13. Згідно з методикою проведення комплексної ревізії економічної та соціальної діяльності ревізійний процес складається з 5 етапів:

організація і підготовка до проведення комплексної ревізії; проведення ревізії; оформлення результатів ревізії; прийняття рішення за результатами проведеної ревізії; організація контролю за виконанням рішень за матеріалами ревізії. На першому етапі: відповідно до строків, передбачених планом проведення ревізії керівник контрольно-ревізійного органу за 3-5 днів до початку ревізії зобов'язаний видати наказ про "її проведення. Начальник контрольно-ревізійного відділу на цьому етапі повинен правильно визначити тему ревізії, ревізійний період, тривалість ревізії, створити ревізійну групу, призначити її керівника, розглянути і затвердити програму ревізії, запропонувати ревізорам ознайомитись з відповідними нормативними документами, розглянути необхідність залучення галузевих спеціалістів, а також забезпечити ревізора необхідними бланками актів, довідок і т. д. Керівнику ревізійної групи одночасно з наказом про призначення ревізії дається програма комплексної ревізії, в якій, крім конкретних завдань, вказуються ділянки роботи, які підлягають суцільній перевірці. Якщо до часу призначення ревізії в контрольно-ревізійному відділі є матеріали про факти порушень на об'єкті перевірки (недостачі, крадіжки і т. д.), то вони також передаються керівнику групи. Склад ревізійної групи встановлюється залежно від тривалості періоду ревізії та самої програми. Підготовка ревізії починається із ознайомлення з діяльністю об'єкта, що підлягає ревізії. На цьому етапі ознайомлюються із діяльністю об'єкта перевірки, вивчають відповідні нормативно-інструктивні матеріали, складають робочі плани. Тривалість підготовки до ревізії - не більше 2 днів. Перший день присвячується ознайомленню з особливостями виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства. Другий день необхідний для вивчення нормативних документів та проведення інструктажу.

14. Планування, полягає в розробці контролюючою організацією плану із зазначенням економічного суб'єкта очікуваного обсягу, процедур і термінів проведення контролю. Перспективні плани розробляються на термін від 3 до 5 років і більше, і включають науково - дослідні роботи в галузі контролю: розробку автоматизованих систем обробки контрольно - ревізійної інформації на ЕОМ, підвищення кваліфікації фахівців з контролю, інше. Поточні плани контрольно - ревізійної роботи складаються поквартально на майбутній календарний рік з урахуванням періодичності ревізії, встановленої для підприємств і організацій, а також наявності працівників контрольно - ревізійної служби. Індивідуальні плани (місячні та квартальні) складаються керівником контрольно - ревізійної служби на підставі поточних планів для кожного контролера - ревізора. Ці плани вручаються виконавцям не пізніше ніж за 10 днів до початку місяця для підготовки до ревізії. Вибір об'єкта ревізії здійснюється виходячи з характеру діяльності організації: не виконуються плани, не забезпечується схоронність цінностей, відзначається нерентабельна робота і ін Потреба у фахівцях, яких необхідно залучити для проведення ревізій, визначається її обсягом і змістом. Після цього видається наказ або розпорядження керівника ревізії організації про ревізію, в якому вказується найменування підприємства, що перевіряється, період за який перевіряється його діяльність, склад ревізійної бригади, термін проведення та вид ревізії. Керівником ревізійної бригади, як правило, залучається працівник контрольно - ревізійної служби, що має спеціальну освіту і практичний досвід ревізійної роботи. Підготовка ревізії починається з вивчення стану її об'єкта. ревізійної бригадою до виїзду на об'єкт контролю, вивчаються плани торгової та фінансово - господарської діяльності підприємства та їх виконання за ревізується період. Джерелами інформації є: торгово-фінансовий план, річна і періодична бухгалтерська і статистична звітність, акт попередньої ревізії та рішення по ній; документи тематичних перевірок, різного роду службових розслідувань і прийнятих за ними рішень. На даному етапі контрольно - ревізійної роботи аналізуються внутрішні і зовнішні фактори, що впливають на господарську діяльність підприємства; організаційно-управлінська структура, види діяльності, структура капіталу; технологічна структура; рівень рентабельності; основні контрагенти; порядок розподілу прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства; система внутрішнього контролю ; принципи формування оплати праці персоналу. На основі даних аналізу розробляється програма ревізії, в якій встановлюються об'єкти ревізії, методи і послідовність перевірки, періоди вибіркового і суцільного контролю. Цей етап завершується оформлення м робочого плану ревізора, в якому для кожного виконавця визначається ділянка виконуваних робіт і час їх виконання.

15. На першому етапі: відповідно до строків, передбачених планом проведення ревізії керівник контрольно-ревізійного органу за 3-5 днів до початку ревізії зобов'язаний видати наказ про "її проведення. Другим етапом проведення ревізії є організаційна робота на об'єкті. Починається ревізія з моменту прибуття ревізійної групи на підприємство і пред'явлення керівником групи своїх повноважень на проведення ревізії. Керівник ревізійної групи на місці здійснює організаційну роботу, яка полягає в уточненні і конкретизації завдань, передбачених програмою ревізії.

16. Однією із важливих процедур ревізії є узагальнення і систематизація результатів контролю, необхідних для складання акта ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства. Зокрема, складаються відомості вибіркової інвентаризації, порівняльні відомості за результатами інвентаризації, акти інвентаризації коштів у касі, часткові акти ревізії. Однорідні недоліки, що виявлені під час ревізії, узагальнюються в таблицях, схемах, відомостях і інших документах. Результати контролю можуть оформлятись групувальними відомостями виявлених під час ревізії недоліків. Це групування недоліків у діяльності підприємства за мірою їх виявлення ревізорами відображається в групувальному журналі ревізора (групувальній відомості виявлених під час ревізії недоліків і порушень). Відповідно до структури акта ревізії фінансово-господарської діяльності у групувальному журналі ревізора (групувальній відомості виявлених недоліків і порушень) для кожного розділу акта ревізії відводиться декілька сторінок, на яких ревізор відображає згруповані за однорідними ознаками недоліки і порушення. Для доброякісного оформлення матеріалів ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства велике значення має правильна систематизація її матеріалів. Тому перед складанням акта ревізії ревізуючі накоплюють необхідний матеріал і систематизують його в певній послідовності. Така систематизація виявлених порушень групується в зазначених журналах або відомостях, які прикладають до акта ревізії. В акті ревізії зазначається зміст виявлених недоліків і порушень із посиланням на відповідні додатки (відомості, акти, розрахунки тощо).

Неістотні порушення заносять в акт ревізії у стисній формі, і за ними на місцях приймаються міри щодо усунення.

17. Однією із важливих процедур ревізії є узагальнення і систематизація результатів контролю, необхідних для складання акта ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства. Зокрема, складаються відомості вибіркової інвентаризації, порівняльні відомості за результатами інвентаризації, акти інвентаризації коштів у касі, часткові акти ревізії. Однорідні недоліки, що виявлені під час ревізії, узагальнюються в таблицях, схемах, відомостях і інших документах. Результати контролю можуть оформлятись групувальними відомостями виявлених під час ревізії недоліків. Це групування недоліків у діяльності підприємства за мірою їх виявлення ревізорами відображається в групувальному журналі ревізора (групувальній відомості виявлених під час ревізії недоліків і порушень). Відповідно до структури акта ревізії фінансово-господарської діяльності у групувальному журналі ревізора (групувальній відомості виявлених недоліків і порушень) для кожного розділу акта ревізії відводиться декілька сторінок, на яких ревізор відображає згруповані за однорідними ознаками недоліки і порушення.

Акт ревізії фінансово-господарської діяльності підприємств складається із вступної частини і результативної. Орієнтовна схема вступної частини акта ревізії наведена нижче в додатку 1. У вступній частині акта вказують найменування і підпорядкованість підприємства, що ревізується, склад ревізійної групи, на основі якого документа проведена ревізія, за який період, прізвище та ініціали керівників підприємства, головного бухгалтера і час їх роботи, які ділянки діяльності підприємства піддавались суцільній перевірці і які – вибірковій, об’єм і перелік питань, які підлягали ревізії тощо.

У результативній частині в розрізі структури акта ревізії розкривається зміст порушень і недоліків у роботі підприємства, що ревізується, і його окремих ділянок. Кожний факт порушення необхідно підтвердити первинними документами, машинограмами, таблицями, розрахунками тощо.

Зміст акта ревізії визначено Інструкцією про порядок проведення ревізії і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні. Зміст виявлених ревізією порушень і недоліків після вступної частини акта може відображатись у таких розділах акта ревізії:

1. Ревізія операцій, пов’язаних із використанням і збереженням основних фондів.

2. Ревізія операцій з товарно-матеріальними цінностями.

3. Ревізія коштів, касових і розрахункових операцій.

4. Ревізія операцій з виробництва та реалізації продукції.

5. Ревізія витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції.

6. Ревізія використання трудових ресурсів і фонду оплати праці.

7. Ревізія капіталу, резервів і фінансового стану.

8. Ревізія результатів фінансово-господарської діяльності.

9. Перевірка стану бухгалтерського обліку, звітності і внутрішньогосподарського контролю.

Залежно від галузі діяльності підприємства може визначитись і інша структура акта ревізії.

Перевіривши усі перераховані документи за формою і змістом, розглянувши пояснення осіб, відповідальних за виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємства, а також матеріально відповідальних осіб, ревізія виявила недоліки і порушення законодавства і нормативних документів, які викладено у відповідних розділах акта комплексної ревізії

18. На підставі результатів ревізії ревізор готує висновки і пропозиції у вигляді проекту наказу, в яких узагальнює матеріали ревізії і дає оцінку встановленим фактам недоліків і порушень.

Висновки не мають бути докладним повторенням акта. У них доцільно навести найважливіші факти з акта ревізії з посиланням на відповідні сторінки. Оцінка фактам дається у висновках об'єктивно.

Пропозиції за наслідками ревізії мають особливе значення для поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства. У них слід перерахувати заходи практичного характеру для усунення недоліків і порушень, встановлених ревізором, а також щодо попередження можливості їх повторення.

Пропозиції мають бути стислими, ясними та конкретними. У кожній пропозиції зазначається, що має бути зроблено і як, строки виконання і відповідальні особи.

У пропозиціях не повинно бути загальних фраз, приміром, «домогтися поліпшення», «вжити невідкладних заходів» тощо, оскільки такі фрази унеможливлять перевірку виконання розроблених рекомендацій, які мають випливати з висновків.

Розроблені ревізором висновки і пропозиції за результатами ревізії подаються на розгляд керівнику організації, який призначив ревізію. Він ретельно перевіряє відповідність розроблених ревізором висновків матеріалам ревізії, встановлює реальність внесених пропозицій щодо ліквідації недоліків і порушень і приймає відповідне рішення щодо ліквідації встановлених зловживань, відшкодування заподіяної шкоди та притягнення винних до відповідальності.

Іноді ревізори знайомлять керівника і головного бухгалтера підприємства, де проводилася ревізія, з проектом наказу за результатами ревізії, а потім погоджують з ними пропозиції та строки їх виконання, що підвищує рівень вагомості висновків і пропозицій.

19. Кваліфіковано провести ревізію, об’єктивно і принципово обґрунтувати кожний факт, викладений в акті, – важлива і відповідальна частина ревізійної роботи. Але на цьому ревізія не закінчується. Ревізія вважається завершеною, коли виявлені порушення усунуто, а фінансово-господарську діяльність налагоджено таким чином, що забезпечує виконання завдань, що стоять перед підприємствами, установами й організаціями, що були перевірені. Крім того, необхідно вжити заходи, які виключають можливість повторення аналогічних порушень на інших підприємствах, в установах і організаціях.

При реалізації матеріалів ревізій (перевірок), вжитті заходів за їх наслідками необхідно керуватись основними нормативними актами, дотримуватись такого порядку.

Важливе значення має усунення виявлених у ході проведення ревізії (перевірки) порушень законодавства з фінансових питань. У ході ревізії (перевірки) необхідно добиватись максимального усунення виявлених фінансових порушень, недоліків та відшкодування збитків.

При виявленні значних порушень фінансової дисципліни, недостачі коштів, матеріальних цінностей працівники державної контрольно-ревізійної служби в ході ревізії, не чекаючи її завершення, складають за такими фактами проміжний акт, вимагають від посадових осіб необхідні пояснення. Матеріали ревізій, при необхідності, передаються згідно з описом правоохоронним органам для проведення розслідування, притягнення винних осіб до відповідальності, відшкодування збитків, і одночасно перед керівництвом підприємства (установи, організації), що перевіряється, ставиться питання щодо усунення виявлених порушень.

При проведенні ревізій і перевірок на підприємствах, в установах і організаціях необхідно ретельно перевіряти постановку роботи щодо відшкодування винними особами матеріальних збитків, незалежно від того, яким чином виявлено ці збитки. Показник відшкодування збитків за рахунок винних осіб є одним з показників ефективності та якості роботи контрольно-ревізійного апарату. Контрольно-ревізійний апарат повинен добиватись максимального відшкодування винними особами нанесених державі збитків відповідно до чинного законодавства України.

Вилучення ревізорами оригіналів необхідних документів

20.   Метою притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності - є покарання працівника за винне протиправне діяння, яке полягає у невиконанні або порушенні ним трудових обов'язків. Доцільність її застосування визначається власником або уповноваженим ним органом (далі – власник). Вона є універсальною за характером та може застосовуватись до всіх працівників, які працюють за трудовим договором незалежно від виду здійснюваної ними діяльності. Загальна дисциплінарна відповідальність передбачена ст. 147 КЗпП України та передбачає два види дисциплінарних стягнень: догана та звільнення, які є вичерпними (слід зазначити, що актами законодавства, статутами та положеннями про дисципліну для окремих категорій працівників передбачаються й інші види дисциплінарних стягнень).

Власник підприємства зобов'язаний, застосовуючи певний вид дисциплінарного стягнення, видати наказ (розпорядження), в якому в обов'язковому порядку вказуються мотиви застосування стягнення, про що повідомляється працівникові під розписку.