22. Нормування витрат сировини та матеріалів: сутність, норми та нормативи. Основні напрямки та значення економії матеріальних ресурсів підприємства. Показники ефективності їх використання.

Нормування – це процес обчислення тієї частини оборотних активів (запасів та витрат), яка потрібна підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції та здійснення розрахунків.

Норма витрат матеріальних ресурсів – це гранично допустима кількість сировини, матеріалів, палива, енергії, яка може бути використана для виробництва одиниці продукції визначеної якості. Структура норми витрат (Нв) матеріальних ресурсів являє собою склад і співвідношення окремих її елементів і має такий вигляд:

Н в = В ч + В відх + p , де В ч – чисті витрати матеріалу на одиницю продукції, роботи; В відх – технологічно неминучі відходи та втрати; p – інші втрати, що виникають у процесі транспортування, зберігання тощо.

Процес нормування оборотних засобів — це встановлення нормативів їх запасів. Норматив власних оборотних засобів у виробничих запасах визначається шляхом множення денної потреби у певному виді матеріальних ресурсів на норму запасу в днях Норма запасу матеріальних ресурсів в днях включає транспортний, підготовчий, технологічний, поточний і страховий запаси, представлені в днях.

Знаючи нормативну величину виробничих запасів у натуральних вимірниках можна перейти до його представлення у грошовому виразі і обчислити загальний норматив оборотних засобів у виробничих запасах.

Норматив оборотних засобів в запасах готової продукції (Нгп) визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю (Вд) на норму запасу готової продукції на складі в днях

Норматив оборотних засобів у витратах майбутніх періодів розраховується виходячи із залишків коштів на початок періоду і суми витрат, які слід буде зробити в плановому році за мінусом суми для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції.

Раціональне використання матеріальних ресурсів – це якісна характеристика їх споживання на розумному рівні, який можна б визнати суспільно необхідним, а раціоналізація споживання матеріальних ресурсів – це безперервний процес вдосконаленням їхніх використання, пов'язані з розвитком виробництва.

Показники ефективності використання матеріальних ресурсів :

1. Матеріаломісткість продукції МЕ = МЗ / ВП, ME - матеріаломісткість; МЗ - сума матеріальних затрат; ВП - валовий об'єм продукції.

2. Материаловіддача МВ = ВП / МЗ

3. Питома вага матеріальних затрат в собівартості продукції У = МЗ / З ( 100% У - питома вага матеріальних витрат в собівартості продук-ции, %; З - повна собівартість продукції (робіт, послуг).

4. Коефіцієнт використання усіх матеріалів Ки = МЗфакт / МЗ Ки - коефіцієнт використання усіх матеріалів; МЗфакт. - сума фактичних матеріальних витрат; МЗ - умовна величина материальных витрат, розрахована виходячи з планових нормативів витрати матеріалів і фактичного випуску і асортименту.

23. Управління запасами товарно-матеріальних цінностей на підприємстві.

Управління запасами товарно-матеріальних цінностей підпорядковано єдиній меті - забезпеченню безперебійного процесу виробництва і реалізації продукції при мінімізації поточних витрат по обслуговуванню запасів.

Основні етапи формування політики управління запасами на підприємстві:

1. Аналіз запасів товарно-матеріальних цінностей у попередньому періоді. На першому етапі аналізу розглядаються показники загальної суми запасів товарно-матеріальних цінностей - темпи її динаміки, питома вага в обсязі оборотних активів тощо. На другому етапі аналізу вивчається структура запасів у розрізі їх видів і основних груп, виявляються сезонні коливання їх розмірів. На третьому етапі аналізу вивчається ефективність використання різних видів і груп запасів та їх обсягу в цілому, яка характеризується показниками їх оборотності. На четвертому етапі аналізу вивчаються обсяг і структура поточних витрат з обслуговування запасів у розрізі окремих видів цих витрат.

2. Визначення цілей формування запасів. Запаси товарно-матеріальних цінностей, які формуються за рахунок оборотного капіталу, можуть створюватися на підприємстві з різними цілями: забезпечення поточної виробничої діяльності (поточні запаси сировини і матеріалів); забезпечення поточної збутової діяльності (поточні запаси готової продукції); накопичення сезонних запасів, що забезпечують господарський процес у майбутньому періоді (сезонні запаси сировини, матеріалів і готової продукції).

3. Оптимізація розміру основних груп поточних запасів. Така оптимізація пов'язана з попередніми поділом усієї сукупності запасів товарно-матеріальних цінностей на два основних види - виробничі запаси (сировини, матеріалів і напівфабрикатів) та запаси готової продукції.

4. Оптимізація загальної суми запасів товарно-материних цінностей, які формуються за рахунок оборотного капіталу.

5. Побудова ефективних систем контролю за рухом запасів на підприємстві. Основним завданням таких контролюючих систем, які є складовою частиною загального контролінгу використання капіталу підприємства, є своєчасне розміщення замовлень на поповнення запасів і залучення в господарський оборот зайво сформованих їх видів.