- •Практична робота № 1 Введення, редагування і форматування даних у програмі Microsoft Excel
- •Практична робота №2 Копіювання і сортування даних, вивчення панелі залежностей, використання приміток, захист інформації в робочій книзі
- •Практична робота №3 Використання функцій, робота з Майстром функцій у програмі Microsoft Excel
- •Практична робота №4 Побудова експериментального графіка. Обробка даних і застосування статистичних функцій
- •Практична робота № 5 Формули, функції і діаграми в електронних таблицях Microsoft Excel
- •Практична робота № 6 Робота з функціями і формулами в програмі Microsoft Excel
- •Практична робота № 7 Робота з абсолютними посиланнями й іменами комірок у програмі Microsoft Excel
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Додаток 3
- •Практична робота № 8 Робота з електронними списками в програмі Microsoft Excel
- •Практична робота № 9 Особливості роботи з діаграмами в програмі Excel
- •Практична робота №10 Застосування фінансових функцій
- •10.1. Визначення майбутньої вартості. Розрахунки на основі постійної процентної ставки. Функція бс.
- •Завдання для розрахунків
- •1.2.Розрахунки на основі змінної процентної ставки. Функція бзраспис. Приклади
- •Задача 2
- •Самостійна робота №1 Знайомство з програмою ms Excel і її основними компонентами
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота № 2 Автозаповнення і прогресія
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №3 Математичні функції
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота № 4 Логічні функції
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота № 5 Статистичні функції
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота № 6 Текстові функції
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота № 7 Функції дати і часу
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота №8 Діаграми
- •Контрольні запитання
- •Самостійна робота № 9 Побудова графіків функцій
- •Самостійна робота №10 Робота зі списками і фільтрами
- •Контрольні запитання
- •Тестові завдання
- •Індивідуальна робота
Самостійна робота № 9 Побудова графіків функцій
Побудова графіка функції з однією умовою.
Побудувати графік функції:
,
де x змінюється на відрізку від -1 до 1 з кроком 0,1.
Для побудови графіка функції необхідно спочатку побудувати таблицю її значень при різних значеннях аргументу.
Для побудови даного графіка в комірки А1 і А2 вводимо перший і другий члени прогресії і виділяємо ці комірки.
Після цього встановлюємо покажчик миші на маркері заповнювання виділеного діапазону і перетягуємо його вниз доти, доки не отримаємо числовий ряд потрібної довжини.
В комірку В1 вводимо формулу, яка задає умову:
=ЕСЛИ(A1<0,5;(1-A1^2)/(1+A1^2);КОРЕНЬ(А1))
Після введення формули виділимо комірку В1, встановимо покажчик миші на маркері заповнювання і протягнемо його униз до комірки В21, створюючи таким чином таблицю значень функції.
Далі, виділяємо діапазон В1:В11 і викликаємо Майстер діаграм.
На першому кроці побудови обираємо тип діаграми – графік.
На другому кроці треба переключитися на вкладку Ряд, встановити курсор в рядку Подписи оси Х, а потім виділити діапазон комірок А1:А11.
На третьому кроці треба переключитися на вкладку Легенда і зняти прапорець в перемикачі Добавить легенду.
Можна перейти на наступний крок за допомогою кнопки Далее і вказати місце розташування графіка, а можна одразу клацнути по кнопці Готово –графік з’явиться на поточному аркуші.
Відредагуйте графік, встановивши розрядність по осі Y – три знака після коми.
Відформатуйте графік згідно зі зразком.
Побудова двох графіків в одній системі координат
Розглянемо приклад побудови в одній системі координат графіків двох наступних функцій:
y=2sin(x) і
z=3cos(2x)-sin(x)
якщо x[-3,0]
В комірки А1, В1,С1 введемо заголовки х, у і z відповідно.
В діапазон комірок А2:А17 вводимо значення змінної х від -3 до 0 з кроком 0,2.
В комірки В1 і С1 вводимо у і х відповідно.
В комірки В2 і С2 вводимо формули:
=2*SIN(А2)
=3*COS(2*A2)-SIN(A2)
Виділимо діапазон В2:С2, встановимо покажчик миші на маркері заповнювання цього діапазону і перетягнемо його униз таким чином, щоб заповнити діапазон В2:С17.
Таблиця значень побудована. Почнемо побудову графіків. Виділемо діапазон комірок В1:С17, в який внесені таблиця значень двох функцій і імена цих функцій (Х і Y), а потім викличемо майстер діаграм.
На першому кроці майстра діаграм обираємо тип – График с маркерами.
На другому кроці майстра діаграм переключаємося на вкладку Ряд і заповнюємо рядок Подписи по оси Х діапазоном А2:А17.
На третьому кроці пишемо назву даної діаграми, наприклад Два графика. На цьому можна закінчити побудову графіків натисненням на кнопці Готово.
Графіки мають приблизно такий вигляд:
Після побудови графіків можна редагувати їх зовнішній вигляд. Для цього треба виділити той елемент графіка, який Ви хочете змінити, викликати контекстне меню, обрати команду форматування і змінити потрібний параметр. Наприклад, так можна змінити тип, товщину і колір лінії, або тип, колір і фон маркера.
Побудова графіків поверхонь
Розглянемо приклад побудови поверхні z=x3-О,5у2, якщо x і у змінюються на відрізку [-1;1] з кроком 0,2.
В діапазон комірок В1:L1введіть послідовність значень –1;0,8;...;0,8;1 змінної х, а в діапазон комірок А2:А12 —таку ж послідовність значень змінної y.
В комірку В2 введемо формулу: =$А2^3-0,5*В$1^2
Виділимо цю комірку, встановлюємо покажчик миші на її маркері заповнення і перетягнемо його так, щоб заповнити діапазон комірок В2:L12. Знак $, що стоїть перед літерою в імені комірки, дає абсолютне посилання на стовпець з даним іменем, а знак $, що стоїть перед цифрою — абсолютне посилання на рядок з цим іменем. Тому, при перетягуванні формули з комірки В2 у комірки діапазону В2:L12 в них буде знайдене значення z при відповідних значеннях x і y.
Після створення таблиці значень функції перейдемо до побудови поверхні. Виділимо діапазон комірок Al:L12, що містить таблицю значень функції і її аргументів, і викличемо майстер діаграм.
Обираємо тип діаграми – Поверхность, а також її вигляд.
Далі ведемо покрокову побудову діаграми, виконуючи вказівки майстра. Отримаємо приблизно такий результат:
Самостійно побудуйте такі поверхні:
z=x2+cos2y; x і y змінюються від -2 до 2 з кроком 0,4.
z=sin(x/2)+ln(1+y); x змінюється від -7 до 7 з кроком 1, а y –на відрізку [1;2] з кроком 0,1.
z=x/3-tg2y; x змінюється від 1 до 2 з кроком 0,1, а y – на відрізку [-1;1] з кроком 0,2.
Графіки будуть мати приблизно такий вигляд:
a)
b)
c)
