3.2.2. Розрахунок техніко-економічних показників по операціях

Машинно-тракторні агрегати підбирають так, щоб вони були взаємопов’язані у виробничому циклі за рядністю та продуктивністю. Наприклад: рядність сівалок, просапних культиваторів, та комплексу машин для збирання Т-70С+ССТ-12В (посів цукрового буряка).

Підібрані МТА повинні забезпечувати ґрунтозахисну систему землеробства, зниження витрати палива, кращі умови праці обслуговуючому персоналу.

Виробіток агрегату за годину змінного часу (графа 15):

(1)

(2)

де: =7год;

- виробіток МТА за зміну, га/зм

- витрата МТА за годинну змінного часу га/год або

Виробіток агрегату за робочий день (добу) (графа16)

(3)

або

де: Т_д – тривалість робочого дня в годинах

Виробіток агрегату за агро строк (графа 17)

(4)

де: - кількість робочих днів для виконання операції.

Кількість агрегатів (графа 18) необхідних для виконання даної операції визначають:

(5)

де: - кількість агрегатів необхідних для виконання даної операції.

- загальний обсяг робіт (графа 4), га, т, км

- продуктивність агрегату

Чисельність трактористів-машиністів визначають за формулою:

або

де: - чисельність механізаторів необхідних для виконання заданої операції.

- чисельність механізаторів, що обслуговують один агрегат, чол.

Затрати праці на одиницю роботи ( графа 24)

(6)

Затрати праці на операцію:

(7)

Кількість нормозмін:

шт. (8)

Обсяг тракторних робіт в умовних еталонних гектарах:

(9)

де: - обсяг тракторних робіт, ум.ет.га

- кількість нормозмін, шт.

3.3. Побудова графіка машиновикористання

Для з’ясування повної картини завантаження комплексу машин протягом періоду часу виробництва заданої культури на підставі розробленої технологічної карти будують графік машиновикористання.

Графіком машиновикористання називається діаграма, яка показує скільки тракторів певного типу повинно працювати в різний час польових робіт.

Графік будують в прямокутних декартових координатах з технологічної карти використовуємо графи 5 і 18. На вісі абсцис відкладають в кратному масштабі (1…2мм на один день) календарні строки на місяцях, а по вісі ординат відкладають теж в прийнятому масштабі кількість тракторів (наприклад 10мм один трактор) . При цьому графік одержують прямокутник, площа якого відображає необхідну кількість тракторів (машино-днів) необхідних для виконання виробничої операції. Для зручності користування в прямокутнику проставляємо номер (код) операції. Для наглядності прямокутники штрихують залежно яким енергетичним засобом виконують операцію. Операції що виконують одночасно на графіку зображають прямокутниками, побудованими послідовно один за другим. Загальна їх висота (верхня межа на графіку) визначає кількість енергетичних засобів необхідних для виконання запланованого обсягу механізованих робіт при виробництві даної культури. Якщо на графіку виявляється максимальна потреба в енергетичних засобах більшого ніж розрахункові і тільки на короткому проміжку календарного строку (пікове навантаження) то потрібно внести коригування в технологічну карту і провести корегування графіка машиновикористання з таким розрахунком щоб не було негативного впливу на кінцевий виробничий результат.

Побудова лінійного графіка використання

с.г. машин

Загальну кількість сільськогосподарських машин за марками найбільш доцільно визначати на основі побудованого лінійного графіка. Графік будується в прямокутних координатах де по вісі абсцис відкладаємо календарні строки виконання операції (графа 4) на вісі ординат до перетину з вертикальними рисками (календарних строків) проводимо лінію по якій відмічаємо кількість машин задіяних на виконання даної операції назву і марку машини заносимо в таблицю з віссю ординат.

Після цього підраховують загальну потребу машин кожної марки і проставляють в графу „розрахункова потреба машини”. Загальну потребу машин визначають за періодом, в який найбільша кількість машин однієї і тієї ж марки які агрегатуються з різними тракторами збігаються то потрібну кількість машин на цей строк підсумовують.

Список використаної літератури

1.Вавілов П.П.,Грищенко В.В Ростеневодство.-ВО Агропромиздат,1986-512с.

2.Белянков Н.Н.,Смирнов А.Н.Механезация животноводчества.-М.:

Колос,1983-359с

3.Віденко М.К. Використання машинно-тракторного парку.-К:Урожай,1979-356с

4.Губенко В.Ф. Довідник буряковода.-К.:Урожай,1991-237с

5.Сахарная свекла, производство и переработка.Журналы №4-6.-ВО Агропромиздат,1991

6.Тум Я.В. Влияние технической оснащоности на урожайность,1978.№2с.6-7

7.Гречкосій В.Д. Довідник сільського інженера.-К.:Урожай,1979-365с.

8.Водолазов Н.К Курсове и дипломное проектирование по механизации сельского хазяйства .-М.:Агропромиздат,1991-335с. Антонишин Р.З., Козырев С.Н. Карты технологической наладки почвообрабатывающих и посевных машинно-тракторных агрегатов. – К.: Высшая школа, 1991.-152с.

9.Білоножко М.А. Інтенсивна технологія вирощування польових і кормових культур. – К.: Вища школа, 1990.-292с.

10.Діденко М.К. Експлуатація машинно-тракторного праку. – К.: Вища школа , 1983. – 447с.

11.Ільченко В.Ю., Негідний Ю.Л. і ін. Машинновикористання в землеробстві. – К.: Урожай, 1996.-382с.

12.Ільченко В.Ю., Карасьов П.І. і ін. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві . – К.: Урожай, 1996.-382с.

13.Гаврилюк Г.Р. Технологічна наладка та усунення несправностей машин. – К.: Урожай, 1988 – 256с.

14.Фортуна В.Й., Миронюк С.К. Технологія механізованих с.г. робіт.- К.: Вища школа, 1991 -316с.

Висновок:

Актуальною проблемою буряківництва є перехід на екологічно чисті технології з максимальним використанням агротехнічних і біологічних засобів захисту рослин від бур'янів, шкідників і хвороб, поєднання і скорочення технологічних операцій з метою ліквідації негативної дії машин і знарядь на грунті,тому я пропоную: водити інтенсивні технології, які застосовуються в буряківництві, забезпечують вирощування 50-55 т/га коренеплоди при цукристості 17-18%. Затрати праці на 1га посіву скорочуються до 80-100 людино-годин. Підвищенню продуктивності сприяє впровадження районованих і перспективних сортів та гібридів.