Англійський костюм

Наприкінці XVIII ст. у буржуазній промисловій Англії остаточно переміг англійський національний стиль у костюмі, що зародився ще в XVII ст.

Рококо, як і барокко, майже не мав впливу на англійський костюм, що розвивався в традиціях класицизму. Це проявлялося в прагненні до простоти, практичності, зручності, природності ліній і форм.

У чоловічому костюмі вже з 60-х рр. з'являються форми одягу, що відповідають способу життя, роду діяльності. Це вовняний або сукняний фрак зі скошеними полами без прикрас і надмірної декоративності. У ньому можна і їздити верхи, і полювати, що завжди було улюбленою розвагою й заняттям. На основі фрака з'являються різноманітні форми верхнього одягу, теплого й зручного. Наприклад, редингот — спочатку одяг наїзників, а потім повсякденний верхній одяг. Короткий жилет заміняє декоративний довгий камзол, гетри зі штрипками на ґудзиках із щільної тканини або тонкої шкіри — непрактичні білі панчохи.

Взуття. З 70-х рр. входять у моду жокейські чоботи, які носять із фраками. Це вузькі й високі (майже до колін) чоботи із чорної шкіри з одворотами з ясно-коричневої шкіри.

Тенденція пристосувати костюм до ділового способу життя англійського буржуа сполучається із прагненням до відповідності костюма природним пропорціям фігури. Це особливо відчувається в жіночому костюмі. В 80-і рр. каркасні спідниці зникають, каркасною залишається тільки верхня частина ліфа. Ліф жіночих платтів стає більш вільним і закритим: декольте закривається нагрудною косинкою, рукава стають вузькі й довгі. Відсутня пишна орнаментація, зникають перуки з буклями й хвостами, перестають пудрити волосся.

Колірна гама — сірий, коричневий, маслиновий, фіолетовий. У літньому одязі — легкі світлі шовкові й бавовняні тканини, гладкі або із дрібним рослинним візерунком.

У зв'язку із сімейно-господарським способом життя жінки в її костюмі широко використовуються такі доповнення, як фартухи, чіпці, наплечні і нагрудні косинки.

Пошуки нових форм активно розвиваються в напрямку скромного, ділового, строгого костюма — спідниці й жакета, що нагадує чоловічий фрак. Англійки особливо широко успадковують у своєму костюмі покрій, форму деталей, елементи обробки чоловічого одягу.

Взуття на низькому каблуці. Як правило, закриті туфлі із пряжкою на підйомі.

Завдяки зручності, практичності, елегантним у своїй простоті й строгості формам англійський костюм в 70-і рр. підкоряє собі європейську моду. Він стає основним типом міського костюма у всіх західноєвропейських країнах, у тому числі й у Франції.

Англійський вплив у французькому костюмі, так само як і французький вплив в англійському, протягом усього періоду носить обопільний характер.

НЕОКЛАСИЦИЗМ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ КОСТЮМІ

До кінця 70-х рр. основним напрямком у мистецтві XVIII ст. стає неокласицизм, у костюмі відомий як стиль Людовика 16. Цей стиль ознаменував прагнення до простоти, гармонії, меншим надмірностям. Ці часи породили нові суспільні настрої, перейняті антифеодальним духом, ідеями громадянськості, достоїнства людської особистості, ідеєю спрощення способу життя.

Неокласицизм був своєрідним виразником цих настроїв. У своїх строгих і ясних образах, чітких геометричних композиціях він знову звертався до античних ідеалів.

У мистецтві неокласицизму знову затверджується простота й природність форм і ліній, почуття міри, елегантність. Однак у декоративно-прикладному мистецтві й особливо в костюмі 70- 80-х рр. вплив рококо повністю переборено не було. Надмірна декоративність, вишуканість раз у раз проявлялися в нових формах. Портрети Рейнолдса, Хогарта, Гейнсборо дозволяють ясно представити риси нового ідеалу кінця ХVIII ст.