
- •1. Підприємство як відкрита економічна система. Принципи забезпечення ефективності діяльності підприємства.
- •2. Управління п/п: сутність, функції та методи здійснення.
- •3.Продукція підприємства: поняття, види та вимірювання обсягу.
- •4.Робоча сила як фактор виробництва. Персонал підприємства та його класифікація.
- •5. Визначення загальної та додаткової потреби підприємства в персоналі.
- •6.Методи розрахунку потреби підприємства в працівниках.
- •7.Поняття про продуктивність праці персоналу, її показники, прямий метод вимірювання.
- •8.Фактори і резерви підвищення продуктивності праці.
- •9.Поняття про продуктивність праці, її показники, обернений метод вимірювання.
- •10.Поняття про мотивацію праці. Структура та система організації заробітної плати.
- •11.Сутнісна характеристика відрядної форми оплати праці, її системи.
- •12. Сутнісна характеристика погодинної форми оплати праці, її системи.
- •13.Організація преміювання персоналу.
- •14. Основні виробничі фонди підприємства: поняття, склад, форми обліку та методи оцінки.
- •15. Розрахунок середньорічної вартості основних виробничих фондів.
- •16. Знос та форми відтворювання основних виробничих фондів.
- •17. Поняття про амортизацію основних фондів, її значення. Норма амортизаційних відрахувань. Загальні методи амортизації.
- •18. Методи нарахування амортизації в українській економіці.
- •19. Показники ефективності відтворювання та шляхи покращення використання овф.
- •20. Показники ефективності використання овф. Шляхи покращення використання овф.
- •21. Оборотні виробничі фонди як фактор виробництва: поняття, склад, значення, облік та оцінка.
- •22. Нормування витрат сировини та матеріалів: сутність, норми та нормативи. Основні напрямки та значення економії матеріальних ресурсів підприємства. Показники ефективності їх використання.
- •23. Управління запасами товарно-матеріальних цінностей на підприємстві.
- •24. Поняття, характерні риси, елементний склад та значення нематеріальних ресурсів підприємства.
- •25. Нематеріальні активи: поняття, склад, вартісна оцінка та знос.
- •26. Фінансові ресурси підприємства: поняття, джерела формування та види.
- •27. Обігові кошти: поняття, склад, значення для економіки підприємства, процес кругообігу.
- •28. Поняття нормування обігових коштів. Методи нормування. Норми та нормативи.
- •29, Розрахунок норм та нормативів за їх видами
- •30. Ефективність використання оборотних коштів
- •31. Сутність, призначення та класифікація інвестицій. Поняття капітальних вкладень та їх структура
- •32. Визначення необхідного обсягу та джерел фінансування капітальних вкладень
- •33. Ефективність капітальних вкладень та офіційна методика їх вимірювання.
- •34.Сучасні методичні підходи до оцінки ефективності виробничих інвестицій
- •36.Класифікація витрат на виробництво та збут за їх видами
- •37.Поняття калькулювання. Класифікація калькуляційних статей.
- •38.Розрахунок планової калькуляції
- •39. Методичні основи розрахунку кошторису та сукупних витрат на виробництво та реалізацію продукції.
- •40. Розрахунок (планування) собівартості за техніко-економічними факторами.
- •41. Прибуток підприємства та його показники.
- •42. Рентабельність підприємства: поняття та значення. Вимірювання рівня рентабельності ресурсів та витрат (продукції).
- •43. Ціни на продукцію підприємства: поняття, елементарний склад, види.
- •44. Методи ціноутворення та управління цінами в ринковій економіці.
- •45. Виробнича програма підприємства: сутність, зміст та технологія розробки.
- •46. Поняття та методичні основи визначення розміру та ступеню використання виробничої потужності підприємства.
- •47. Поняття про виробничу програму та виробничі потужності підприємства. Обгрунтування виробничої програми виробничими потужностями.
- •48. Економічна суть і загальна методологія визначення ефективності виробництва.
- •49. Загальна характеристика видів ефективності виробництва.
- •50. Узагальнюючі показники ефективності діяльності підприємства.
1. Підприємство як відкрита економічна система. Принципи забезпечення ефективності діяльності підприємства.
Підприємство як соціально-економічна система являє собою відокремлену в результаті суспільного поділу праці частину виробничого чи господарського процесу, здатну самостійно або у взаємодії з іншими системами задовольнити ті чи інші потреби потенційну споживачів за допомогою вироблення цією системою товарів чи послуг. Виникнення тієї чи іншої соціально-економічної системи (підприємства) обумовлено виникненням або формуванням на ринку попиту на продукцію, послуги, що здатні задовольнити вимоги споживачів. Сучасне підприємство – це складна відкрита виробничо-господарська та соціальна система, яка:- складається із взаємозалежних частин (виробництв, цехів, дільниць, служб тощо), діяльність яких впливає на кінцевий результат виробництва;- взаємодіє з зовнішнім оточенням, з якого в систему надходять необхідні для виробничої діяльності фактори виробництва (входи) та в якому реалізуються і використовуються результати виробництва (виходи) — продукція, роботи, послуги;- здійснює діяльність, спрямовану на задоволення потреб суспільства (зовнішнього середовища системи);- має властивості, що притаманні складним відкритим цілеспрямованим системам: здійснює певні процеси протягом життєвого циклу продукції; реагує на зміну зовнішнього оточення і самостійно забезпечує свій розвиток (володіє властивістю самоорганізації); має характерне для складних систем поєднання властивостей цілісності та відокремленості, які певним чином впливають на її функціонування та розвиток. Ефективність є складною економічною категорією, яка охоплює різні рівні господарювання (загальнодержавний, галузевий, рівень підприємства) і знаходиться відповідно під впливом багатьох як внутрішніх, так і зовнішніх факторів: економічних, правових, соціальних тощо. Основним принципом формування системи показників ефективності й вираження її суті на всіх рівнях управління економікою (держава, галузь, господарюючий суб'єкт) є співвідношення кінцевого результату (у вигляді національного доходу, валового внутрішнього продукту, обсягу випуску чи реалізації продукції) й ефекту (прибутку) з застосованими і спожитими ресурсами. Співвідношення показників може вираховуватися різними способами.
2. Управління п/п: сутність, функції та методи здійснення.
Під управлінням підприємством слід розуміти цілеспрямовану діяльність, яка представляє собою сукупність методів, засобів і форм ефективної координації роботи людей (трудових колективів) для досягнення поставлених завдань або визначеної мети (підвищення результативності виробництва, зростання прибутку тощо). До основних функцій управління відносять:- планування;- організацію;- мотивацію;- контроль. Планування - функція управління, що визначає перспективи розвитку економічної системи та її майбутній стан, обумовлені темпами розвитку, джерелами, обраними методами і формами виробництва для досягнення сформульованої мети у вигляді конкретних планових моделей (розрахунків) завдань і показників з установленням термінів виконання.Організація - функція управління, метою якої є формування керівної і керованої систем, а також зв'язків і відносин між ними, що забезпечують кооперування людей і знарядь праці з максимальною ефективністю протікання їх спільної трудової діяльності. Мотивація - функція управління, яка вказує на комплекс причин, які спонукають членів трудового колективу до спільних впорядкованих і узгоджених дій для досягнення поставленої перед суб'єктом господарювання мети.Контроль - функція управляння, яка завершує будь-яку діяльність і представляє собою перевірку, а також постійне спостереження з метою перевірки чи нагляду. Під методами управління розуміють способи впливу на окремих працівників (членів трудового колективу) чи трудові колективи в цілому, необхідні для досягнення поставлених цілей підприємства. Засобом, за допомогою якого керівництво встановлює стосунки між рівнями повноважень, є делегування. Делегування представляє собою передачу завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання. Делегування є засобом, за допомогою якого керівництво розподіляє серед співробітників численні завдання. Відповідальність - це зобов'язання виконувати поставлені завдання та відповідати за їх наслідки, відповідальність означає, що працівник приймає всі ризики за неналежне виконання завдання перед тим, хто передає йому повноваження. Повноваження - це обмежене право щодо використання ресурсів організації та спрямування зусиль підлеглих працівників на виконання певних завдань. Повноваження делегуються посаді, а не особі, яка займає її в даний момент.