Аналіз виробництва заданої культури

Цукрові буряки – одна з основних технічних сільськогосподарських культур в Україні, та в інших країнах з помірним кліматом. Коренеплоди цукрових буряків містять 17-18% цукру, а високоцукристих сортів та при відповідних умовах вирощування – до 20%.

Застосовуючи районовані сорти та нову технологію вирощування, господарства забезпечують вихід до 10т і більше цукру з розрахунку на 1га.

Цукрові буряки мають високу кормову цінність: 100 кг коренеплодів відповідають 26 кормовим одиницям, містять 1,2кг перетравного протеїну, 0,5кг кальцію і 0,5кг фосфору.

Значну кормову цінність мають гичка і продукція переробки цукрових буряків. 100кг гички відповідають 20 кормовим одиницям і місять 2,2кг перетравного протеїну, 100кг мелоси – відповідно 77 і 45; 100 кг свіжого жому – 8і 0,9; 100кг сухого жому – 85 і 3,9.

Маса гички становить від третини до половини маси коренеплодів, а в окремих випадках їх маса однакова. Вихід тому становить до 80%.

При врожайності цукрових буряків 50т/га і гички 30т/га тільки за рахунок продуктів переробки вихід кормових одиниць може досягти 10000 Кормова цінність цукрових буряків майже у 2 рази вища, ніж кормових.

Відходи їх переробки (дефекаційну грязь) використовують для висушування кислих грунтів.

Цукрові буряки мають велике агротехнічне значення. Як просапна культура, під яку обов’язкова глибока оранка і внесення органічних і мінеральних добрив, вони залишають поля чистими від бур’янів, що підвищує врожайність наступних культур сівозмін. Цукрові буряки підвищують загальний рівень землеробства.

Коренеплоди містять в середньому 75% води, 17,5% цукру і 7,5% не цукрів.

Останні складаються з м’якоті (5%) і розчинних у воді нецукрів (2,5%).Сік коренеплодів містить 17,5% цукру і 2,5% нецукрів. До складу цукрів входить: сахароза ( 14-21% іноді до 23-24% і навіть більше), інвентарний цукор (глюкоза і фруктоза – 0,1% і рафіноза – 0,01-0,03%).

Цукрові буряки належать до найбільш врожайних сільськогосподарських культур.

Внесення органічних добрив

Важливе місце в системі удобрення цукрових буряків відводиться раціональному використанню гною. Найбільш доцільно вносити напівперепрілий гній після 4-5 місяців зберігання у типових гноєсховищах або польових буртах. У гноєсховищах іній компостують з фосфоритною мукою або виготовляють торфогноєві компости.

Гній вносять під глибоку оранку, під час напівпарового зяблевого обробітку ґрунту. При поліпшеному обробітку його доцільно вносити під час лемішного лущення. Більшість насіння бур’янів, яке внесли з гноєм до глибокої оранки проростає і проростки їх знищуються механічним способом Під пізню глибоку оранку бажано планувати внесення напівперепрілого гною, без життєздатного насіння бур’янів. Не рекомендується глибоко заорювати гній на важких ґрунтах.

Якщо в господарстві багато рідкого гною, то його вносять восени і під глибоку оранку.

Тверді органічні добрива вносять машинами ПРТ-10 і ПРТ-17 в агрегаті з тракторами Т-150К, К-700,К-701. Робоча ширина захвату 5-6см. Рівномірність внесення підвищується при скороченні відстані між проходами. Гній бажано вносити в хмарну погоду в загінці перед проходом плуга. якщо немає можливості одночасно заорювати в грунт, гній заробляють дисковими лущильниками (доцільніше дисковими боронами).

Рідкий гній вивозять і вносять під зяблеву оранку розкидачами РЖТ-4, РЖТ-8, РЖТ-16, МЖТ-10, МЖТ-16. Розкидачі РЖТ-4 і РЖТ-16 можна використовувати для внесення рідкого гною на глибину 10-25см, що різко зменшує втрати поживних речовин.

Застосування мінеральних добрив

Ефективність застосування мінеральних добрив залежить від агротехнічних умов, забур’яненості посівів, правильного вибору форми добрив, доз співвідношення поживних речовин, строків і якості внесення, вапнування грунту.

Азотні добрива промисловість випускає в аміачній, нітратній, нітратно-аміачній і амідній формі.

Найбільш ефективним азотним добривом для цукрових буряків є натрієва селітра (NaNO₃), яка містить нітратний азот і натрій, її доцільно використовувати в рядки під час сівби і для ранніх підживлень. Інші азотні добрива за ефективністю помітно поступаються перед нею і розміщуються в такому порядку: кальцієва селітра, сечовина, аміачна селітра, сульфат амонію, ціанамід кальцію.

З фосфорних добрив суперфосфат простий, порошковидний, гранульований, амонізірований, подвійний містить фосфор, а гірицініат знефторений фосфатом, фосфатшлак, фосфатне борошно містить фосфор, розчинений в слабкій лимонній і соляній кислотах. Водорозчинні фосфорні добрива на нейтральних і лужних грунтах вносять під глибоку оранку, в рядки під час сівби, важкорозчинні – під глибоку оранку на кислих грунтах разом з гноєм.

З калійних добрив застосовують концентровані солі хлористого калію, калімагнезію, сірчанокислий калій, а також сирі калійні солі.

На звичайних вилугуваних і типових чорноземах більш ефективне внесення калійних добрив під зяблеву оранку.

На грунтах з невеликим вмістом обмінного натрію вносять кухонну сіль (60кг на гектар), якщо не вносилась сирі калійні солі.

Найкращим з рідких комплексних добрив, які забезпечують більш високу цукристість, є суспензії, збалансовані за поживними речовинами (NРК як 13:13:13).

Внесення мікродобрив підвищує ефективність використання макродобрив і поліпшує якість коренеплодів. На грунтах, які вапнувалися, мікродобрива під цукровий буряк необхідно вносити в першу чергу.

З борних добрив застосовують буру, борну кислоту, борат магнію. Ефективне позакореневе підживлення 0.1-0.2% розчином борної кислоти разом з хлористим калієм і пестицидами.

На грунтах з недостатнім вмістом рухомого марганцю під глибоку оранку вносять 1,5-2ц/га марганцевого шламу. Позакореневе підживлення посівів проводять 0.1% розчином сірчанокислого марганцю( 300-400л/га).

Мідні добрива вносять у вигляді піритних огарків з розрахунку 6-8ц/га під глибоку оранку раз протягом 4-5 років. Для рядкового внесення використовують сірчанокислу мідь (0,3-0,6кгта ).

Цинкові добрива застосовують для передпосівного обробітку насіння, внесення в рядки під час сівби (1-2кг цинку ) і для позакореневого підживлення.

Молібденове кислий амоній застосовують на кислих грунтах під культивацію (1-1,2кг/га ), в рядки (0.2-0.4кг/га ) і при позакореневому підживленні( 0,1% розчин 300-400л/га ).

Кобальт крім обробітку насіння на заводах застосовують для позакореневого підживлення.

У більшості регіонів незрошуваною бурякосіяння в Україні найбільш ефективно використовуються добрива при внесенні 80-90% розрахункових доз під глибоку оранку, а в умовах зрошуваного бурякосіяння - 60-70% під глибоку пранку. 30-40% /для рядкового внесення і підживлення.

Для поверхневого внесення міндобрив використовують машини ІРМГ-4, РУМ-8, які агрегатують з тракторами відповідно МТЗ-80 і Т-150К. Рідкі міндобрива більш економічні і вносяться більш рівномірно. Рідкі азотні добрива доцільніше вносити локально восени в суху погоду впоперек оранки культиваторами УСМК-5.4В або КРШ-8.1 в агрегаті з підживлювачем ПОМ-630-1, Для внесення рідких комплексних Добрив під глибоку оранку, передпосівну культивацію використовують підживлювачі ПМУ-2,5 і ПМУ-5. Безводний аміак вносять агрегатом АБА-0.5М і культиватором типу УСМК.