Тестові завдання Олімпіада 2012

Зміст питання

Соціальна педагогіка це:

1. процес залучення особистості до певної групи людей з метою організації спільної життєдіяльності, фізичного та духовного розвитку;

2. наука про закономірності й механізми становлення і розвитку особистості, а також соціально орієнтована діяльність установ, які здійснюють формування соціальної активності людей;

3. наука про підтримку та соціальну реабілітацію дітей, яку живуть у несприятливих умовах соціалізації.

4. теорія і практика навчання і виховання окремих особистостей чи груп людей, інколи об'єднаних соціальними негараздами, що вимагає допомоги в реабілітації або лікуванні

5. галузь педагогіки, що розглядає соціальне виховання всіх вікових груп і соціальних категорій людей в організаціях, спеціально для цього створених;

Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С.284 (Р.1, §1)

Соц.пед. мала енциклопедія, за ред Зверєвої, стр 241

Соц. пед : теорія і технології, за ред Звєрєвої, 2006 - с.7

2

Об'єктом соціальної педагогіки є

1. особливості навчально-виховного процесу в інтернатних установах, дитячих будинках, групах продовженого дня;

2. різновікові групи і соціальні категорій людей;

3. школа, засоби масової інформації, соціальні установи суспільства, мікросередовище;

4. конкретна особа (чи група), яка має соціальні чи особисті проблеми або потреби, що вимагають вирішення та задоволення.

Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С.10 (Р.1, §1)

4

Загальна мета соціально-педагогічної діяльності полягає у

1. вивченні особливостей таких соціально-педагогічних процесів: соціалізація, адаптація, реабілітація, профілактика, корекція, перевиховання;

2. сприянні в позитивній соціалізації особистості шляхом допомоги їй у засвоєнні соціальних норм і цінностей; створенні умов для психологічного комфорту і безпеки; задоволенні потреб і забезпеченні прав особистості; попередженні негативних явищ у сім'ї, школі, іншому найближчому соціальному оточенні.

3. виявленні та педагогічно доцільне використання можливостей соціальних факторів, які впливають на людину на різних вікових етапах її розвитку;

4. дослідженні закономірностей та перспектив соціально-педагогічної взаємодії особистості та середовища.

Зверєва І.Д. Соціальна педагогіка теорія і технології. Р.1, п.1.4

2

Зміст соціально-педагогічної діяльності розкривається:

1. у процесі соціальної адаптації, профілактики, реабілітації, ресоціалізації та соціально-культурної анімації;

2. у навчально-виховній діяльності;

3. у процесі соціального, фізичного та духовного розвитку особистості;

4. у процесі дослідження закономірностей та перспектив соціально-педагогічної взаємодії особистості та середовища.

Безпалько Соц.пед.: схеми, таблиці, коментарі,2009. – с.50

1

Сфери професійної діяльності соціального педагога

1. соціалізація, адаптація, реабілітація, профілактика, корекція, перевиховання;

2. виховна діяльність позашкільних установ;

3. дошкільна педагогіка, педагогіка школи, педагогіка професійної освіти, виховання в спеціалізованих закладах, дитячих і юнацьких організаціях, педагогіка середовища;

4. загальноосвітні заклади, спеціальні заклади, реабілітаційні заклади, ЦСДССМ, пенітенціарні установи, за місцем проживання;

5. професійні, молодіжні, жіночі, релігійні громади.

Безпалько Соц.пед.: схеми, таблиці, коментарі,2009. – с

4

Благодійність — це:

1. забезпечення розвитку людей, які потребують соціальної допомоги чи реабілітації, бажання самостійного подолання кризових станів, знаходження шляхів виходу з них;

2. вияв цілеспрямованої уваги до нужденних, надання їм посильної матеріальної і духовної допомоги;

3. забезпечення взаємодії державних, громадських і благодійних установ у сфері соціального захисту громадян;

4. процес формування у свідомості конкретного клієнта або групи людей розуміння унікальності власної особистості, яка за умови свого позитивного розвитку здатна приносити щастя і здоров'я людині, благотворно впливати на сім'ю, виробничий колектив, усе суспільство;

5. визнання необхідності задоволення потреб пев­них груп людей у сторонній допомозі.

2

Процес соціальної адаптації розуміється як

1. активне пристосування індивіда до умов соціального середовища, вид взаємодії особистості чи соціальної групи з соціальним середовищем;

2. накопичення елементів соціального досвіду;

3. створення оптимальних умов для найбільш ефективної соціалізованості особистості;

4. свідома спроба інших осіб (батьків, вчителів, близьких, друзів тощо) допомогти дитині набути певних знань, навичок для задоволення власних потреб та потреб інших людей;

5. реакція впливу на особистість об'єктивних обставин життя суспільства;

Соц.пед. мала енциклопедія, за ред Зверєвої, стр.7

1

Класифікація ресурсів соціально-педагогічної діяльності

1. офіційні, неофіційні, потенційні;

2. матеріальні послуги, засоби та форми підтримки;

3. реально існуючі, потенційні, офіційні;

4. офіційні, неофіційні, потенційні, реально існуючі;

5. внутрішні, зовнішні, сім'я.

О. В. Безпалько

СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА:

схеми, таблиці, коментарі

Навчальний посібник

5

До психологічних методів соціально-педагогічної діяльності відносять:

1. аналіз соціуму;

2. методи соціального діагностування;

3. формування соціального середовища;

4. консультування

5. формування свідомості.

4

Безпалько Соц.пед.: схеми, таблиці, коментарі,2009. – с.68

4

Дії, способи, засоби, що можуть бути використани для задоволення певних потреб чи вирішення конкретних проблем клієнта називають:

1. методами соціально-педагогічної діяльності;

2. структурою соціально-педагогічної діяльності;

3. засобами соціально-педагогічної діяльності;

4. ресурсами соціально-педагогічної діяльності.

4

Безпалько Соц.пед.: схеми, таблиці, коментарі,2009. – с.75

4

До основних складових соціалізації відносять:

1. орієнтована, цілеспрямована, авторитарна, демократична.

2. традиційна, інституціональна, стилізована, міжособистісна;

3. соціально-педагогічна, соціально-психологічна;

4. стихійна, відносно соціально керована, соціально-контролююча, свідома само зміна людини;

5. стихійна, соціально-цілеспрямована, традиційна.

Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С. 48 (Р.2, § 1)

Компоненти системи соціального захисту інвалідів в Україні (назвіть зайве):

1. пенсійне забезпечення;

2. державне соціальне страхування та соціальна допомога;

3. педагогізація життєвого середовища

4. система пільг та компенсацій як соціальна підтримка;

5. фінансове забезпечення програм соціального захисту інвалідів;медичне забезпечення інвалідів;

Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С. 303 (Р.6, § 2)

3

Державний заклад, для утримання та виховання дітей від 1 місяця до 3 років:

1. школа-інтернат

2. будинки дитини;

3. загальноосвітні школи;

4. дитячі будинки;

5. притулки.

Апср 47 Наказ «про затвердження правил опіки та піклування», 1999.- п.2.8

Безпалько Соц.пед.: схеми, таблиці, коментарі,2009. – с.108

Головатий М.Ф. Соціальна політика і соціальна робота: термінол. Понятійн. Слов. – К.:МАУП, 2005. –

2

Приоритетною формою опікування дітей-сиріт в Україні є (назвіть зайве):

1. усиновлення;

2. прийомна сім’я;

3. фостерна сім’я;

4. опіка, піклування;

5. дитячий будинок сімейного типу.

Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С. 242 (Р.5, § 4)

3

Особи з обмеженими можливостями – це:

1. люди, суспільна поведінка яких не збігається з узвичаєними в даному товаристві соціальними нормами, традиціями, що склалися;

2. люди, які мають функціональні обмеження, нездатні до якоїсь діяльності в результаті захворювання, відхилень або хиб розвитку, нетипового стану здоров'я;

3. стан відсутності соціальних контактів, поведінкової відчуженості та емоційної незалученості індивіда;

4. люди, поведінка яких хоче чимось виділитися серед інших;

2

КапськаА.Й. Соціальна робота: навч. пос. – К., 2005. – С.190

2

Які існують моделі реабілітації клієнтів соціально-педагогічної роботи:

1. медико-захисна модель;

2. соціально-політична модель;

3. політико-правова модель;

4. медико-біологічна модель.

Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С. 295 (Р.6, § 1)

3

Адиктивна поведінка це:

1. тютюнопаління; вживання наркотичних речовин, поведінка, яка передує формуванню наркотичної залежності;

2. такий стан життя, за якого під дією зовнішніх або внутрішніх чинників раніше сталі процеси способу життя, їхні динамічні зв'язки з оточенням виявляються порушеними;

3. поведінка людини, для якої притаманне прагнення до відходу від реальності шляхом штучної зміни свого психічного стану завдяки прийому різноманітних хімічних речовин;

4. поведінка людини, яка хоче чимось виділитися серед інших;

5. поведінка, яка протирічить усталеним в суспільстві нормам.

Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С. 351 (Р.7, § 2)

3

Антисоціальні особи – це:

1. люди, поведінка яких характеризується станом відсутності соціальних контактів, поведінкової відчуженості та емоційної незалученості індивіда;

2. особи, суспільна поведінка яких не збігається з узвичаєними в даному товаристві соціальними нормами, традиціями, що склалися;

3. люди, які мають функціональні обмеження, нездатні до якоїсь діяльності в результаті відсутності соціальних контактів, відхилень або хиб розвитку, нетипового стану здоров'я;

4. особи, для яких характерний стан відсутності соціальних контактів, поведінкової відчуженості та емоційної нестабільності;

5. люди, поведінка яких хоче чимось виділитися серед інших.

2

Громада це:

1. об'єднання людей з метою соціальної взаємодії;

2. група людей, які виявляють стурбованість через певну проблему;

3. група людей, які здійснюють групову діяльність щодо реалізації прав людини.

Соц. пед : теорія і технології, за ред Звєрєвої, 2006 - с.72

Головатий М.Ф. Соціальна політика і соціальна робота: термінол. Понятійн. Слов. – К.:МАУП, 2005. – С.95

Безпалько О.В. Соціальна робота в громаді :навч. посіб. – К., 2005. – С6

1

Особливість канадської моделі соціальної роботи в громаді полягає у:

організації публічних соціальних акцій та суспільних кампаній;

1. підтримці та розвитку громадських ініціатив, спрямованих на зміну ситуації;

2. здійсненні локального рівня практичної соціальної роботи з метою задоволення потреб членів громад.

3. процес виявлення та залучення до соціальної роботи громадських лідерів

Безпалько О.В. Соціальна робота в громаді :навч. посіб. – К., 2005. – С.7-8,44-46

3

На регіональному рівні соціально-педагогічної роботи відбувається:

1. формування законодавчої бази та соціальної політики держави, розробка та впровадження системи соціального захисту населення;

2. реалізація законодавчих та нормативних актів у соціальній сфері;

3. врахування особливостей соціальних проблем, властивих для даного соціуму, визначення організації та спеціалістів, які можуть брати участь у їх вирішенні.

Соц. пед Зверева. – С.54-55

2

Соціально-педагогічна діагностика це:

1. збір інформації про вплив на дитину і соціум психологічних, педагогічних, соціальних, правових факторів;

2. встановлення діагнозу про захворювання людини;

3. вивчення педагогічного колективу;

4. вивчення індивідуально-психологічних особливостей індивіда.

Шахрай В.М. Технології соц..роботи

1

Суїцідальні еквіваленти це:

1. самогубство; 

2. травмування себе;

3. травмування інших;

4. алкоголізація та наркотизація. 

Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С. 253 (Р.7, § 2)

4

Система молодіжних субкультур і широкої неорганізованої молодіжної активності в їх взаємозв'язку між собою та суспільством - це

1. комунарський рух

2. неформальний рух

3. скаутський рух

Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С. 457 (Р.9, § 2)

2

Супервізія в роботі соціального педагога це

1. символічна публічна акція

2. соціальний рух

3. співпереживання

4. стан спокою, розслаблення

5. система організації професійної підтримки працівника соціальної служби

5

Процедура, що часто використовується в соціальній і соціально-педагогічній роботі з метою забезпечення орієнтації громадян, сімей, груп шляхом порад, вказівок, необхідною інформацією

1. консультування;

2. патронаж;

3. соціальна допомога;

4. соціальний захист;

5. соціальне обслуговування.

1

Стан емоційного виснаження соціального працівника, який характеризується втратою здатності до надання підтримки іншим (своїм клієнтам) називається:

1. вигорання;

2. стрес;

3. посттравматичний розлад.

1

Групи ризику - це

1. особи з девіантною поведінкою;

2. окремі особи чи соціальні групи, які потребують допомоги та підтримки в процесі їх соціалізації;

3. категорії людей, чий соціальний стан не має стабільності, які не можуть перебороти труднощі, що виникли в їхньому житті;

4. група людей, які втратили здатністьі виконувати певну діяльність у межах того, що вважається нормою для людини;

Соціально-педагогічні технології/ харченко, краснова, харченко, луганськ, 2005.- с.151

3

Що є основою соціально-правового захисту

1. соціальне страхування;

2. житлові субсидії;

3. продаж товарів за цінами, нижчими за їхню собівартість;

4. надання гуманітарної, благодійної допомоги;

5. гарантія особистих та соціальних прав.

Соц.пед. мала енциклопедія, за ред Зверєвої, стр.89

5

Одним з головних завдань сучасної соціально - педагогічної науки є:

1. вивчення різних сфер суспільного життя – освіти, науки, культури, праці;

2. суспільне навчання, виховання, освіта людини;

3. вивчення дії об'єктивних і суб'єктивних факторів соціального середовища, характеру їх впливу на формування особистості;

4. розвиток сукупності соціальних структур, в межах яких індивід приймає й привласнює соціальні ролі та установки.

Соц.пед. мала енциклопедія, за ред Зверєвої, стр 241

3

Структуру соціально - педагогічної діяльності складають:

1. мета, принципи, напрями, етапи, зміст, форми, методи і прийоми;

2. спілкування, діяльність, свідомість;

3. соціальні норми і цінності, умови для психологічного комфорту і безпеки, задоволення потреб і забезпечення прав особистості.

Соц. пед : теорія і технології, за ред Звєрєвої, 2006 - с.49

Соціально-педагогічні технології/ харченко, краснова, харченко, луганськ, 2005.- с. 47

1

Предмет соціальної педагогіки

1. процес впливу соціуму на дітей та молодь в різних умовах соціального середовища;

2. особливості формування особистості у відносно замкнутих педагогічних системах;

3. вивчення виховних можливостей різних соціальних інституті;

4. закономірності й механізми становлення і розвитку особистості.

5. закономірності сприяння становленню і реалізації сил індивідуальної і соціальної суб’єктності людини, а також виявлення й актуалізація життєвих сил та способів їх ефективного функціонування, відновлення.

Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С.21 (Р.1, §1)

5

Загальна мета соціально-педагогічної діяльності полягає у

5. вивченні особливостей таких соціально-педагогічних процесів: соціалізація, адаптація, реабілітація, профілактика, корекція, перевиховання;

6. сприянні в позитивній соціалізації особистості шляхом допомоги їй у засвоєнні соціальних норм і цінностей; створенні умов для психологічного комфорту і безпеки; задоволенні потреб і забезпеченні прав особистості; попередженні негативних явищ у сім'ї, школі, іншому найближчому соціальному оточенні;

7. виявленні та педагогічно доцільному використання можливостей соціальних факторів, які впливають на людину на різних вікових етапах її розвитку;

8. дослідженні закономірностей та перспектив соціально-педагогічної взаємодії особистості та середовища.

Зверєва І.Д. Соціальна педагогіка теорія і технології. Р.1, п.1.4

2

Суб’єкти соціально-педагогічної діяльності це:

1. люди з обмеженими функціональними можливостями, ВІЛ-інфіковані, особи, схильні до суїцидів;

2. органи виконавчої влади, соціальні інститути виховання, притулки та приймальники-розподільники, громадські організації, дитячі та молодіжні об'єднання, соціальні служби, соціальні педагоги;

3. учні загальноосвітніх шкіл, студенти вищих навчальних закладів, безробітна молодь, обдаровані діти та молодь;

4. групи ризику.

Безпалько Соц.пед.: схеми, таблиці, коментарі,2009. – с.52

2

Процес входження людини в суспільство, засвоєння та відтворення його досвіду:

1. виховання;

2. соціалізація;

3. індивідуалізація;

4. розвиток;

5. адаптація.

Соц.пед. мала енциклопедія, за ред Зверєвої, стр 237

Соц. пед : теорія і технології, за ред Звєрєвої, 2006 - с.23

Безпалько Соц.пед.: схеми, таблиці, коментарі,2009. – с.17

2

В Україні в 20-30 роки соціально-педагогічну діяльність здійснювали:

1. С.Т.Шацький;

2. А.С.Макаренко;

3. Н.М.Шульман;

4. П.Наторп;

5. І.Огієнко.

2

Яка з функцій забезпечує налагодження взаємодії особистості з суб’єктами соціально-педагогічної діяльності:

1. комунікативна;

2. охоронно-захисна;

3. виховна;

4. корегуючо-координаційна;

5. соціально-правова.

Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С. 28 (Р.1, § 4)

1

До основних складових соціалізації відносять:

1. орієнтована, цілеспрямована, авторитарна, демократична;

2. традиційна, інституціональна, стилізована, міжособистісна;

3. соціально-педагогічна, соціально-психологічна;

4. стихійна, відносно соціально керована, соціально-контролююча, свідома само зміна людини;

5. стихійна, соціально-цілеспрямована, традиційна.

Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С. 48 (Р.2, § 1)

4

Соціальна проблема – це:

1. відсутність належних соціальних умов у суспільстві;

2. явища соціальної дезадаптації серед різних груп населення та окремих осіб;

3. такий стан життя, за якого під дією зовнішніх або внутрішніх чинників раніше сталі процеси способу життя, їхні динамічні зв'язки з соціальним оточенням виявляються порушеними;

4. iнтелектуальне утруднення, що викликає у людини, яка не знає, як пояснити те чи iнше явище, факт i не може досягти мети вiдомим їй способом дій;

5. Соціальне протиріччя, яке усвідомлюється суб’єктом діяльності як значуща для нього невідповідність між метою діяльності та її результатом.

Соц.пед. мала енциклопедія, за ред Зверєвої, стр.202

5

Основною категорією соціальної педагогіки є:

1. соціалізація;

2. соціальна адаптація;

3. соціальний статус особистості;

4. соціальне забезпечення;

5. соціальна політика;

6. соціальний досвід.

1

Соц. пед : теорія і технології, за ред Звєрєвої, 2006 - с.16

1

Методами соціально-педагогічної діяльності є:

1. закономірності та специфіка розвитку соціальних процесів;

2. інтегрований, універсальний вид діяльності, спрямований на задоволення соціально-гарантованих інтересів і потреб людей;

3. сукупність підходів, прийомів, операцій практичного чи теоретичного характеру;

4. вплив соціального середовища на формування рівня соціальної зрілості особистості.

О. В. Безпалько

СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА:

схеми, таблиці, коментарі

Навчальний посібник

3

До педагогічних методів соціально-педагогічної діяльності відносять:

1. аналіз соціуму;

2. методи соціального діагностування;

3. формування соціального середовища;

4. консультування;

5. формування свідомості.

Соціально-педагогічні технології/ харченко, краснова, харченко, луганськ, 2005.- с.56

Безпалько Соц.пед.: схеми, таблиці, коментарі,2009. – с.68

5

До специфічних методів соціально-педагогічної діяльності відносять:

1. аналіз соціуму;

2. методи соціального діагностування;

3. формування соціального середовища;

4. консультування;

5. формування свідомості.

1

Безпалько Соц.пед.: схеми, таблиці, коментарі,2009. – с.68

1

Сімейне виховання – це

1. більш чи менш усвідомлені зусилля старших членів сім'ї, котрі спрямовані на те, щоб молодші відповідали уявленням старших про те, якою повинна бути і стати дитина;

2. створення сприятливого сімейного мікроклімату, необхідного для психічно-емоційного відтворення сил членів сім'ї, організація внутрісімейного спілкування;

3. формування ціннісних орієнтацій особистості;

4. розвиток здібностей та потенційних можливостей індивіда, забезпечення дитини почуттям захищеності;

5. взаємодія батьків з дітьми, яка ґрунтується на родинній інтимно-емоційній близькості, любові, турботі, повазі і захищеності дитини і сприяє створенню сприятливих умов для задоволення потреб у повноцінному розвитку і саморозвитку особистості дитини.

Соц.пед. мала енциклопедія, за ред Зверєвої, стр228

5

Основні правила батьківської поведінки (назвіть зайве):

1. у стосунках з дитиною спиратися на позитивні якості її особистості;

2. оцінювати не особистість, почуття, думки дитини, а її вчинки;

3. створення відповідного поля можливостей для розвитку дитини;

4. обожнювати, ідеалізувати дитину;

5. приймати дитину такою, якою вона є.

Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С. 204 (Р.5, § 1)

4

Інвалідність – це

1. втрата чи аномалія психічних або фізіологічних функцій, елементів анатомічної структури, що утруднює певну діяльність;

2. втрата здатності (внаслідок наявності дефекту) виконувати певну діяльність у межах того, що вважається нормою для людини;

3. наслідок дефекту чи обмежена можливість конкретної людини, що перешкоджає чи обмежує виконання нею певної нормативної ролі, виходячи з вікових, статевих чи соціальних факторів;

4. обмеження в можливостях, обумовлених фізичними, психічними, сенсорними, соціальними, культурними, законодавчими та іншими бар'єрами, які не дозволяють людині бути інтегрованою в суспільство.

Апсп

38

4

Компоненти системи соціального захисту інвалідів в Україні (назвіть зайве):

6. пенсійне забезпечення;

7. державне соціальне страхування та соціальна допомога;

8. педагогізація життєвого середовища;

9. система пільг та компенсацій як соціальна підтримка;

10. фінансове забезпечення програм соціального захисту інвалідів; медичне забезпечення інвалідів.

Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С. 303 (Р.6, § 2)

3

Явище, обумовлене ухиленням або відстороненням батьків від виконання батьківських обов'язків по відношенню до неповнолітньої дитини:

1. безпритульність;

2. соціальне сирітство;

3. сирітство;

4. жебрацтво;

5. невідповідність стандартам поведінки, що схвалюється суспільством.

Апср 47 Безпалько Соц.пед.: схеми, таблиці, коментарі,2009. – с.102

Головатий М.Ф. Соціальна політика і соціальна робота: термінол. Понятійн. Слов. – К.:МАУП, 2005. – С.374

2

Прийомна сім’я бере на виховання:

1. не менше 6 дітей;

2. від 1 до 4 дітей;

3. не більше 5 дітей;

4. від 1 до 3 дітей.

Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С. 243 (Р.5, § 4) Соц. пед : теорія і технології, за ред Звєрєвої, 2006 - с.189

ЗУ «про охорону дитинства» ст. 1

Головатий М.Ф. Соціальна політика і соціальна робота: термінол. Понятійн. Слов. – К.:МАУП, 2005. – С.327

2

Усиновлення (удочеріння) встановлюється на основі:

1. юридичного акту;

2. договору;

3. угоди;

4. адміністративного акту.  

Апср 431

ЗУ «про охорону дитинства» ст..24

1

Девіантна поведінка це -

1. дезорганізоване використання можливостей соціальних факторів, які впливають на людину на різних вікових етапах її розвитку;

2. поведінка, яка cуперечить прийнятим в суспільстві нормам і проявляється у вигляді незбалансованих психічних процесів, неадаптованості, порушенні процесів самоактуалізації та ухиленні від морального та етичного контролю особистості над власною поведінкою;

3. поведінка, яка порушує права інших людей;

4. стан, при якому людина не може задовольнити свої базові потреби.

Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С. 347 (Р.7, § 2)

2

Наркотична залежність (наркоманія) – це

1. хронічне захворювання, що виникає в результаті тривалого вживання психоактивних речовин, що впливають на емоційний стан індивіда, коли він не може припинити самостійного його застосування;

2. такий стан життя, за якого під дією психоактивних речовин раніше сталі процеси способу життя, їхні динамічні зв'язки з оточенням виявляються порушеними;

3. стан, при якому людина не може задовольнити свої базові потреби;

4. поведінка людини, яка хоче чимось виділитися серед інших;

5. поведінка, яка протирічить усталеним в суспільстві нормам.

1

Головатий М.Ф. Соціальна політика і соціальна робота: термінол. Понятійн. Слов. – К.:МАУП, 2005. – С.262

КапськаА.Й. Соціальна педагогіка. – К., 2003. – С.228

1

Класифікація громади.

1. географічні, професійні, молодіжні;

2. резидентні, професійні, суспільні;

3. професійні, молодіжні, жіночі, релігійні;

4. резидентні, ідентифікаційні, громади за інтересами.

Соц. пед : теорія і технології, за ред Звєрєвої, 2006 - с.72

Головатий М.Ф. Соціальна політика і соціальна робота: термінол. Понятійн. Слов. – К.:МАУП, 2005. – С.95

Безпалько О.В. Соціальна робота в громаді :навч. посіб. – К., 2005. – С255

4

Особливість канадської моделі соціальної роботи в громаді полягає у:

1. організації публічних соціальних акцій та суспільних кампаній;

2. підтримці та розвитку громадських ініціатив, спрямованих на зміну ситуації;

3. здійсненні локального рівня практичної соціальної роботи з метою задоволення потреб членів громад;

4. процес виявлення та залучення до соціальної роботи громадських лідерів;

5. процес контролю за формуванням соціальної політики держави.

Безпалько О.В. Соціальна робота в громаді :навч. посіб. – К., 2005. – С.7-8,44-46

3

Ідентифікаційні громади складаються з груп людей, які:

1. виявляють стурбованість через певну проблему;

2. утворюють певну систему взаємозв'язків між людьми, яка ґрунтується на значимих для них спільних цінностях чи характеристиках;

3. встановлюють сталі взаємини між собою з метою вдосконалення самих себе та середовищ.

2

Соц. пед : теорія і технології, за ред Звєрєвої, 2006 - с.72-73

Головатий М.Ф. Соціальна політика і соціальна робота: термінол. Понятійн. Слов. – К.:МАУП, 2005. – С.179

2

На регіональному рівні соціально-педагогічної роботи відбувається:

4. формування законодавчої бази та соціальної політики держави, розробка та впровадження системи соціального захисту населення;

5. реалізація законодавчих та нормативних актів у соціальній сфері;

6. врахування особливостей соціальних проблем, властивих для даного соціуму, визначення організації та спеціалістів, які можуть брати участь у їх вирішенні.

Соц. пед Зверева. – С.54-55

2

Коректність і терплячість по відношенню до поведінки клієнтів, особливостей спілкування, ціннісних орієнтацій:

1. альтруїзм;

2. толерантність;

3. креативність;

4. лояльність.

2

Суїцідальні еквіваленти це:

5. самогубство; 

6. травмування себе;

7. травмування інших;

8. алкоголізація та наркотизація. 

Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А.Й.Капської. – 2009. – С. 253 (Р.7, § 2)

4

Групи ризику - це

5. особи з девіантною поведінкою;

6. окремі особи чи соціальні групи, які потребують допомоги та підтримки в процесі їх соціалізації;

7. категорії людей, чий соціальний стан не має стабільності, які не можуть перебороти труднощі, що виникли в їхньому житті;

8. група людей, які втратили здатністьі виконувати певну діяльність у межах того, що вважається нормою для людини.

Соціально-педагогічні технології/ харченко, краснова, харченко, луганськ, 2005.- с.151

3

Що включає в себе соціальне навчання

1. навчання клієнтів соціальних умінь і навичок, необхідних для вирішення і попередження проблем;

2. посилення адаптаційних здібностей людини;

3. підтримка внутрішнього життя особистості;

4. помякшення впливу стресових ситуацій;

5. навчання у вищому навчальному закладі.

1

Депривація – це:

1. розрив між культурними цілями особистості та способами їх досягнення, що соціально схвалюються;

2. стан, при якому людина не може задовольнити свої базові потреби;

3. результат невідповідності об'єктивних властивостей індивіда вимогам, що посідають чільне місце в системі суспільних відносин.

Соц.пед. мала енциклопедія, за ред Зверєвої, стр62

2

Антисоціальні особи – це:

1. особи, суспільна поведінка яких не збігається з узвичаєними в даному суспільстві соціальними нормами, традиціями, що склалися;

2. люди, поведінка яких характеризується коливаннями між агресивністю і пригніченістю (результат невизначеності в завтрашньому дні, блокади життєво важливі цілей);

3. індивіди, поведінка яких характеризується невмінням користуватися демократичними інструментами для захисту своїх прав і свобод.

1

Галузь знання і складова частина соціальної педагогіки, яка вивчає на міждисциплінарному рівні різноманітні категорії жертв несприятливих умов соціалізації

1. політологія;

2. девіантна психологія;

3. акмеологія;

4. соціологія;

5. соціально-педагогічна віктимологія.

Соц. пед : теорія і технології, за ред Звєрєвої, 2006 - с.19

5

Який з наведених видів не відноситься до видів жертв

1. реальні;

2. потенційні;

3. соціальні;

4. латентні.

Пальчевський с92

3

Вкажіть дату створення Української Асоціації соціальних педагогів і спеціалістів із соціальної роботи:

1. 1991 рік;

2. 1992 рік;

3. 1994 рік;

4. 1997 рік;

5. 1999 рік.

Соц.пед. мала енциклопедія, за ред Зверєвої, стр.308

2

Соціально-педагогічна технологія це:

1. сукупність принципів СПД

2. сукупність засобів вирішення проблеми

3. вид управління соціально-педагогічною діяльністю

4. сукупність операцій, методів, прийомів

5. спосіб вирішення проблеми

Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник / В.М. Шахрай. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 464 с.

4

Технологія в перекладі з грецької означає

1. дія, діяльність

2. мистецтво, майстерність, вміння

3. крок вперед

4. техніка, технологізація

5. творчість

Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник / В.М. Шахрай. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 464 с.

2

За переважаючою діяльністю виділяють такі технології

1. ігрові

2. організації дозвілля

3. лабораторні

4. моделювання

5. конструювання

Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник / В.М. Шахрай. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 464 с.

1

2

4

Соціально-педагогічна діагностика це

1. збір інформації про вплив на дитину і соціум психологічних, педагогічних, соціальних, правових факторів

2. встановлення діагнозу про захворювання пацієнта

3. вивчення педагогічного колективу

4. вивчення індивідуально-психологічних особливостей індивіда

5. накопичення статистичних даних

Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник / В.М. Шахрай. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 464 с.

1

Технології профілактичної СПД передбачають

1. постановку і ліквідацію проблеми

2. організацію змістовного дозвілля

3. превенцію соціальних проблем і відхилень

4. дослідження соціуму

5. визначення проблем соціуму або особистості

Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник / В.М. Шахрай. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 464 с.

3

Метою технології реабітації є

1. виправлення недоліків у розвитку

2. розвиток творчих здібностей

3. відновлення порушених функцій або їх компенсацію

4. повноцінна соціалізація індивіда

5. ресоціалізація індивіда

Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник / В.М. Шахрай. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 464 с.

3

Яка модель передбачає допомогу дітям, спрямовану на усвідомлення і подолання ними власних проблем

1. біхевіористська

2. потребнісно-мотиваційна

3. когнітивно-поведінкова

4. терапевтична

5. гуманістична

Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник / В.М. Шахрай. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 464 с. .

4

Основними формами опікування дітей -сиріт є

1. соціальний супровід

2. усиновлення

3. піклування

4. соціальна підтримка

5. соціальне обслуговування

Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання) / А. Й. Капська, О. В. Безпалько, Р. X. Вайнола; Заг. ред. А. Й. Капської. - К., 2002. - 164 с.

2

3

Інноваційними формами опікування дітей-сиріт в Україні є

1. усиновлення

2. прийомна сім’я

3. піклування

4. дитячі будинки сімейного типу

5. соціальне страхування

Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання) / А. Й. Капська, О. В. Безпалько, Р. X. Вайнола; Заг. ред. А. Й. Капської. - К., 2002. - 164 с.

2

4

Поведінка, що характеризується протиправними діями, які не відповідають моральним і юридичним нормам

1. суїцидальна

2. проституція

3. делінквентна

4. девіантна

5. адиктивна

Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання) / А. Й. Капська, О. В. Безпалько, Р. X. Вайнола; Заг. ред. А. Й. Капської. - К., 2002. - 164 с.

3

Суїцідальні еквіваленти це

1. самогубство 

2. травмування себе

3. травмування інших

4. алкоголізація та наркотизація 

5. повішання

Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання) / А. Й. Капська, О. В. Безпалько, Р. X. Вайнола; Заг. ред. А. Й. Капської. - К., 2002. - 164 с.

4

До основних форм вуличної роботи відносять

1. ігротеки

2. пункт соціальної підтримки 

3. діагностична робота

4. агітаційна діяльність

5. благодійна діяльність

Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання) / А. Й. Капська, О. В. Безпалько, Р. X. Вайнола; Заг. ред. А. Й. Капської. - К., 2002. - 164 с.

1

2

До якого з етапів роботи з дезадаптовапими підлітками належить формування особисто прийнятних для конкретного підлітка мотивів змін

1. орієнтаційний

2. мотиваційний

3. установчий

4. діяльнісний

5. координаційний

Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник / В.М. Шахрай. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 464 с.

3

Яка з моделей соціальної роботи з молоддю характерна нинішніх суспільств

1. спонсорська

2. інтервенційна

3. інтегративна

4. дефіцитна

5. реабілітаційно-розвиваюча

Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник / В.М. Шахрай. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 464 с.

4

Основою поняття "інтеграція" є

1. гарантія працевлаштування людей з обмеженими можливостями

2. допомога людям з обмеженими можливостями медичними за­собами

3. зміна свідомості суспільства стосовно людей з обмеженими мож­ливостями

4. матеріальна підтримка людей з обмеженими можливостями

5. гарантія загальної і вищої освіти

Шахрай В.М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник / В.М. Шахрай. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 464 с.

3

Специфічна система цінностей, ідей, знань і навичок, що допомагають сім'ї вирішувати конкретні завдання реабілітаційного процесу, це

1. реабілітаційна культура сім'ї

2. конструктивне ставлення батьків до проблем дітей-інвалідів

3. деструктивне ставлення батьків до проблем дітей-інвалідів

4. реабілітаційна активність сім'ї

5. ліберальність по відношенню до дітей

1

До вікових психофізіологічних передумов важковиховуваності й асоціальної поведінки можна віднести такі явища в організмі, психіці і взаємостосунках підлітка:

4. відповідальність

5. рефлексивність

6. асертивність

7. прискорення і нерівномірний розвиток організму, конфліктність

Завацька Л.М. Технології професійної діяльності соціального педагога : навч. посібн. для ВНЗ / Л.М.Завацька. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2008. – С. 132.

4

Поведінка, що виникає в результаті вживання різних груп наркогенних речовин і характеризується наявністю пов’язаних із цим проблем це:

1. індивідуальна психічна залежність

2. індивідуальна фізична залежність

3. адитивна поведінка

4. токсикоманія

Завацька Л.М. Технології професійної діяльності соціального педагога : навч. посібн. для ВНЗ / Л.М.Завацька. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2008. – С. 149

3

Залежно від змісту і методів профілактики виділяються моделі профілактики наркотизації до яких не належить:

1. модель практичного впливу

2. модель залякування

3. модель фактичних знань

4. модель поліпшення здоров’я

Завацька Л.М. Технології професійної діяльності соціального педагога : навч. посібн. для ВНЗ / Л.М.Завацька. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2008. – С. 158-159

1

Відповідно до класифікації ВООЗ у визначенні видів профілактики та особливостей об’єкта впливу, педагогічну профілактику адитивної поведінки поділяють на :

1. індивідуальну, групову, масову

2. первинну, вторинну, третинну

3. соціальну, групову, індивідуальну

4. індивідуальну, загальну, особистісну

Завацька Л.М. Технології професійної діяльності соціального педагога : навч. посібн. для ВНЗ / Л.М.Завацька. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2008. – С. 159

2

Цілеспрямована виховна діяльність, спрямована на виправлення попереднього результату виховання людини, виховання у неї якостей і властивостей, що компенсують недоліки особистості, викоренення соціально шкідливих звичок, норм і правил поведінки, спілкуванні та ін. – це

1. виправлення

2. ресоціалізація

3. перевиховання

4. адаптація

Завацька Л.М. Технології професійної діяльності соціального педагога : навч. посібн. для ВНЗ / Л.М.Завацька. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2008. – С. 190

3

Неповнолітні, що скоїли злочини, відбувають покарання у :

1. виховних колоніях кримінально-виконавчої системи

2. виправних колоніях кримінально-виконавчої системи

3. виправно-трудових колоніях

4. притулках, соціально-реабілітаційних центрах

Завацька Л.М. Технології професійної діяльності соціального педагога : навч. посібн. для ВНЗ / Л.М.Завацька. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2008. – С. 196

1

Уповноважений орган виконавчої влади, який створює орган виконавчої влади та орган місцевого самоврядування для забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей на відповідній території – це

1. служби у справах дітей

2. центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

3. притулок для неповнолітніх

4. приймальник-розподільник

Соціальна педагогіка: мала енциклопедія / за заг. ред. проф. І.Д.Звєрєвої. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – С. 234

1

Новою філософією соціально-правового захисту дітей, яка визначає засади прийняття рішень стосовно дітей на вищому рівні професійної компетентності є:

1. охоронно-захисна

2. гейткіпінг

3. інклюзия

4. фасилітація

Соціальна педагогіка: мала енциклопедія / за заг. ред. проф. І.Д.Звєрєвої. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – С. 274

2

Підвищення продуктивності та темпів діяльності індивіда внаслідок актуалізації в його свідомості образу іншої людини чи групи, які виконують роль суперника чи спостерігача; а також це процес надання допомоги групі у виконанні завдань, розв’язанні проблем або досягнення угоди за взаємною домовленістю учасників – це

1. соціальна консультація

2. соціальний супровід

3. фасилітація соціальна

4. нагляд соціальний

Соціальна педагогіка: мала енциклопедія / за заг. ред. проф. І.Д.Звєрєвої. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – С. 314

3

Який з перерахованих напрямів відповідає змісту діяльності соціального педагога?

1. Психологічна просвіта

2. Консультативно-методична допомога

3. Психологічна прогностика

4. Профілактично-виховна діяльність

4

Метод кейсів - це

1. Детальний опис правдивого життєвого випадку

2. Ділова суперечка, яку використовують при колективному обговоренні теоретичних питань з різних точок зору

3. Метод накопичення максимальної кількості гіпотез за відносно короткий проміжок часу

4. Максимальне наближення соціально-педагогічного процесу до реальних життєвих проблем

1

На якому етапі вирішення конкретної соціально-педагогічної проблеми відбувається загальний опис соціально-педагогічного становища та джерела виникнення проблеми?

1. Визначення соціально-педагогічної проблеми

2. Ситуаційний аналіз

3. Визначення соціально-педагогічної стратегії

4. Розробка рекомендацій з реалізації практичної діяльності

2

Яка функція сім’ї передбачає організацію вільного часу та відпочинку сім’ї, розвиток інтересів і потреб особистості?

1. Рекреативна

2. Виховна

3. Комунікативна

4. Репродуктивна

1

До якої групи принципів соціально-педагогічної діяльності належить принцип державного підходу до завдань, що реалізуються в соціально-педагогічній діяльності?

1. Психолого-педагогічні

2. Організаційні

3. Соціально-політичні

4. Особливі

3

Яка функція соціально-педагогічної діяльності характеризує соціально-педагогічну діяльність з точки зору соціального менеджменту?

1. Комунікативна

2. Організаторська

3. Прогностична

4. Охоронно-захисна

2

Який пункт не належить до характеристики важковиховуваного підлітка?

1. Стан здоров’я і розвитку учня

2. Особливості навчальної діяльності

3. Спрямованість інтересів

4. Загальні відомості про клас

4

Який вид інтерв’ю проводиться без підготовленого опитувальника або розробленого плану, визначається тільки тема?

1. Вільне

2. Фокусуюче

3. Формалізоване

4. Стандартизоване

1

Які показники належать до показників благополуччя сім’ї?

1. Успішне розв’язання або відсутність конфліктів

2. Схожість інтересів та ціннісних орієнтацій

3. Дефіцит уваги та виховних ресурсів

4. Внутрішня згуртованість сім’ї

1,2,4

Який етап формування соціальної компетентності характеризується пристосуванням до мінливих соціокультурних умов?

1. Соціальна адаптація

2. Соціальна ідентифікація

3. Індивідуалізація

4. Персоніфікація

1

Назвіть зайві групи технології соціально-педагогічної діяльності,що класифікуються за рівнями складності:

1. прості, доступні неспеціалістам;

2. складні, що вимагають кваліфікації одного спеціаліста;

3. складні, що вимагають кваліфікації спеціалістів в різних галузях;

4. універсальні, що використовують інтегрований, міждисциплінарний, характер соціально-педагогічної роботи.

4

Структура будь-якої технології в соціально-педагогічній роботі визначається наявністю компонентів:

1. науково-обгрунтованої програми, згідно якої розв’язується дана проблема;

2. заданого алгоритму як системи послідовних операцій на шляху досягнення результату;

3. орієнтованості на загальний цикл роботи від виявлення соціально-педагогічної проблеми до її вирішення;

4. певного стандарту діяльності як критерію успішності.

1,2,4,

Назвіть існуючи етапи використання соціально-педагогічних технологій:

1. емоційно-мотиваційний, спрямований на створення та стимулювання позитивного настрою задля соціально-педагогічної дії; при наявності потреби у значущій діяльності;

2. теоретичний, який передбачає обґрунтування мети і об’єкту технологічного впливу, виділення складових компонентів соціального процесу та з’ясування зв’язків між ними;

3. методичний, який пов’язаний з підбором методів та засобів впливу, збором та аналізом інформації, визначенням принципів перетворення результатів аналізу у висновки та рекомендації;

4. процедурний, що пов’язаний з практичною діяльністю по апробації розробленого алгоритму використання методів і засобів.

2,3,4

Виберіть завдання, що покликані розв’язувати технології соціально-педагогічної роботи в групі:

1. забезпечення нормального розвитку членів групи;

2. самоствердження особистості;

3. діагностика "соціальної хвороби", та виявлення сутнісних характеристик досліджуваних об'єктів;;

4. попередження дисфункцій у групі;

5. корекція мети, коли це необхідно задля одного чи кількох членів групи.

1,2,4,5

Умовно технології соціально-педагогічної роботи з мікросоціумом поділяються на:

1. технології локального розвитку;

2. технології розвитку нових ініціатив;

3. технології соціального планування;

4. технології проведення соціальних акцій.

1,3,4

Які аспекти виділяють у сучасному понятті "технологія":

1. науковий

2. емоційно-мотиваційний

3. формально-описовий

4. процесуально-дієвий

1,3,4

Змістом етапу формулювання соціально-педагогічної проблеми є

1. отримання точних даних про систему, процес чи явище, опис їх стану, функціонування і розвитку.

2. визначення проблемної ситуації, що вимагає цілеспрямованих дій для її перетворення.

3. усвідомлення необхідності вирішення деякої соціально-педагогічної проблеми за допомогою моделювання можливих варіантів перетворення соціальної ситуації

2

На якому з етапів соціально-педагогічної реабілітації вихованців у закладах інтернатного типу відбувається усвідомлення і відчут­тя дитиною захищеності, безпеки, відновлення власного статусу:

1. компенсаційний,

2. діагностично-прогностичний

3. адаптаційний

4. корекційний

1