
- •Зондова та скануюча мікроскопія при дослідженні наноматеріалів.
- •3.Рентгенівські методи дослідження наноматеріалів
- •4.Методи мас-спектроскопії при досліджуванні наноматеріалів
- •Іч (Саша)
- •Спектроскопія ямр при досліджуванні наноматеріалів
- •Епр(саша)
- •Матеріали, що володіють властивостями молекулярного розпізнавання, їх характеристики, методи одержання та області застосування.
- •9. Плівкові матеріали; їх характеристики; методи одержання та області застосування (плівки, синтезовані методом само зборки, пошарово нарощені плівки та плівки Ленгмюра-Блоджетт).
- •10. Е/х сенсори. Потенціонометричні сенсори та н/п сенсори на основі наноструктурованих систем
- •11. Е/х сенсори. Амперометричні сенсори на основі наноструктурованих систем
- •12. Сенсори на основі наноструктурованих систем. Оптичні сенсори на основі оптодів.
- •16. Спектрофотометрія та люмінісценція при дослідженні наноматеріалів.
- •16. Термічні методи аналізу при дослідженні наноматеріалів
- •17. Організовані системи на основі пар у схемах одержання наноматеріалів. Методи одержання, властивості та області застосування
- •18.Методи одержання, властивості та області застосування графену та нанотрубок.
- •19.Методи одержання, властивості та області застосування фулерену та наноалмазів
- •20. Методи одержання, властивості та області застосування наноматеріалів. Наночастинки металів.
- •Методи одержання, властивості та області застосування наноматеріалів. Квантові точки
- •22. Методи одержання, властивості та області застосування наноматеріалів. Матеріали на основі кристалічного силіцію.
- •Методи одержання, властивості та області застосування наноматеріалів. Оксидні матеріали.
- •Перспективи розвитку хім. Сенсорів на основі наноструктурованих систем. Наночіпи, нанофлюїдні системи та інтегровані сенсори.
4.Методи мас-спектроскопії при досліджуванні наноматеріалів
За допомогою мас-спектроскопії досліджують хімічний склад, фазовий склад (структуру гетерогенності) та поверхневий заряд і дзета-потенціал наносистем.
Метод використовує розділення іонізованих частинок по їхніх масах на основі взаємодії магнітних та електричних полів. В динамічних приладах аналізують різні часи прольоту іоном визначеногї дистанції. В квадрупольному мас-спектрометрі розділення здійснюється в поперечному електричному полі, яке створюється конденсатором, який складається з 4 стержні, що розміщенні симетрично відносно центральної осі. В часпролітному масс-спектрометрі іони вводяться у вигляді іонного пакета через сітку в аналізатор та «дрейфують» вздовж аналізатора до колектора так, що тяжкі іони (m1) відстають від легких (m2). Відбувається розшарування пакету, що зумовлене тим, що у вихідному пакеті енергія всіх іонів однакова, а хні швидкості і ,відповідно, час прольоту t аналізатора зворотньопропорційні квадратному корню з маси:
де υ – пришвидшуючий потенціал, L – довжина аналізтора.
Іч (Саша)
Спектроскопія ямр при досліджуванні наноматеріалів
За допомогою ЯМР-спектроскопії досліджують фазовий склад (структуру гетерогенності) наносистем.
Явище ядерного магнітного резонансу основане на резонансному поглинанні енергії в радіочастотному діапазону речовиною в магнітному полі. Якщо ядро помістити в магнітне поле Н0, то взаємодія поля з ядерним магнітним моментом описується гамільтоніаном
,
де
–
магнітний
момент ядра, l
– спін
ядра. Можна записати, що
,
де
- ядерний g-фактор,
– ядерний
магнетон Бора,
,
– проекція ядерного спіну на вісь z
(направлення магнітного поля). Під
впливом цієї взаємодії ядерні рівні
розчеплюються на 2І+1підрівнів зі
значеннями енергії
,
де
=
I,
I-1,
… , - I;
γ – гіромагнітне
співвідношення.
Застосовують два основних варіанта ЯМР: ЯМР повільного проходження та імпульсний ЯМР. В спектрометрах повільного проходження зразок поміщають в сильне однорідне магнітне поле, яке викликає прецесію спіна ядра навколо направлення магнітного поля, Потім через зразок пропускають радіочастотне випромінення, що співвідноситься з енергією ΔЕ, яке призводить до появи магнітного поля з напруженістю Н1 (див рис.).
Коли
частота випромінення генератора ЯМР
дорівнює ларморівській прецесії спіна
ядра в полі Н0
(ω =
),
відбувається резонанс. Ядро переходить
з нижчого стану з m1
=
+1/2 в
вищий з m1
=
-1/2
за рахунок поглинання частоти ларморівської
прецесії ħω = ΔЕ. Детектор дозволяє
регіструвати резонансну частоту і форму
лінії шляхом варіювання частоти Н1
чи величини магнітного поля Н0
(більш широко використовується).
Для більш точного визначення положення лінії в ЯМР спектрі використовують внутрішній стандарт – зазвичай ТМС (тетраметилсилан), відносно якого відраховують хімічний зсув.
Інший варіант – імпульсний ЯМР – наз також спадом вільної індукції. Якщо через зразок пропустили радіочастотний імпульс Н1 , то локальне поле Н0 змінюється від ядра до ядра незначно. Тому сигнал всіх ядер буде реєструватися одночасно. Якщо тривалість імпульса (10-6 с) менше часу релаксації Т2, то магнітне поле спадає по закону типа:
М
= sin
(γH1τ)M0
exp
Таким чином відбувається перехід від частотних (енергетичних) спектрів до тимчасових.
|
|
а) перпендикулярне направлення магнітного поля |
б) коаксіальне направлення магнітного поля |