3. Оформлення щоденника

Щоденник - це документ, в якому студентом фіксується виконання програми практики. Основні вимоги до записів у щоденнику:

- записи треба робити щоденно на основі виконаної роботи згідно затвердженої програми практики;

- записи повинні бути лаконічними, але розкривати суть питання програми практики;

- записи повинні відображати практичну роботу базової установи, в них вказуються документи, які вивчались або складались студентом у процесі роботи, робляться посилання на додані документи; записи здійснюються охайно і грамотно.

Безпосередній керівник практики від базової установи щоденно перевіряє записи в щоденниках практикантів і підписує їх.

Особливе місце під час проходження практики посідає збір, узагальнення й опрацювання практичного матеріалу.

Збір практичного матеріалу повинен проводитись щоденно після повторення студентом теоретичних питань, що дозволить в процесі роботи виявити позитивні або негативні сторони роботи базової установи, дотримання чинного законодавства, інших нормативних документів, які регулюють його діяльність.

4. Оформлення письмового звіту

На основі записів у щоденнику, а також накопичених у процесі практики організаційно-правових, оперативних, обліково-звітних, аналітичних матеріалів студент складає письмовий звіт про виконання програми практики.

Звіт про виконання програми практики оформляється відповідно до вимог Єдиного стандарту конструкторської документації (ЄСКД) до текстових документів.

Зміст звіту друкують за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) з використанням шрифту Times New Roman текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. друкують за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) з використанням шрифту Times New Roman текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом.

Текст звіту необхідно друкувати, залишаючи береги, які не можуть бути меншими таких розмірів: лівий - 10 мм, правий - 30 мм, верхній - 20 мм, нижній - 20 мм. Звіт друкується чорним кольором, без використання кольорових вставок та виділень. Шрифт має бути чітким, середньої жирності, однакової щільності.

Заголовки структурних частин звіту «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «ТЕМА», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 3 інтервалам. Кожну структурну частину звіту треба починати з нової сторінки.

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Порядок нумерації та правила оформлення таблиць, ілюстрацій. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою звіту є титульний аркуш. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Не підлягає нумерації також і зміст звіту. На інших сторінках номер проставляють у правому верхньому куті аркушу без крапки в кінці.

Такі структурні частини звіту, як зміст, перелік умовних скорочень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Необхідно звернути увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини звіту, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер теми ставлять після слова «ТЕМА», після номера крапку не ставлять.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати у звіті безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 1.2. (другий рисунок першої теми ). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо у звіті подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першої теми).

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовок кожної графи таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву розміщують тільки над її першою частиною. В іншій частині визначають нумерацію колонок, починаючи з першої. Над перенесеною частиною таблиці розміщують визначення її номеру за таким зразком: "Продовження табл.2.1".

Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Приклади оформлення таблиць, рисунків, формул подано в додатку Е.

Правила цитування та посилання на використані джерела

Після посилань в тексті на першоджерела у квадратних дужках вказується порядковий номер джерела за списком використаної літератури, а також номер сторінки. Наприклад: Цитата в тексті "...наукові основи побудови митної системи..."[6, 3]. В дужках цифра 6 означає джерело в списку використаних джерел, а цифра 3 - сторінку в цьому джерелі.

Вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

б)цитування повинно бути повним, без довільного скорочення і перекручення авторського тексту та позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело.

Посилання на ілюстрації у звіті вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "рис. 1.2".

На всі таблиці звіту повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад "... в табл. 1.2".

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад, "див.табл.1.3".

Порядок оформлення списку використаних джерел. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв та ін. Список використаних джерел наводиться у такій послідовності: а) за порядком посилання у тексті; б) за алфавітним порядком; в) за хронологією.

Список використаних джерел розміщується після основного змісту звіту. Літературні джерела вказуються в такому порядку:

Конституція України.

Закони України.

Постанови Верховної Ради України. Укази Президента України. Постанови Кабінету Міністрів України. Нормативні документи міністерств і відомств.

Монографії, підручники, журнальні та газетні статті в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами джерел.

Друковані джерела іноземною мовою в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами джерел.

Інформація з Інтернету.

Статистичні збірники, інформаційні бюлетені.

При оформленні списку літератури слід дотримуватись наступних правил:

• закони, укази, постанови повинні бути названі повністю, оформлені так, як звучать в пресі;

• оформляти монографії, підручники і навчальні посібники, кількість авторів яких не перевищує три чоловіки, потрібно так: прізвище та ініціали автора. Назва. - Місце видання: видавництво, рік. - загальна кількість сторінок.

• якщо кількість авторів монографій, підручників і навчальних посібників більше трьох, то книга йде за редакцією і оформляється так: назва / За ред. (ініціали та прізвище). -

Місце видання: видавництво, рік. - загальна кількість сторінок.

-якщо використовується стаття з журналу або газети то вона оформляється так: прізвище

• та ініціали автора. Назва статті // назва журналу (або газети). - рік. - номер. - сторінки статті.

• назву місця видання наводять повністю у називному відмінку, за винятком міст: Київ (- К.:), Москва (- М.:), Санкт-Петербург (- СПб.:), перед назвою міста ставиться тире, а після - двокрапка.

Усі видання колективного автора, найменування якого змінювались, припускається описувати під його останньою офіційною назвою.

Додатки оформляються як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті звіту по конкретним темам.

Кожен додаток починається з нової сторінки. Він має заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово: "Додаток _" і дві цифри, перша позначає номер теми, якій відповідає додаток, друга - порядковий номер додатку в межах теми. Наприклад, Додаток 2.3 – третій додаток другої теми. В теоретичній частині посилання на додатки виділяти жирним шрифтом.