74

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………...….3

РОЗДІЛ І. ЯЗИЧНИЦТВО У КОНТЕКСТІ ЕТНОРЕЛІГІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

1.1. «Язичництво» та «етнорелігія» як наукові поняття……………...…..…..6

1. 2. Язичництво як етнорелігійний феномен………………………….…..….11

РОЗДІЛ ІІ. ЯЗИЧНИЦТВО ЯК ОСНОВА ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНЦІВ

2. 1. Світоглядні засади українського язичництва……………………..…..….16

2.1.1. Міфологія………………………………………………….……..…....16

2.1. 2. Боги…………………………………………………………….….…..19

2.1.3. Українська демонологія………………………………………..….….45

2.2. Вплив християнства на самобутність української язичницької релігії….59

РОЗДІЛ ІІІ. ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ЯЗИЧНИЦЬКОЇ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ. НЕОЯЗИЧНИЦТВО……………………………………………………...…..….63

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..…….68

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА…………………………………………..……71

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Будь-який народ (нація, етнос) існує до того часу, поки його представники зберігають відповідну самосвідомість, тобто ідентифікують себе як частину і продукт певної культури, матеріальної і духовної. Отже і розібратись в чому ж основа, особливість, самобутність певної нації, можна лише з'ясувавши сутнісь культури, яка цією нацією породжена і розвинена протягом століть.

Всебічне осмислення релігійного феномена України неможливе без ґрунтовного дослідження витоків української релігійності, а саме, язичницьких вірувань. Відсутність системного наукового вивчення феномену українського язичництва обмежує пізнання духовної культури народу загалом, її витоків і тенденцій. Тому, систематизація і поглиблене дослідження процесів зародження релігії в українських землях, еволюції язичницьких вірувань та їх трансформації в умовах взаємодії з християнською церковною ідеологією та культурою, - нині є важливим завданням.

Актуальність досліджуваної проблеми зумовлена ще й тим, що її розв’язання допоможе зрозуміти сутність та тенденції сучасної релігійності українців, процесу виникнення нових релігійних течій, а також осмислити прагнення певної частини українців повернутися до традиційних язичницьких вірувань як етнорелігії вже на сучасному етапі, узгодивши віровчення із сучасними умовами суспільного життя.

У період становлення української державності, утвердження національної самосвідомості, ідея повернення до етнічної (язичницької) релігійності у свідомості частини народу сприймається як ідея відродження національної духовності та збереження національної ідентичності. Тенденція повернення до етнорелігій, крім України, спостерігається і в інших країнах.

Мета і завдання роботи. Метою кваліфікаційної роботи є аналіз українського язичництва як духовно-культурного феномену.

Ця мета обумовила такі завдання:

• встановити сутність та значення понять «етнорелігія» та «язичництво»;

• охарактеризувати світоглядні засади українського язичництва;

• з’ясувати вплив християнства на самобутність язичницької релігії;

• дослідити сучасне становище язичництва та формування неязичницьких вірувань.

Об’єкт дослідження: духовно-культурний феномен релігії.

Предмет дослідження: українське язичництво як духовно-культурний феномен, як етнорелігія українського народу та джерело його духовної культури.

Структура кваліфікаційної роботи зумовлена логікою дослідження, яка випливає з мети та основних завдань праці. Робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків.

Ступінь розробки проблеми. За довгі роки накопичено значний фактичний матеріал з проблеми язичництва. Це, зокрема, праці відомих представників міфологічної школи, українських та закордонних етнологів, релігієзнавців, істориків ХІХ – початку ХХ століття: О.Афанасьєва, М.Сумцова, Я. Головацького, М. Маркевича, П. Куліша, В. Шухевича, І. Сахарова, О. Г. Потебні, М. Костомарова та ін.

Проблема дохристиянського світогляду та вірувань українців приділяли науковці ХХ століття: М. Грушевський, Д.Зеленін, І.Огієнко, В.Петров, Б. Лобовик, Б. Рибаков, М.Попович, А.Глушак, Г.Лозко, Ю. Евола, Я. Стахнюк, В. Шаян, М. Еліаде.

Методологічні та теоретичні основи дослідженн. При вирішенні поставлених завдань головними методологічними принципами були об'єктивність, історизм. Для переосмислення деяких стереотипних положень, ідей і тверджень застосовувалися методи аналізу й синтезу, дедукції й індукції, аналогій, систематизації та узагальнення.

Методологічною основою дослідження стали фактографічні дані з фундаментальних праць вітчизняних та зарубіжних істориків, релігієзнавців, етнологів, теологів та ін. Використовувались також періодичні видання різних конфесій, зокрема. Рідної Віри та Рунвіри.

В процесі роботи над даною проблематикою зверталася увага на результати досліджень вітчизняних і зарубіжних релігієзнавців, описів археологічних розкопок, матеріальних пам'яток, пов'язаних з давніми культами, що є релігійними реаліями найдавнішої доби. Використано також праці етнографів, які досліджували побутову релігійність українців. Зауважимо одначе, що вся складність з реконструкцією язичницьких вірувань полягала в тому, що значна частина досліджень їх носила упереджено критичний характер. Вони розглядалися як пережиткові явища. Слід відзначити, що відвертий негативно-оціночний характер носять і документальні свідчення про різні вияви язичницької віри. В процесі дослідження я намагалася врахувати це.

РОЗДІЛ І. ЯЗИЧНИЦТВО У КОНТЕКСТІ ЕТНОРЕЛІГІЙНИХ ПРОЦЕСІВ