25. Цінова та нецінова конкуренція. Цінові війни.

Цінова конкуренція є видом конкурентної боротьби за допомогою зміни цін на товари, при цьому фірми-продавці рухаються по кривій попиту, знижуючи чи збільшуючи ціну.

Цінову конкуренцію вправі розпочати не лише фірма, яка посідає панівне становище на ринку, але й невелике підприємство з метою вижити в умовах конкуренції. Основна умова ведення успішної боротьби за допомогою цін - постійне вдосконалення виробництва і зниження собівартості. Виграє тільки той підприємець, котрий має реальні шанси знизити витрати виробництва.

Механізм дії цінової конкуренції природно на конкурентному ринку виглядає наступним чином: Фірма-виробник встановлює на свою продукцію ціни нижче ринкових. Конкуренти, що не мають можливості наслідувати цю ініціативу, не можуть утриматися на ринку та йдуть з нього або розоряються.

Однак завжди знаходиться конкурент, який виведе фірму зі скрутного становища, переживе «війну цін» та дочекається нового підвищення цін на продукцію. У цьому випадку мета «війни» не досягається і фірмі-виробнику доведеться змиритися з діяльністю конкурента на ринку або знову почати зниження цін.

Цінові війни – це конкурентний процес зміни цін суб'єктами ринку, як правило, циклічний: спочатку задається імпульс до зниження, а потім після розпаду деяких агентів ринку, ціни підвищуються, з метою активізації факторів цінової конкуренції та завоювання більш сильного статусу конкурентоспроможності організацій.

«Війна цін» – справа важка та значною мірою руйнівна. На виграш може розраховувати тільки та фірма, яка має дійсно сильне положення на ринку в порівнянні з конкурентами. Якщо ж конкуруючі фірми знаходяться приблизно у рівних умовах, то «цінова війна» є марна.

У ситуації, коли економічна міць конкурентів приблизно однакова, виправдане маневрування цінами– це політика надання покупцям різних знижок, таємного зниження цін на продукцію у порівнянні з прейскурантами, встановлення на товари різної якості однакової ціни.

При нецінової конкуренції роль ціни анітрохи не зменшується, проте на перший план виступають унікальні властивості товару, його технічна надійність та висока якість. Саме це, а не зниження ціни, дозволяє залучити нових покупців та підвищити конкурентоздатність товару. При цьому велика увага приділяється поліпшенню сервісу при збуті, вдосконаленню продукції. При нецінової конкуренції весь потенціал підприємства направлений у творче русло та не носить руйнівного характеру, як у випадку «цінових війн».

25. Інформація, необхідна для ухвалення рішення за цінами. Маркетингові дослідження у ціноутворенні.

Підприємства збирають інформацію по цінах за такими основними напрямками:

• ринок товару (тип конкуренції);

• галузь промисловості, в якій здійснює свою діяльність фірма;

• конкуруючі галузі промисловості;

• урядова діяльність.

Інформація, необхідна для ухвалення рішення за цінами:

1. Про ринок:

• У яких сегментах ринку продається товар?

• Хто основні конкуренти?

• Яка місткість ринку?

• Який прогноз кон'юнктури ринку?

2. Про конкуренцію:

• Які конкуруючі товари продаються?

• Яка частка ринку конкурентів?

• Які можливості для зміни цін?

3. Про ціни:

• ціни конкурентних товарів,

• співвідношення між ціною та очікуваною корисністю,

• споживча реакція на ціни.

4. Про товар:

• вимоги до товару,

• конкурентоспроможність,

• яка його новизна.

5. Про державну політику:

• суть державної політики регулювання цін

Маркетингові дослідження - це збір, обробка і аналіз даних про ринки, конкурентів, споживачів, ціни, ринкові можливості фірми з метою зниження підприємницького ризику в процесі прийняття управлінських рішень.

Мета маркетингових досліджень – виявлення можливостей фірми посісти конкурентні позиції на ринку, знизити ризик і ступінь невизначеності, збільшити ймовірність успіху маркетингової діяльності.

Основні завдання маркетингових досліджень: розрахувати величину попиту та пропозиції;

встановити умови досягнення оптимального співвідношення між попитом та пропозицією; дослідити поведінку споживача; оцінити діяльність фірми та її конкурентів; визначити конкурентоспроможність продукції й фірми на ринку; зорієнтувати виробництво на випуск товарів, збут яких забезпечено наявними на ринку умовами, що й дає можливість фірмі отримати запланований прибуток; розробити та здійснити програму маркетингу.

Серед наслідків прийняття необґрунтованих рішень у результаті недостатньої обізнаності підприємств у потребах споживача, тенденцій розвитку ринку, через нестачу об’єктивної інформації можна виділити наступні: запровадження у виробництво товарів або послуг, що не користуються попитом; неправильна цінова політика; незручні для споживача місця продажу товарів; неефективна реклама; втрачені можливості.