
- •Національний авіаційний університет
- •Методичні рекомендації
- •Приклад завдання на контрольну роботу
- •Зміст контрольної роботи
- •Приклад оформлення титульного аркушу національний авіаційний університет
- •Контрольна робота з дисципліни: “ основи теорії кіл, сигнали та процеси в електроніці ”
- •Методичні рекомендації по виконанню окремих розділів контрольної роботи
- •Метод контурних струмів.
- •Метод вузлових потенціалів
- •Операторні схемні функції
- •Частотні характеристики електричних кіл
- •Часові характеристики електричних кіл
- •Основна література :
- •Додаткова література:
Метод вузлових потенціалів
Розрахунок складних електричних кіл методом вузлових потенціалів, чи вузлових напруг, зводиться до рішення системи рівнянь, складених тільки за першим законом Кірхгофа. З цих рівнянь визначають напруги у вузлах схеми електричного кола, щодо деякого базисного вузла, потенціал якого приймають рівним нулю, а струми в колах, що з'єднують вузли, обчислюють за законом Ома.
Сутність цього методу розглянемо на прикладі електричного кола (рис. 2), джерела енергії якого задані у вигляді джерел струму.
Рис.2
Потенціал одного з вузлів, наприклад нульового, зафіксуємо і будемо вважати його рівним нулю. Такий вузол звичайно називають базисним вузлом. При цьому потенціали інших вузлів будуть дорівнюють напругам між цими вузлами і базисним вузлом.
Вибравши позитивні напрямки струмів, складемо рівняння за першим законом Кірхгофа для незаземлених вузлів:
J1 = I1 + I3 = (φ1 – φ0) g1 + (φ1 – φ0) g3;
J2 = I2 - I3 = (φ2 – φ0) g2 + (φ1 – φ2) g3;
де g1 = 1/Z1 ; g1 = 1/Z1 ; g1 = 1/Z1 .
З огляду на, те що φ0 = 0, після перетворення одержимо;
J1 = (g1 + g3)φ1 – g3 φ2 ;
J2 = - g3 φ1 + (g2 + g3) φ2 ;
Позначивши g11 = g1 + g3 ; g22 = g2 + g3 ; g12 = g21 = - g3 одержимо:
J1 = g11 φ1 + g12 φ2 ;
J2 = g21 φ1 + g22 φ2 ;
У загальному випадку для електричного кола, що має (n+1) вузлів, система рівнянь для визначення вузлових потенціалів буде мати вид:
g11 φ1 + g12 φ2 + … + g1n φn = J1
g21 φ1 + g22 φ2 + … + g2n φn = J2 (1.8)
…………………………………
gn1 φ1 + gn2 φ2 + … + gnn φn = Jn
де: gkk — власна провідність k-го вузла, рівна сумі провідностей усіх контурів, з'єднаних з цим вузлом; ця провідність завжди позитивна;
gkj—взаємна провідність між k-м і j-м вузлами, рівна сумі провідностей гілок, що з'єднують ці вузли; ця провідність при обраному напрямку усіх вузлових напруг до базисного вузла для контурів, що не містять залежних джерел електричної енергії, завжди негативна;
Jk - вузловий струм k-го вузла, дорівнює алгебраїчній сумі струмів джерел струму, приєднаних до k-го вузла, ці струми беруться зі знаком «плюс», якщо вони спрямовані до вузла, і зі знаком «мінус», якщо спрямовані від вузла. Вище передбачалося, що джерела електричної енергії задані у вигляді джерел струму.
У випадку, якщо яке-небудь коло містить ідеальне джерело е.р.с., тобто його опір рівний нулю, то напруга між двома вузлами задана, доцільно як базисний вузол вибрати один з вузлів даного контуру. У цьому випадку, число невідомих вузлових напруг та число вузлових рівнянь скоротиться на одиницю.
Для пасивних кіл завжди справедлива рівність gkj = gjk ,а для активних – ця рівність виявляється недійсною.
Рішення одним з відомих методів системи рівнянь (1.8) дає можливість знайти потенціали вузлів, знаючи які, можна за законом Ома знайти струми у всіх колах. При розрахунку електричних кіл методом вузлових потенціалів доцільно дотримувати наступного порядку:
1.Прийняти потенціал одного з вузлів рівним нулю, тобто заземлити один з вузлів і пронумерувати один за одним інші вузли.
2. Обчислити вузлові струми.
3. Визначити власні і взаємні провідності вузлів.
4. Скласти і вирішити систему рівнянь вузлових потенціалів.
5. Знайти вузлові потенціали, а при необхідності знайти струми в контурах.