5. Асоціація міст України (аму)

Асоціація міст України - майже ровесниця нашої молодої незалежної держави. Вона має досить цікаву і динамічну історію. За цей відносно короткий проміжок часу своєю активною суспільною діяльністю вона зуміла не тільки привернути увагу широкої громадськості, об'єднати для співпраці більшу частину українських міст, а й змусила поважати себе усі гілки влади.

АМУ заснована в червні 1992 року, і на той час до її складу входило 35 міст. На міжрегіональній нараді керівників міських Рад, що відбулася тоді в Дніпропетровську, було визначено основну мету діяльності Асоціації - підтримка курсу ринкових перетворень, розширення горизонтальних зв'язків між містами на ґрунті економічного співробітництва, захист законних прав та інтересів членів Асоціації в органах влади та управління, взаємодія з владними структурами і громадськими об'єднаннями в справі перетворення України на країну з соціально орієнтованою ринковою економікою.

У січні 1995 року на загальних зборах Асоціації був прийнятий новий статут, згідно з яким вона стала носити свою теперішню назву - Асоціація міст України, і одержала статус всеукраїнської недержавної організації.

АМУ є потужною організацією, що довела свою спроможність захищати інтереси місцевого самоврядування на національному та європейському рівнях.

Протягом років своєї діяльності АМУ бере активну участь у формуванні законодавчої бази місцевого самоврядування, реформуванні бюджетної політики та міжбюджетних відносин, надає інформаційну, організаційну та консультативну допомогу своїм членам, опікується проблемою підготовки і перепідготовки муніципальних кадрів, налагоджує міжнародні побратимські зв‘язки між містами.

АМУ лобіює інтереси територіальних громад в центральних та регіональних органах державної влади, регулярно інформує їх та громадськість про проблеми місцевого самоврядування та шляхи їх вирішення. В квітні 2003 року з її ініціативи вперше в Україні проведено парламентські слухання з питань місцевого самоврядування. При її безпосередній участі розроблено цілу низку законопроектів та концептуальних документів. Серед них найважливіші: положення ХІ розділу Конституції України „Місцеве самоврядування”, Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Хартія українських міст, Бюджетний кодекс України. На клопотання АМУ Указом Президента України 7 грудня встановлено День місцевого самоврядування.

АМУ планомірно поглиблює стосунки між українськими містами та їх європейськими партнерами. У 1999-2001 роках було розбудовано мережу регіональних відділень Асоціації, яких нині діє 25 у всіх регіонах України. Сьогодні Асоціація міст України об'єднує 557 міст, селищ і сіл, в яких проживає понад 80% населення України.

Тема №2. Статистика населення на території муніципального утворення

1. Предмет і методи дослідження статистики населення

Предмет статистики населення становлять закономірності відтворення населення, що мешкає на певній території, за певний час, які відшукуються з допомогою якісного аналізу кількісних характеристик. Одиницею спостереження статистики населення частіше всього виступає людина або сімя чи домогосподарство.

Об’єктом статистичного спостереження можуть виступати різні види сукупностей – населення в цілому або окремі групи населення (працездатне, безробітні, пенсіонери, міське або сільське, чоловіки або жінки тощо).

Основними категоріями статистики населення є демографічна подія та демографічний процес. Демографічна подія - це подія, що відбувається з окремою людиною, проте впливає на зміну чисельності й складу всього населення, відтворення його поколінь. Демографічними подіями є факти народження, смерті, укладання шлюбу або його припинення. Сукупність таких подій формує відповідний демографічний процес.

Демографічний процес - це множина однорідних демографічних подій, що відбуваються з населенням у цілому (народжуваність, смертність, шлюбність, розлученість). Демографічний процес, як процес руху населення, може набувати однієї з трьох форм:

- природного руху - процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення (смертність та народжуваність) або сприяє цій зміні (шлюбність та розлученість);

- механічного руху -- процес зміни чисельності та складу населення за рахунок його територіального переміщення (урбанізація, еміграція, іміграція);

- соціального руху - процес зміни складу населення внаслідок його соціально-економічного та культурного розвитку (зникнення одних верств населення та поява інших).

Мета статистичного дослідження населення полягає в оцінюванні їх обсягів, ступеня поширення та прояву, визначенні закономірностей розподілу, розвитку та взаємозв’язку. Для цього застосовується система статистичних методів, які умовно поділяють на три групи:

- методи екстенсивного аналізу - визначають абсолютний розмір явищ та процесів, їх середній рівень, досліджують закономірності розподілу (структури та співвідношення, диференціації та концентрації), а також закономірності взаємозв’язку та розвитку;

- методи інтенсивного аналізу - визначають ступінь поширення та силу прояву демографічного процесу в певній сукупності населення. В основу їх покладено систему взаємозв’язаних відносних величин інтенсивності;

- методи моделювання - дозволяють прогнозувати розвиток демографічних процесів, а також робити перспективні розрахунки чисельності населення (метод демографічних таблиць, метод умовного та реального поколінь тощо). Оскільки метод демографічних таблиць, а також методи умовного та реального покоління суто специфічні, то вони потребують хоча б стислого пояснення.