- •1. Підприємство як відкрита економічна система. Принципи забезпечення ефективності діяльності підприємства.
- •2. Управління п/п: сутність, функції та методи здійснення.
- •3.Продукція підприємства: поняття, види та вимірювання обсягу.
- •4.Робоча сила як фактор виробництва. Персонал підприємства та його класифікація.
- •5. Визначення загальної та додаткової потреби підприємства в персоналі.
- •6.Методи розрахунку потреби підприємства в працівниках.
- •7.Поняття про продуктивність праці персоналу, її показники, прямий метод вимірювання.
- •8.Фактори і резерви підвищення продуктивності праці.
- •9.Поняття про продуктивність праці, її показники, обернений метод вимірювання.
- •10.Поняття про мотивацію праці. Структура та система організації заробітної плати.
- •11.Сутнісна характеристика відрядної форми оплати праці, її системи.
- •12. Сутнісна характеристика погодинної форми оплати праці, її системи.
- •13.Організація преміювання персоналу.
- •14. Основні виробничі фонди підприємства: поняття, склад, форми обліку та методи оцінки.
- •15. Розрахунок середньорічної вартості основних виробничих фондів.
- •16. Знос та форми відтворювання основних виробничих фондів.
- •17. Поняття про амортизацію основних фондів, її значення. Норма амортизаційних відрахувань. Загальні методи амортизації.
- •18. Методи нарахування амортизації в українській економіці.
- •19. Показники ефективності відтворювання та шляхи покращення використання овф.
- •20. Показники ефективності використання овф. Шляхи покращення використання овф.
- •21. Оборотні виробничі фонди як фактор виробництва: поняття, склад, значення, облік та оцінка.
- •22. Нормування витрат сировини та матеріалів: сутність, норми та нормативи. Основні напрямки та значення економії матеріальних ресурсів підприємства. Показники ефективності їх використання.
- •23. Управління запасами товарно-матеріальних цінностей на підприємстві.
- •24. Поняття, характерні риси, елементний склад та значення нематеріальних ресурсів підприємства.
- •25. Нематеріальні активи: поняття, склад, вартісна оцінка та знос.
- •26. Фінансові ресурси підприємства: поняття, джерела формування та види.
- •27. Обігові кошти: поняття, склад, значення для економіки підприємства, процес кругообігу.
- •28. Поняття нормування обігових коштів. Методи нормування. Норми та нормативи.
- •29, Розрахунок норм та нормативів за їх видами
- •30. Ефективність використання оборотних коштів
- •31. Сутність, призначення та класифікація інвестицій. Поняття капітальних вкладень та їх структура
- •32. Визначення необхідного обсягу та джерел фінансування капітальних вкладень
- •33. Ефективність капітальних вкладень та офіційна методика їх вимірювання.
- •34.Сучасні методичні підходи до оцінки ефективності виробничих інвестицій
- •36.Класифікація витрат на виробництво та збут за їх видами
- •37.Поняття калькулювання. Класифікація калькуляційних статей.
- •38.Розрахунок планової калькуляції
- •39. Методичні основи розрахунку кошторису та сукупних витрат на виробництво та реалізацію продукції.
- •40. Розрахунок (планування) собівартості за техніко-економічними факторами.
- •41. Прибуток підприємства та його показники.
- •42. Рентабельність підприємства: поняття та значення. Вимірювання рівня рентабельності ресурсів та витрат (продукції).
- •43. Ціни на продукцію підприємства: поняття, елементарний склад, види.
- •44. Методи ціноутворення та управління цінами в ринковій економіці.
- •45. Виробнича програма підприємства: сутність, зміст та технологія розробки.
- •46. Поняття та методичні основи визначення розміру та ступеню використання виробничої потужності підприємства.
- •47. Поняття про виробничу програму та виробничі потужності підприємства. Обгрунтування виробничої програми виробничими потужностями.
- •48. Економічна суть і загальна методологія визначення ефективності виробництва.
- •49. Загальна характеристика видів ефективності виробництва.
- •50. Узагальнюючі показники ефективності діяльності підприємства.
26. Фінансові ресурси підприємства: поняття, джерела формування та види.
Фінансові ресурси підприємства - це грошові доходи і надходження, що знаходяться в розпорядженні суб'єкта господарювання і призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійсненню витрат по розширеному відтворенню й економічному стимулюванню працюючих.
Основним джерелом фінансових ресурсів на діючих підприємствах виступає вартість реалізованої продукції (наданих послуг), різні частини якої в процесі розподілу виторгу приймають форму грошових доходів і нагромаджень. Фінансові ресурси формуються головним чином за рахунок прибутку (від основного й іншого видів діяльності) і амортизаційних відрахувань. Поряд з ними джерелами фінансових ресурсів також виступають: виторг від реалізації вибулого майна, стійкі пасиви, різні цільові надходження (плата за перебування дітей у дошкільних установах і т. д.), мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві й ін.
Поряд з перерахованими вище важливу роль грає ще одне джерело фінансових ресурсів - пайові й інші внески членів трудового колективу. Значні фінансові ресурси, особливо по знову створюваним і реконструйованим підприємствам, можуть бути мобілізовані на фінансовому ринку. Формами їхньої мобілізації є: продаж акцій, облігацій і інших видів цінних паперів, що випускаються даним підприємством, кредитні інвестиції.
Фінансові ресурси класифікуються за такими ознаками: за кругообігом; за використанням; за правом власності.
За кругообігом розрізняють початкові фінансові ресурси, тобто ті, з якими підприємство починає свою діяльність і які концентруються у статутному фонді, і прирощені — отримані підприємством у результаті його діяльності у формі чистого доходу — прибутку.
За характером використання виділяють матеріалізовані фінансові ресурси — вкладені в основні засоби, які постійно забезпечують виробничий процес, і ті, що перебувають в обігу, обслуговуючи окремий виробничий цикл — оборотні кошти. Оскільки основні засоби постійно зношуються, то для їх оновлення встановлені амортизаційні відрахування, що є формою цільових фінансових ресурсів.
За правом власності фінансові ресурси поділяють на власні кошти підприємницької структури (залежно від форми власності це приватний, пайовий чи акціонерний капітал), надані безоплатно державою з бюджету чи фондів цільового призначення або корпоративними формуваннями з централізованих фондів та позичені — отримані кредити.
27. Обігові кошти: поняття, склад, значення для економіки підприємства, процес кругообігу.
ОБІГОВІ КОШТИ - це сукупність грошових коштів, авансованих для створення і використання оборотних виробничих фондів та фондів обігу з метою забезпечення безперервного процесу виробництва й реалізації продукції. Склад: 1. Виробничі запаси. 2. Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва. 3. Витрати майбутніх періодів. 4. Готова продукція на складі і відвантажена, яка знаходиться в оформленні. 5. Товари відвантажені, але не оплачені покупцями. 6. Грошові кошти в касі і на рахунках у банку. 7. Дебіторська заборгованість.8. Засоби в інших розрахунках.
Потребу в обігових коштах в умовах ринку часто називають експлуатаційними потребами або фінансово-експлуатаційними потребами (ФЕП), які визначаються як різниця між засобами, іммобілізованими в запасах і клієнтській заборгованості, й заборгованістю підприємства постачальникам. У багатьох західних джерелах різниця між поточними активами і поточними пасивами називається робочим капіталом.
Грошові кошти та їх еквіваленти - кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валюті.
Прийнято виділяти три стадії кругообігу.
1. Оборотні кошти виступають у грошовій формі (ГК1) і використовуються для створення виробничих запасів (ВЗ).
2. Виробничі запаси споживаються в процесі виробництва, утворюючи незавершене виробництво (НВ) і перетворюючись на готову продукцію (ГП).
3. Готова продукція реалізується (РП), у результаті чого підприємство отримує необхідні кошти (ГК2), частина яких формує прибуток підприємства (йде на матеріальне стимулювання праці, формує фонд накопичення), а частина (ГК1') - йде на поповнення виробничих запасів.
Кругообіг повторюється, й у такий спосіб постійно створюються передумови для продовження процесу виробництва.