2. Показники продуктивності праці

Продуктивність праці характеризує ефективність праці в матеріальному виробництві. Це не тільки один з найважливіших показників ефективності виробництва, але й показник, що має велике економічне і соціальне значення на макрорівні. Громадяни тієї країни, де досягнута найвища продуктивність праці, повинні мати і найвищий рівень життя.

Продуктивність праці - це кількість продукції, виробленої за певний період у розрахунку на одного працівника або витрати робочого часу на одиницю продукції.

Варто розрізняти поняття продуктивності та інтенсивності праці. При підвищенні інтенсивності праці підвищується кількість фізичних і розумових зусиль в одиницю часу і за рахунок цього збільшується кількість виробленої в одиницю часу продукції. Підвищення інтенсивності праці вимагає підвищення його оплати. Продуктивність праці підвищується в результаті зміни технології, застосування більш досконалого обладнання, застосування нових прийомів праці і не завжди вимагає підвищення заробітної плати. Показники, що визначають рівень продуктивності праці, враховують як зміна власне продуктивності, так і інтенсивності праці.

Показник, що визначає кількість продукції, виробленої в одиницю часу називається виробленням . Вироблення характеризує результативність праці.

Трудомісткість - це кількість праці, необхідне для вироблення одиниці продукції. Трудомісткість є характеристикою витратності праці (витрачання робочої сили). В якості вимірників кількості виробленої продукції використовують натуральні (т, м, м3, шт. І т.д.) і вартісні показники.

Вироблення визначається в розрахунку на одного основного робітника, на одного робітника та одного працюючого. При визначенні виробітку на одного основного робітника кількість виробленої продукції ділиться на чисельність основних робочих. Якщо розраховується виробіток на одного робітника , кількість виробленої продукції ділиться на сумарну чисельність основних і допоміжних робітників. Для визначенні виробітку на одного працюючого кількість виробленої продукції ділиться на чисельність всього промислово - виробничого персоналу:

В = К/Ч

де В - вироблення продукції; К - кількість виробленої за період продукції в натуральних або вартісних вимірниках; Ч - чисельність працівників (основних робочих, основних і допоміжних, промислово- виробничого персоналу).

Трудомісткість продукції, як і вироблення, може бути розрахована в різних варіантах. Розрізняють технологічну, виробничу і повну трудомісткість. Технологічну трудомісткість продукції знаходять шляхом ділення витрат праці основних робітників на кількість виробленої ними продукції. Виробничу трудомісткість продукції розраховують діленням витрат праці основних і допоміжних робітників на кількість виробленої продукції. Повну трудомісткість визначають діленням витрат праці ПВ персоналу на кількість виробленої продукції: Т = З_тр/В

де Т - трудомісткість продукції ; З_тр - витрати праці різних категорій працівників на виробництво продукції; В - обсяг виробленої продукції.

3. Індекси продуктивності праці

Для вивчення динаміки продуктивності праці використовуються індекси продуктивності праці. Індекси можуть бути: натуральні; трудові; грошові. Всі вони можуть визначатися як індивідуальні (по кожному виду продукції) і загальні.

Ключовим показником при визначення продуктивності праці є обсяг продукції, який можна розглядати як величину, що залежить від двох чинників: затрат робочого часу і продуктивності праці. Обсяг продукції — це результативний показник, динаміка якого визначається поведінкою двох названих чинників. Вплив усіх інших чинників (зміна фондоміскості продукції, поліпшення організації виробництва, скорочення втрат робочого часу тощо) зрештою відіб’ється на зміні обсягу продукції через зміну або затрати праці, або продуктивності праці.

Основні натуральні показники:

1. Індивідуальний натуральний індекс продуктивності праці визначається:

і_н = W₁ / W₀

W₁ – виробіток звітного періоду (визначається як q₁/Т₁)

W₀ – виробіток базового періоду (визначається як q₀/Т₀)

2. Одне з завдань економічного аналізу — вивчення динаміки продуктивності праці за сукупністю підприємств, що входять до складу об’єднань, галузі, регіону, економіки загалом. З цією метою може бути використаний загальний індекс продуктивності праці, що обчислюється як відношення середнього виробництва продукції в грошовому виразі за одиницю часу групи підприємств у звітному періоді до середнього виробництва продукції в базисному періоді. Даний індекс є індексом змінного складу. Він характеризує динаміку середнього рівня продуктивності праці за сукупністю підприємств під впливом двох чинників:

- зміни рівня продуктивності праці на окремих підприємствах;

- зміни частки підприємств з різним рівнем продуктивності праці в загальних затратах праці.

Загальний натуральний індекс продуктивності праці (індекс змінного складу) визначається: І_н = W₁ / W₀

W₁ – виробіток звітного періоду (визначається як ∑q₁/∑Т₁)

W₀ – виробіток базового періоду (визначається як ∑q₀/∑Т₀)

q₁ = W*Т; тому І_н = W₁ / W₀ = (∑q₁/∑Т₁ ) / (∑q₀/∑Т₀) = (∑W₁ *T₁/∑Т₁) / (∑W₀ *T₀/∑Т₀) = ∑W₁ d_T1/ ∑W₀ d_T0

d_T1 = Т₁ /∑Т₁ і d_T0 = Т₀ /∑Т₀

На динаміку середнього рівня продуктивності праці впливають два зазначених вище чинники. Можна оцінити вплив кожного з названих чинників окремо. З цією метою обчислюються такі індекси:

3. ∆н ^{змінного складу} = ∑W₁d_T1 - ∑W₀d_T0

4. Індекс фіксованого складу (Ін ^{фіксованого складу}) показує зміну середнього рівня продуктивності праці під впливом тільки першого чинника, тобто зміни рівня продуктивності праці на підприємствах. При цьому різниця між чисельником і знаменником індексу характеризує абсолютну зміну середнього виробництва за рахунок даного чинника

Ін ^{фіксованого складу} = (∑W₁ *T₁/∑Т₁) / (∑W₀ *T₁/∑Т₁) = ∑W₁ d_T1/ ∑W₀ d_T1

∆н ^{фіксованого складу} = ∑W₁ d_T1 ─ ∑W₀ d_T1

5. індекс впливу структурних зрушень (І_н^структ) показує зміну середнього виробництва під впливом чинника структурних зрушень, тобто зміни частки підприємств з різним рівнем продуктивності праці в загальних затратах праці. Різниця між чисельником і знаменником індексу структурних зрушень — є кількісним вираженням абсолютної зміни середнього виробництва за рахунок даного чинника

6. Ін ^структ = (∑W₀ *T₁/∑Т₁) / (∑W₀ *T₀/∑Т₀) = ∑W₀ d_T1/ ∑W₀ d_T0

7. ∆н ^структ = ∑W₀ d_T1 ─ ∑W₀ d_T0

Між індексами і абсолютними приростами існує залежність:

1. Ін ^{змінного складу} = Ін ^{фіксованого складу} * Ін ^структ

2. ∆н ^{змінного складу} = ∆н ^{фіксованого складу} + ∆н ^структ

Основні трудові показники:

1. Індивідуальний трудовий індекс продуктивності праці визначається окремо по кожному виду продукції:

і_Т = t₀ / t₁ = (Т₀/q₀) / (Т₁/q₁) = (1/W₀) / (1/W₁) = W₁/ W₀

2. Загальний трудовий індекс продуктивності праці

Іт ^{змінного складу} = t₀ / t₁ = (∑Т₀/∑q₀) / (∑Т₁/∑q₁) = (∑t₀q₀/∑q₀) / (∑t₁q₁/∑q₁) = (∑t0*dq0) / (∑t1*dq1)

∆т ^{змінного складу} = (∑t0*dq0) ─ (∑t1*dq1)

3. Індекс фіксованого складу

Іт ^{фіксованого складу} = (∑t₀q₁/∑q₁) / (∑t₁q₁/∑q₁) = (∑t₀*dq₁) / (∑t₁*dq₁)

∆т ^{фіксованого складу} = ∑t₀*dq₁ ─ ∑t₁*dq₁

4. Індекс впливу структурних зрушень

Іт ^структ = (∑t₀q₀/∑q₀) / (∑t₀q₁/∑q₁) = (∑t₀*dq₀) / (∑t₀*dq₁)

∆т ^структ = ∑t₀*dq₀ ─ ∑t₀*dq₁

Основні вартісні показники:

5. Індивідуальний трудовий індекс продуктивності праці визначається окремо по кожному виду продукції:

і_в = W₁/ W₀ = (q₁*р/Т₁) / (q₀*р/Т₀)

6. Загальний трудовий індекс продуктивності праці

Ів ^{змінного складу} = (q₁*р/Т₁) / (q₀*р/Т₀)

∆т ^{змінного складу} = (q₁*р/Т₁) ─ (q₀*р/Т₀)

7. Індекс фіксованого складу

Ів ^{фіксованого складу} = (q₁*р/Т₁) / (q₀*р/Т₁)

∆в ^{фіксованого складу} = q₁*р/Т₁ ─ q₀*р/Т₁

8. Індекс впливу структурних зрушень

Ів ^структ = (q₁*р/Т₁) / (q₁*р/Т₀)

∆в ^структ = (q₁*р/Т₁) ─ (q₁*р/Т₀)