Тема 11 аналіз прибутковості та рентабельності підприємства

Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством, у тому числі прибуток від основної діяльності, є дуже важливими показниками. Однак вони не можуть характеризувати рівень ефективності госпо­дарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку отримає підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої і матеріалізованої праці, більше виробляє і реалізує продукції (робіт, послуг).

Прибуток — це частина отриманого на вкладений капітал чис­того доходу підприємства, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької діяльності.

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємст­ва, отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами.

По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяль­ності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках.

По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що береться для розрахунків.

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточни­ми витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. У найширшому, найзагальнішому розумінні рентабельність означає прибутковість або доходність виробництва і реалізації всієї продук­ції (робіт, послуг) чи окремих видів її; доходність підприємств, ор­ганізацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

Рентабельність безпосередньо пов'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентабельність — це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Рентабельність — це прибуток, віднесений до вартості елементів виробництва, що сприяли його створенню.

Рентабельність характеризує рівень віддачі витрат та використа­них ресурсів і засобів виробництва (вимірюється в процентах).

Рівень рентабельності прямо пропорційний прибутку і обер­нено пропорційний — собівартості, середнім залишкам виробни­чих основних фондів, нормованих і ненормованих оборотних засобів.

Аналіз рівня рентабельності і причин її зміни має важливе значення для виявлення резервів підвищення ефективності роботи підприємства.

Кожному виробу, впровадженому у виробництво, властивий певний життєвий цикл зі своїми проблемами і можливостями, і апроксимується він кривою, на якій викреслено чотири етапи. Для етапу просування на ринок характерні повільне зростання збуту, мінімальні прибутки і високі витрати на маркетинг. На етапі росту фірма прагне удосконалити виріб, завоювати нові сегменти ринку і канали розподілу. Витрати на маркетинг також підтримуються на високому рівні. На етапі зрілості, в межах якого зростання збуту гальмується, а прибутки стабілізуються, витрати на марке­тинг скорочуються, а сам маркетинг, виріб і ринок його збуту модифікують­ся. На етапі спаду попиту збут виробів і прибутки скорочуються. На цьому етапі фірма приймає рішення про виключення виробу з номенклатури і необхідність його оновлення. Стратегія диференціації передбачає кропітку роботу фірми щодо забезпечення якості продукції, яка включає всі фактори, що впливають на вибір даного постачальника (фірми — виробни­ка продукції) споживачем. Це поширене трактування "якості" наближено характеризує "конкурентоспроможність".

Незважаючи на те, що прибуток характеризує економічний ефект, отриманий в результаті діяльності підприємства, всі аспекти проведення його виробничої і господарської роботи за допомогою прибутку оцінити неможливо. Тому при аналізі виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства застосовують систему відносних показників рентабельності.

До показників рентабельності продукції відносять:

1. Рентабельність окремих виробів – розраховується як відношення прибутку від виробу до собівартості самого виробу.

2. Рентабельність реалізованої продукції - розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (або чистого прибутку) до виручки від реалізації продукції.

3. Рентабельність виробництва – розраховується як відношення прибутку від реалізації до вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів.

Розглянемо кілька окремих показників рентабельност продукції.

Рентабельність продукції розраховується як відношення операційного прибутку від реалізації (робіт, послуг) до витрат на її виробництво та збут і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності.

Рентабельність продукції (Р_{продукції}) визначається так:

Р_{продукції} = Операційний прибуток (ф. №2, р.100)/(Виробнича собівартість + адміністративні витрати + витрати на збут(ф. №2, р.280+070+080+090)) х 100% . (11.1)

Рентабельність продукції визначається на всю продану продукцію і за окремими її видами.

Рентабельність продукції можна обчислити також як відношення прибутку до обсягу реалізованої продукції. Саме в такому вигляді цей показник використовують в зарубіжній практиці.

У фінансово-економічному аналізі досить широкого застосування набув показник рентабельності продукції, який визначається так:

Р_{продукції} = Чистий прибуток (ф. №2, р.220)/Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (ф. №2, р.035) х 100%. (11.2)

Він показує, скільки припадає чистого прибутку на одну гривню реалізованої продукції. Тобто цей показник характеризує доходність від реалізованої продукції.

В багатономенклатурному виробництві поряд з рентабельністю всієї продукції обчислюють також рентабельність окремих її видів, яка визначається за формулою:

Р_і = (Ц_і – С_і)/ С_і х 100% (11.3)

де Рі – рентабельність одного виробу;

Ці, Сі – відповідно ціна і повна собівартість і-го виробу.

Отже, рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут.

Для фінансового аналізу діяльності підприємств використовуються показники рентабельності основної то­варної продукції та окремих видів товарів, робіт і послуг:

Р_п = (Р – С_р.п )/ С_р.п *100, (11.4)

де R_п — рентабельність продукції підприємства;

P — виручка від реалізації товарів, робіт, послуг в оптових цінах (без ПДВ);

Cр.п— операційні витрати на випуск реалізованої про­дукції.

R_вал = П_вал /С_в*100, (11.5)

де Rвал — рентабельність продукції за валовим прибутком;

Пвал — валовий прибуток;

Св — виробнича собівартість продукції.

Різниця між величинами Срп і Св у цих формулах ви­значається особливостями формування виробничої собі­вартості продукції та операційних витрат згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку.

Отже, у найширшому розумінні, рентабельність означає прибутковість або доходність усієї продукції чи окремих її видів, доходність підприємств, установ, організацій.

Саме тому показники рентабельності використовують для оцінки результатів діяльності підприємства, його структурних підрозділів, у ціноутворенні, інвестиційній політиці, для порівняльного аналізу споріднених підприємств, що виробляють таку саму продукцію, для вибору варіантів формування асортименту і структури продукції, аналізу раціональності виробництва продукції.

На рівні підприємства прибутком вважається частина чистого доходу, що обраховується як різниця між чистим доходом, отриманим від продажу продукції (активів), обчисленої за відпускними цінами виробника без податку на додану вартість і акцизного збору, та витратами на її виробництво і реалізацію (залишковою вартістю активів).

Міру прибутковості функціонування підприємств найточніше визначають показники рентабельності.

Рентабельність — це якісний вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або міру використання наявних ресурсів у процесі виробництва і реалізації товарів, робіт і послуг.

В економічному аналізі, бізнес-плануванні, аудиті най­частіше використовують показники рентабельності, що визначають прибутковість підприємств у співвідношенні до вкладених фінансових ресурсів (ресурсні показники рентабельності) або до поточних витрат на виробництво продукції (витратні показники рентабельності).

Завданнями аналізу рентабельності підприємства є:

• оцінка виконання визначених параметрів (плану, прогнозу тощо);

• вивчення динаміки показників;

• визначення факторів зміни їх рівня;

• пошук резервів зростання рентабельності;

• розробка заходів для використання виявлених резервів.

Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть вико­ристовуватися: загальний прибуток; прибуток від реалізації продук­ції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності. При цьому прибу­ток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна визначати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, пози­чковий капітал, основний капітал, оборотний капітал).

Для розрахунку рентабельності галузей економіки береться за­гальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відпові­дну галузь економіки. На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній низькорентабельних і збиткових підприємств.

Також важливе значення мають показники рентабельності інвестованих ресурсів (капіталу). Вони обчислюються в кількох модифікаціях:

• рентабельність активів;

• рентабельність власного капіталу;

• рентабельність акціонерного капіталу.

Рентабельність активів відображає розмір чистого прибутку в одній гривні активів. Цей показник розраховується як відношення чистого прибутку до вартості всіх активів підприємства. Коефіцієнт рентабельності активів характеризує ефективність використання активів підприємства.

Рентабельність активів = Чистий прибуток (ф. №2, р.220)/ Середня вартість активів (р.280п+р.280к.)*100% (11.6)

Обчислюючи цей показник враховують наступне: якщо підприємство здійснює різні види діяльності (за її диверсифікації), то в цьому випадку поряд із рентабельністю всіх активів визначають рентабельність за окремими видами діяльності (наприклад, рентабельність виробництва, сервісного обслуговування, комерційної діяльності тощо).

Рентабельність власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства.

Рентабельність власного капіталу = Чистий прибуток (ф. №2, р. 220)/ Середня вартість капіталу(ф. №1 (р. 380п + 380к.)/2) * 100% (11.7)

Цей показник має загальноприйняту абревіатуру ROE від англійської назви “Return on Equity”.

Власний капітал – це є інвестиції засновників у бізнес. Однак інвестиції засновників (акціонерів) не обмежуються внесками до статутного фонду чи придбанням акцій. Весь власний капітал підприємства – це кошти, зароблені у процесі діяльності завдяки початковим інвестиціям. Отже, власний капітал підприємства є законною власністю тих осіб, які цим підприємством володіють. Середня арифметична величина між підсумками статей власного капіталу на початок і кінець звітного періоду дасть середній власний капітал підприємства порівнюючи чистий прибуток з цією величиною, визначаємо рентабельність власного капіталу підприємства. Для того, щоб визначити рентабельність інвестицій у майбутній проект, очікуваний від його здібностей прибуток порівнюють з величиною виділених для цієї справи коштів.

Також на підприємствах розраховують коефіцієнт рентабельності оборотного і основного капіталу. Вони обчислюються наступним чином:

Р_об. = Чистий прибуток/((Обігові кошти на початку року

+ Обігові кошти на кінець року)/2) * 100% (11.8)

Р_ос. = Чистий прибуток/Середня вартість основного капіталу* 100% (11.9)

Суть коефіцієнта рентабельності капіталу, що використовується, (або рентабельності чистих активів) полягає в аналізі ефективності використання капіталу компанії. Під капіталом тут мається на увазі зазначена в бізнесі сума власного капіталу і довгострокових зобов’язань. Ця величина може бути отримана шляхом віднімання із суми активів величини короткострокової заборгованості.

Розрахунок цього коефіцієнту проводиться за формулою[19, 53]:

Р_ча = Чистий прибуток/ Чисті активи * 100% (11.10)

Основним показником рентабельності діяльності під­приємства (рентабельності капіталу) є відношення одер­жаного прибутку як фінансового результату діяльності (до оподаткування) до всього вкладеного капіталу:

‌R_д = П/К*100, (11.11)

де Rд— рентабельність діяльності підприємства;

П — прибуток без вирахування податку на прибуток;

К — середній залишок влас­ного і позикового капіталу підприємства (або суми всіх активів).

У знаменнику цієї формули, залежно від цілей обчислення рентабельності, можуть фігурувати або лише власні фінансові ресурси, що вкладені в основні, оборотні, засоби обігу, або всі фінансові ресурси підприємства — власні та позикові. Цей показник характеризує —прибутковість підприємства стосовно наявних фінансових ресурсів, які є в його розпорядженні, тобто такий показ­ник є ресурсним.

Загальний фінансовий результат діяльності підприємства (прибуток), віднесений до суми витрат діяльності, показує загальну витратну рентабельність, тобто дає відповідь на запитання, скільки прибутку приносить кожна гривня всіх витрат, зроблених підприємством за звітний період. Цей показник обчислюється за формулою:

R_в.л = П / С_д*100, (11.12)

де Rв.л — рентабельність витрат діяльності;

Сд — витрати діяльності (без урахуваний податку прибуток).

Використовуючи дані формули у другому розділі, можна визначити ефективність ведення фінансово-господарської діяльності на досліджуваному підприємстві.

Проведемо аналіз рентабельності реалізації продукції підприємства за допомогою показників, які наведені в таблиці 11.1.

Таблиця 11.1

Аналіз рентабельності реалізації продукції Агрофірми «Прут» за 2009-2010 роки

%

Показники	2009 рік	2010 рік	Відхилення (+,-)
Валова рентабельність реалізованої продукції	0,11	9,6	9,49
Операційна рентабельність реалізованої продукції	-8,6	0,03	8,63
Чиста рентабельність реалізованої продукції	1,5	0,01	-1,49

Отже, за результатами аналізу показників рентабельності реалізації можна зробити наступні висновки. Валова рентабельність реалізованої продукції в 2010 році зросла на 9,49 % і становить 9,6 %, це означає, що у 2010 році 1 гривня виручки від реалізації приносить 9,6 копійок валового прибутку. Така ж тенденція спостерігається і у показника операційної рентабельності реалізованої продукції, він збільшився на 8,63% і становить 0,03%. Щодо чистої рентабельності реалізованої продукції, во вона зменшилась на 1,49% і склала 0,01%

Проведемо аналіз показників рентабельності підприємства. Результати аналізу відобразимо в таблиці 11.2.

Таблиця 11.2

Аналіз рентабельності Агрофірми «Прут» за 2009-2010 роки

%

Показники	2009рік	2010 рік	Відхилення (+,-)
Рентабельність майна	1,2	1,1	-0,1
Рентабельність необоротних активів	1,7	1,4	-0,3
Рентабельність основних засобів	2,5	2,2	-0,3
Рентабельність оборотних активів	4,3	4,4	0,1
Рентабельність власного капіталу	1,3	1,2	-0,1

Отже, проаналізувавши показники рентабельності Агрофірми «Прут» можна зробити певні висновки. У 2010 році товариство є рентабельним, проте згідно з підрахунками рентабельність майже всіх категорій в звітному році зменшилась в порівнянні з 2009 роком, що повязано зі зменшенням чистого прибутку на 14 тис.грн. Лише рентабельність оборотних активів у 2010 році зросла в порівнянні з 2009 роком на 0,1.