Принципи поведінки суб'єктів:

• предметом переговорів мають бути лише питання, що безпосередньо стосуються змісту конфлікту;

• усі учасники переговорів повинні демонструвати схильність до досягнення консенсусу;

• у процесі переговорів сторони повинні прагнути до зняття психологічної напруги;

• сторони мають демонструвати повагу та належний рівень культури спілкування;

• на переговорах їх учасники повинні прагнути до створення атмосфери публічного обміну думками, відкрито і аргументовано аналізуючи позиції один одного.

Основні напрямки діяльності з профілактики:

- оптимізацію організаційно-управлінських умов створення та функціонування організацій як можливих причин виникнення конфліктів;

- корегування поведінки членів 'організації у відповідності з загально прийнятими в організації нормами та правилами;

- створення сприятливого соціально-психологічного клімату.

Засоби та методи запобігання конфліктів:

• переведення відкритого зіткнення у конструктивне співробітництво;

• функціональне розведення учасників конфліктної взаємодії, припинення їх спільної діяльності:

• чітке розмежування посадових повноважень;

- управління компетенцією співробітників шляхом підвищення кваліфікації, вдосконалення трудових навиків спілкування, зміни видів діяльності, залучення діяльності персоналу до прийняття управлінських рішень тощо.

Правила безконфліктної поведінки:

- прагніть адекватно оцінити власну поведінку у конфліктній ситуації, уникайте упередженості в оцінці дій своїх опонентів;

- спробуйте оцінити ситуації з позиції протилежної сторони, зрозуміти точку зору вашого опонента

- уникайте звинувачень на адресу опонента, що може спровокувати включення психологічних механізмів захисту і потік звинувачень на вашу адресу;

- контролюй ге свої емоції і закликайте протилежну сторону діяти аналогічно;

- спонукайте свого опонента до відкритого обговорення спірних питань, спільного розв'язання конфліктної

ситуації;

- перевіряйте об'єктивність інформації, пов'язаної з предметом конфлікту, діями опонентів та своїми власними.

Резюме

1. Соціологія конфлікту - це галузь соціології, яка вивчає природу, механізми виникнення та розгортання, а також, способи попередження та розв'язання соціальних конфліктів. Предмет соціології конфлікту становить коло, наукових проблем, пов'язаних із з'ясуванням соціальної природи та сутності конфліктів; принципів їх діагностики та прогнозування; соціологічним аналізом конфліктів; їх типологією та класифікацією; визначенням способів та механізмів управління соціальними конфліктами.

2. Конфлікт - це зіткнення протилежних цілей, позицій, поглядів суб'єктів соціальної взаємодії, які усвідомлюють суперечливість своїх інтересів. Конфлікт мас соціальну природу, оскільки учасниками конфлікту завжди є люди, або певні соціальні групи спільноти.

3. Роль конфліктів у житті суспільства виявляється у їх функціях. До позитивних функцій конфліктів належать: соціально-діагностична, регулююча, інтегративна, інноваційна, комунікативна, соціально-психологічна.

4. Структурними елементами конфлікту є: суб'єкти конфлікту, відносини, що склалися між ними, предмет конфлікту (проблема, спірне питання), з приводу якого він виникає, а також соціальне середовище, у якому протікає.

5. У своєму розвитку конфлікт проходить наступні стадії виникнення конфліктної ситуації, конфліктна взаємодія (інцидент, ескалація і кульмінація) та завершення конфлікту.

6. Універсальним джерелом конфліктів є несумісність претензій, конфліктуючих сторін, за умов обмеженості можливостей їх задоволення. Головними причинами соціальних конфліктів ссоціальна нерівність, обмеженість ресурсів та розходження у поглядах та інтересах конфліктуючих сторін.

7. Управління конфліктами - це цілеспрямований вплив відповідних державних органів, громадських організацій на характер відносин між соціальними суб'єктами з метою уникнення їх конфліктної взаємодії, усунення чи мінімізації причин ймовірних конфліктів, а у разі їх виникнення - корегування поведінки учасників конфлікту у напрямку пошуку взаємоприйнятих шляхів його конструктивного розв'язання.

8. До методів розв'язання конфліктів належать: метод уникнення конфлікту, метод переговорів, метод використання посередництва та метод третейського розгляду. До стратегій виходу з конфлікту - компроміс, співробітництво, домінування та пристосування.

9. Інституалізація конфліктів - формування у суспільстві стійкого комплексу формальних неформальних правил, принципів, норм регулювання конфліктних відносин, які визнаються суб'єктами соціальної взаємодії.