обґрунтованих норм і нормативів в сфері використання оборотного капіталу.
Під нормативом ОБІГОВИХ КОШТІВ розуміється процес розробки норм запасів за окремими видами товарно-матеріальних цінностей і нормативів власних обігових коштів в грошовому вираженні для кожного елементу Обігових коштів і що в цілому забезпечують безперебійність виробництва і реалізації продукции.
Аналітичний метод передбачає визначення потреби в обігових коштах у розмірі їхніх середньо фактичних залишків з урахуванням зростання обсягу виробництва. При цьому необхідно врахувати конкретні умови роботи підприємства в майбутньому році. Цей метод застосовується на тих підприємствах, де кошти, вкладені в матеріальні цінності й витрати, мають велику частку в загальній сумі обігових коштів.
При коефіцієнтному методі запаси і витрати поділяються на залежні безпосередньо від зміни обсягу виробництва (сировина, матеріали, витрати на незавершене виробництво, готова продукція на складі) та не залежні від нього (запасні частини, малоцінні і швидкозношувальні предмети, витрати майбутніх періодів).
Метод прямого рахунку передбачає обґрунтований розрахунок запасів за кожним елементом обігових коштів з урахуванням усіх змін на рівні організаційно-технічного розвитку підприємства, транспортуванні товарно-матеріальних цінностей, практиці розрахунків між підприємствами. Цей метод трудомісткий, він потребує високої кваліфікації економістів, залучення до нормування працівників багатьох служб підприємства. Метод прямого рахунку використовується при організації нового підприємства і періодичному уточненні потреби в обігових коштах діючих підприємств.
Загальний норматив обігових коштів, або сукупна потреба, в обігових коштах підприємствавизначається як сума нормативів, розрахованих за окремими елементами обігових коштів.
29, Розрахунок норм та нормативів за їх видами
Нормами витрат є максимально припустимі абсолютні величини витрат сировини і матеріалів, палива й електроенергії тощо на виробництво одиниці продукції.
Норматив ОБІГОВИХ КОШТІВ - це мінімальна потреба в Обігових коштів виражена в грошовому вираженні і розраховується на підставі норм запасів. Розрізняють загальні і приватні нормативи.
Норматив обігових коштів - це мінімальна сума грошових коштів, постійно необхідна підприємству для його виробничої діяльності. Норма обігових коштів - це виражена у відносних величинах (днях або відсотках) мінімальна потреба в окремих видах товарно-матеріальних цінностей, яка забезпечує безперебійний, ритмічний процес виробництва. Норматив ОБІГОВИХ КОШТІВ (Н) у грошовому виразі за основними елементами виробничих запасів визначається таким чином:
де В - середньоденні витрати матеріалів за кошторисом витрат на виробництво за даним елементом витрат, грн; Д - середня норма запасу для даного елемента обігових коштів, тобто часовий період, протягом якого передбачається робота на даному запасі, днів або відсотків.
Норматив за статтею "Сировина, основні матеріали і напівфабрикати" розраховується за формулою:
де Нс - норматив власних обігових коштів за сировиною, основних матеріалах і напівфабрикатах
Норма поточного (складського) запасу приймається, як правило, в розмірі 50% середнього циклу постачання:
Норматив обігових коштів на допоміжні матеріали розраховується за формулою:
Норматив ОБІГОВИХ КОШТІВ у цілому за групою допоміжних матеріалів визначається шляхом множення одноденних витрат у виробництві на загальну норму запасу (в днях).
Норматив ОБІГОВИХ КОШТІВ у незавершеному виробництві (Н нв ) визначається за формулою:
норму обігових коштів у незавершеному виробництві (в днях). Відповідно норматив обігових коштів у незавершеному виробництві рівний виразу норми обігових коштів (t х Кнз) на одноденний випуск продукції (СУД).
До витрат майбутніх періодів відносяться витрати на освоєння нових видів продукції, вдосконалення технології, підписка на періодичні видання, орендна плата, податки що вносяться авансом, тощо. Норматив обігових коштів у витратах майбутніх періодів (Н) визначається за формулою:
де П - перехідна сума витрат майбутніх періодів на початок планованого періоду; В - витрати майбутніх періодів у майбутньому році, передбачені відповідним кошторисом; Всп - витрати майбутніх періодів, які підлягають списанню на собівартість продукції майбутнього року відповідно до кошторису виробництва.
Загальна норма всіх обігових коштів (у днях) установлюється діленням сукупного нормативу обігових коштів на одноденний випуск товарної продукції за виробничою собівартістю в IV кварталі року.