Подання формул

Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередні сторінки. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули у роботі (за винятком формул, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули складається з номеру розділу і порядкового номеру формули, відокремлених крапкою, наприклад. Наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер формули зазначають на рівні формули в дужках праворуч. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний рядок нижче формули.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі; кожен послідуючий символ, коефіцієнт слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом “де” без двокрапки.

Наприклад, коефіці­єнт залучення оборотних активів у дебіторську заборгованість розраховується за формулою:

, (2.1)

де К_ЗОбА - коефіцієнт залучення оборотних активів у дебіторську заборгованість;

Д_-ТЗ - загальна сума дебіторської заборгованості підприємства (або сума дебіторської заборгованості окремо по товар­ному та комерційному кредиту), тис. грн;

ΣОбА - загальна сума оборотних активів підприємства, тис.грн.

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули або рівняння на знакові операції множення, застосовують знак “х”. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації. Формули, що йдуть одна за іншою й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Правила посилань на використані літературні джерела

Посилання в тексті звіту з ознайомчої практики на декілька використаних літературних джерел слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “...у роботах [4-7]...”. Якщо студент посилається на окреме літературне джерело, він повинен вказувати також номер сторінки, з якої зроблено посилання. Наприклад, [3, c.25] після посилання означає, що воно зроблено зі стор.25 літературного джерела, яке наведено в списку використаних джерел під номером 3.

При посиланнях на розділи, підрозділи, рисунки, таблиці, формули, додатки, зазначають їх номери. Наприклад, при посиланні слід писати: “... у розділі 3...”, “...дивись 2.1..., “...на рис.1.3...”, “...у табл. 3.2 ...”, “...(див.3.2)”, “...за формулою (3.1)...”, “...у додатку А...”.

Оформлення списку використаних джерел

Бібліографічний апарат звіту складається з бібліографічного списку (списку використаних джерел), який оформлюється відповідно до чинних стандартів, таких як: «ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93, ГОСТ 7.11-78.

Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Оформлення додатків

Додатки оформлюються як продовження звіту з практики на наступних сторінках, де вони розташовуються в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Звичайно у додатки виносять статистичну, фінансову та іншу звітність підприємства, громіздкі таблиці і ілюстрації, розрахунки, наведення яких в тексту роботи недоцільно, бо вони мають великий обсяг.

Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки, на якій друкується вгорі праворуч слово “Додаток А” (та інші літери за алфавітом). Додатки слід позначати послідовно великими літерами за винятком літер Г,Ґ,Е,Є,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Коли додаток тільки один, він позначається як додаток А.

Ілюстрації, таблиці, формули, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, Рис. Б.3 – третій рисунок додатку Б; таблиця А.2 – друга таблиця додатку А; формула (А.1) – перша формула додатку А.

Якщо один додаток розташований на кількох сторінках, вказують «продовження додатку А».

Аркуші щоденника-звіту повинні бути зшиті.

Обсяг щоденника-звіту – не більше 50 сторінок.

Характеристика (відгук) на студента, який проходив виробничу практику, складається керівником від бази практики в довільній формі і повинна містити наступні відомості:

- повне найменування організації, що є базою проходження практики;

- період, за який характеризується практикант;

- перелік підрозділів організації, в яких практикант працював;

- роботи, що проводяться практикантом за дорученням керівника, зокрема, в галузі фінансів і зовнішньоекономічної діяльності;

- відношення практиканта до роботи, що виконується, ступінь виконання доручень, якісний рівень і ступінь підготовленості студента до самостійного виконання окремих завдань;

- дисциплінованість і ділові якості, які проявив студент під час практики;

- уміння контактувати з клієнтами, співробітниками, керівництвом організації;

- наявність негативних рис, дій, проявів, що характеризують студента з негативної сторони в період проходження практики;

- рекомендована оцінка проходження практики.