Висновок

Ринкові умови господарювання вимагають від кожного підприємства бути впевненим у своїх дебіторської та кредиторської заборгованостях. Кредитори при наданні позики повинні мати достовірну інформацію про платоспроможність підприємства, адже вони ризикують певною сумою коштів. В свою чергу підприємство – позичальник повинно передбачати свою подальшу діяльність, та аналізувати свій сучасний фінансовий стан. Тому дуже постає питання про використання на практиці розрахунку коефіцієнтів ліквідності та платоспроможності.

Отже, було проведено аналіз фінансового стану підприємства. Об’єктом аналізу було підприємство ЗАТ «Чернівецький хімзавод» Становище даного підприємства є досить стійким. Негативним стало зменшення чистого прибутку на 402 тис.грн. у 2009 році.

У 2009 році покращилися, показники платоспроможності, ділової активності. Здійснюючи рейтингову оцінку 2009 рік діяльності характеризується масовими покращення фінансового господарювання підприємства.

Незалежно від якості здійснення виробничо-госопдарської діяльності завжди треба шукати шляхи покращення та оптимізації. Щодо напрямків покращення фінансового стану було визначено, що якщо підприємство мобілізує додаткові кошти та використає резерви (дебіторська заборгованість, частина запасів), то суб’єкт господарювання отримав б додатково 30% від звітного чистого прибутку.

На підставі аналізу можна зробити певні висновки.

Перше: головною умовою ефективної фінансово-господарської діяльності підприємства є оптимізація розмірів і структури обігових коштів, а також зниження витрат, пов'язаних з іммобілізацією оборотних активів. Під іммобілізацією мається на увазі використання обігових коштів не за призначенням (буквально: "приведення у бездіяльність"): відвантажені товари, не оплачені в строк покупцями; товари на відповідальному зберіганні у покупців через відмову від акцепту; понаднормові втрати і витрати від псування товарно-матеріальних цінностей, витрати на капітальні вкладення у розмірах, що перевищують наявні джерела, тощо.

Друге: зміни структури активів підприємства у бік збільшення частки обігових коштів можуть вказувати:

— на формування мобільнішої структури активів, яка сприяє прискоренню кругообігу обігових коштів підприємства;

— на відтягнення частини поточних активів для кредитування споживчих товарів, робіт, послуг підприємства, дочірніх підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини обігових коштів із виробничого циклу;

— на скорочення виробничої бази.

Отже, запропонуємо шляхи покращення фінансового стану підприємства через:

1. Скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв’язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв’язки з постачальниками;

2. Прискорення оборотності оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних товарно-матеріальних цінностей;

3. Скорочення терміну оборотності дебіторської заборгованості;

4. Збільшення терміну оборотності кредиторської заборгованості;

5. Оптимізувати політику щодо дебіторської заборгованості;

6. Розробити кредитку політику, яка дасть можливість вчасно і без перешкод отримати кредити тощо.

Внаслідок великих обсягів неплатежів в Україні склалася надзвичайна економічна ситуація для розв’язання якої потрібні і надзвичайні заходи з боку держави. Слід разом із переоцінкою оборотного капіталу, що дасть змогу усунути головну причину неплатежів і нормалізувати процес обігу вартості капіталу, провести радикальну структурну реформу – лібералізацію, дерегуляцію та приватизацію.

В економічній літературі існує думка, що фонд поповнення оборотного капіталу доцільно формувати за рахунок собівартості. Звичайно, при оцінці доцільності прийняття такого рішення треба врахувати усі фактори, на які воно вплине: зростання цін і дебіторської заборгованості, зменшення суми податку на прибуток, збільшення розміру ПДВ. Тому, для поповнення оборотного капіталу підприємств доцільнішу було б звільнити від оподаткування частини прибутку, яка спрямовується на поповнення власного оборотного капіталу.

Для підвищення стимулювального впливу системи податкових платежів доцільно відмовитися від уведення в собівартість продукції деяких податків, а нараховувати і сплачувати їх безпосередньо з прибутку. Ефективнішим є внесення до бюджету вартості реалізованих товарів у вигляді ПДВ підприємствами, що безпосередньо реалізують товари населенню, яке, зрештою, є платником податку.

Щоб удосконалити забезпечення та ефективність використання оборотного капіталу, держава, на нашу думку має вжити такі заходи:

1. Індексувати вартість оборотного капіталу з допомогою впровадження в усіх секторах економіки відповідних індексів.

2. Вдосконалити податкову політику в частині стимулювання підвищення рівня забезпеченості підприємств оборотним капіталом, а саме:

- відмовитися від введення до витрат деяких податків, а нараховувати і сплачувати їх безпосередньо з прибутку;

- враховуючи тяжкий економічний стан підприємств, звільнити від оподаткування частину прибутку, яка спрямовується на поповнення оборотного капіталу;

- не тільки звільнити від оподаткування, а й регламентувати обов’язкове спрямування частини прибутку, що залишається у підприємства після сплати податків, на поповнення оборотного капіталу;

- максимально наблизити строки сплати податкових платежів до моменту отримання доходів.

3. Розв’язати на державному рівні проблему неплатежів, яка потребує разом із індексацією оборотного капіталу та проведенням структурної реформи і законодавчого обмеження зростання взаємної простроченої заборгованості.

Таким чином, в сучасних умовах господарювання кожен повинен бути впевненим в раціональності використання своїх коштів, цьому сприяє розширений аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства.