Розрахунки за перевезення

Розмір плати за перевезення вантажів автомобільним транспортом, а також за виконання автотранспортними підприємствами та організаціями операцій та послуг, пов`язаних з перевезеннями, визначається на підставі тарифів.

Розрахунки з автотранспортними підприємствами та організаціями за перевезення вантажів та по іншим платежам, пов`язаних з цими перевезеннями виконується вантажовідправниками або вантажоотримувачами - замовниками транспорту.

При постійних договірних відносинах передбачається рівномірні, протягом місяця перевезення вантажів, розрахунки між з автотранспортними підприємствами та організаціями і замовниками автотранспорту за пе-ревезення, навантажувально-розвантажувальні, транспортно-експедиційні та інші операції та послуги, що виконується, як правило, платіжними дорученнями,.Форми розрахунків обумовлюються у річних логоворах на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Платежі, що повинні отримати автотранспортні підприємствами та організації за перевезення вантажів та інші пов`язані з цим перевезенням операції, у випадку, коли перевезення відбуваються за разовими замовленнями, вносяться замовником автотранспорту при прийомі замовлення на перевезеня чеками Держбанку, платіжними дорученнями.

Остаточний розрахунок за перевезення вантажів виконується вантажовідправником або вантажоотримувачем - замовником авто-транспорту на підставі рахунку автотранспортного підприємства або організації, що виписується не пізніше ніж через три дні після виконання перевезення з додаванням перевізних документів.

Підставою для виписки рахунку за виконані перевезення є дорожні листи та товарно-транспортні накладні.

Вантажовідправники та вантажоотримувачі - замовники автотранспорту зобов`язані не менше ніж один раз на квартал виконувати звірки даних на підставі яких автотранспортні підприємства і організації виписують рахунок на оплату перевезень вантажів, у відповідності до Інструкції про порядок розрахунків за перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Правила складання актiв

У разi зiпсуття або пошкодження вантажу, а також у разi розбiжностей мiж Перевiзником i вантажовiдправником (вантажоодержувачем) обставини, якi можуть служити пiдставою для матерiальної вiдповiдальностi, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4.

Перевiзник, вантажовiдправник i вантажоодержувач засвiдчують в актi такi обставини:

а) невiдповiднiсть мiж найменуванням, масою i кiлькiстю мiсць вантажу в натурi i тими даними, якi зазначенi у товарно-транспортнiй накладнiй;

б) порушення або вiдсутнiсть пломб на кузовi автомобiля або контейнерi;

в) простiй автомобiля у пунктах вантаження i розвантаження понад встановленi норми часу;

г) iншi обставини (пошкодження упаковки, вантажу), якi можуть служити пiдставою для матерiальної вiдповiдальностi сторiн.

Записи в актi засвiдчуються пiдписами вантажовiдправника (вантажоодержувача) i водiя. Одностороннi записи в актi як вантажовiдправника (вантажоодержувача), так i водiя вважаються

недiйсними.

Жодна iз сторiн не має права вiдмовитись вiд пiдписання акта. У разi незгоди зi змiстом акта кожна iз сторiн має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливi вiдмiтки" i засвiдчити її пiдписом.

При вiдмовi вiд складання акта або вiд внесення записiв у товарно-транспортну накладну у випадках недостачi, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника

незацiкавленої сторони.

Для засвiдчення складання акта на вiльному мiсцi зворотного боку товарно-транспортної накладної записується дата складання i про що складений акт (наприклад: "Про недостачу мiсць", "Про порушення пломби" та iн.).

Організація праці водіїв, згідно Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, затверджене наказом №340 Міністерством транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 р. та зареєстровано Мінюстом України 14.09.2010 р. за №811/18106.

Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства інфраструктури України від 29 грудня 2011 року N 659

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті ( 993_025 ), Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) ( 994_016 ), Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) та Законів України "Про автомобільний транспорт" ( 2344-14 ), "Про дорожній рух" ( 3353-12 ).

Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами

Однією з найважливіших соціально-економічних задач є забезпечення раціональної організації праці водіїв.

При її вирішенні необхідно комплексно враховувати:

- вимоги охорони праці;

- особливості організації процесу перевезень, що складається із закінчених операцій доставки вантажів - циклів перевезень, і пов`я-зану з добовим або змінним циклом експлуатації транспортних за-собів, його подачу із АТП у пункт першого навантаження і повер-нення в АТП з останнього пункту розвантаження;

- режим роботи підприємств, що обслуговуються.