У завданні 12 потрібно розв'язати правову ситуацію (за запитаннями до неї)

12 Проаналізуйте правову ситуацію.

А працює у трамвайно-тролейбусному депо механіком. Ремон­туючи один з вагонів трамваю, він з необережності зіпсував до­роговартісну деталь, внаслідок чого вона не підлягала ремонту. За вчинені дії А було оголошено догану й позбавлено премії за підсумками роботи за рік. До того ж адміністрацією було видано наказ про відрахування із заробітної плати А вартості зіпсованої деталі. А звернувся з позовом до суду з вимогою поновити його порушені права, адже за одне діяння на нього накладено відразу три стягнення.

А Громадянина А притягнуто до дисциплінарної (догана) і мате­ріальної відповідальності (позбавлено премії, відрахування вар­тості деталі із заробітної плати).

Б Конституція України (ст. 66) до обов'язків кожного громадянина відносить відшкодування завданих ним збитків. У ст. 130 Ко­дексу законів про працю України зазначається, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну під­приємству, установі, організації через порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються встановленням відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в можах і порядку, перед­бачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними ді­ями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком ви­падків, передбачених законодавством.

За наявності визначених підстав і умов матеріальна відпові­дальність може бути покладена незалежно від притягнення пра­цівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

На працівника не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за не одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівни­ком, що перебував у стані крайньої необхідності.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або полагодити пошкоджене.

Виходячи з цього, законодавство вимагає від власника або упо­вноваженого ним органу створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення дорученого їм майна. Пра­цівники зобов'язані дбайливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів щодо запобігання шкоди.

Оскільки А, коли зіпсував деталь, перебував на роботі, у тве­резому стані, виконував свої прямі професійні обов'язки, він не укладав контракту, за яким має нести повну матеріальну відпо­відальність, його дії не були навмисними, — то скоріш за все суд скасує наказ адміністрації про відрахування вартості деталі із за­робітної плати А, залишивши догану й позбавлення премії.

ВАРІАНТ 4

Завдання 1—6 передбачають вибір однієї правильної відповіді з чотирьох

1 Сукупність органів, за допомогою яких практично здійснюється державна влада, — це:Г розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову

2 Структура законодавства, зумовлена різницею юридичної сили нормативно-правових актів, що приймаються різними нормо-творчими органами, називається:

А вертикальна

3 Укладеним з моменту, коли сторони досягли між собою згоди за всіма його істотними умовами, є правочин:

консенсуальний

4 Біржа, на якій здійснюється торгівля цінними паперами, на­зивається:

Б фондова

5 Форма вини, коли суб'єкт усвідомлює протиправність сшіго діяння, передбачає можливість настання його негативних на­слідків, проте легковажно сподівається, що вони не виник­нуть, — це:

В протиправна самовпевненість

6 Голова Конституційного суду України обирається на строк (у роках):

А З

Завдання 7—8 передбачають вибір трьох правильних відповідей (варіант відповіді зі сполученням цифр)

7 Оберіть варіант, у якому значаться функції Конституції Укра­їни.

Г 1, 4, 5

1 установча

4. стабілізуюча

5. об'єднуюча '_т

8 Оберіть варіант, у якому вказано способи забезпечення зобов'я­зань.

^{Б 1, 2, 4 :Я|Ж,І, 'З}

1. порука

2. застава 4 •завдаток

Завдання 9 передбачає запис короткої відповіді на запитання

9 Громадська організація — це об'єднання громадян, що утворю­ється для спільної реалізації спільних інтересів (культурних, економічних, вікових, тендерних, регіональних, релігійних, професійних, соціальних тощо).

Завдання 10 передбачає розкриття змісту правової формули/правового принципу чи правового явища

10 Принцип презумпції батьківства в сімейному праві передба­чає, що дитина, яка зачата або народжена у шлюбі, походить від подружжя. Тобто батьком дитини є чоловік, а матір'ю — дружина. У такому разі походження дитини підтверджується свідоцтвом про шлюб та документами медичного закладу про народження жінкою дитини.

У завданні 11 потрібно проаналізувати (прокоментувати) статтю законодавчого акта та відповісти на запитання до основного поняття, що значиться в ній

11 Аналіз статті 80 Цивільного кодексу України передбачає відпо­віді на запитання.

1. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і діє­здатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

А Основні правові поняття, про які йдеться, — юридична особа, цивільна правоздатність юридичної особи, цивільна дієздат­ність юридичної особи.

Б Приклади юридичних осіб в Україні — господарське підприєм ство, виробничий кооператив, політична партія, ОСББ, кре­дитна спілка, громадська організація.

В Спеціальну правоздатність юридичної особи визначає ст. 91 Ци­вільного кодексу України, а саме: «1. Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть нале­жати лише людині. 2. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. 3. Юридична осо­ба може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких вста­новлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). 4. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення». Дієздатність юридичної особи визначає ст. 92 Цивільного ко­дексу України, а саме: «Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону».

Коментар до ст. 80 Цивільного кодексу України. У Цивільному кодексі юридична особа визначається через термін «організація», під яким розуміють певне соціальне утворення, тобто систему іс­тотних соціальних взаємозв'язків, через які люди (або їх групи) об'єднуються для досягнення поставлених цілей у єдине структурне і функціонально диференційоване соціальне ціле. Завдяки орга­нізаційній єдності воля окремих учасників (засновників) транс­формується в єдину волю юридичної особи. Організаційна єдність проявляється у структурі управління, компетенції та порядку ухва­лення рішень органами, що визначено в установчих документах. У Цивільному кодексі реалізовано погляд на сутність юридичної особи як реального суб'єкта права. Ознака майнової відокремленос­ті юридичної особи дає їй повноцінну можливість бути учасником майнових правовідносин — тобто брати участь у процесі цивільного правонаступництва, давати взамін чужого майна своє майно шля­хом здійснення правочинів. Із майновою відособленістю організа­ції нерозривно пов'язана її самостійна майнова відповідальність за зобов'язаннями. Тому і сплата податків і заробітної плати є наслід­ком майнової самостійності юридичної особи як суб'єкта цивільного права. Обов'язковою ознакою юридичної особи є її найменування, за допомогою якого вона індивідуалізується серед учасників цивіль­ного обороту. Державна реєстрація, юридичної особи є другим юри­дичним фактом на шляху отримання юридичною особою статусу суб'єкта цивільних правовідносин. Статус суб'єкта цивільних пра­вовідносин передбачає наявність двох елементів — правоздатність і дієздатність. Здатність бути позивачем і відповідачем у суді має не суто матеріальну, а більшою мірою процесуальну природу.