Ситуація 1. Визначте в чому полягають відмінності економічної думки та економічного вчення?

Економічна думка – найзагальніше, надзвичайно широке і багато класове поняття, яке відомий дослідник історії економ. аналізу Й. Шумпетер визначив як «сукупність усіх поглядів і побажань з економічних питань, які наявні у суспільній свідомості в певних час і в певному місці».

Економічне вчення – система упорядкованих та пов’язаних між собою економічних поглядів і думок в яких знаходить своє концентроване логіко – понятійне відображення історичний процес пізнання економічних явищ і процесів.

Ситуація 2. Обґрунтуйте, в чому вбачав сутність економіки Аристотель? в чому полягає відмінність хрематистики від економіки?

Слово “економія” є заголовком відомого твору Ксенофонта, в якому в формі діалогу висвітлюється правила ведення домашнього господарства і землеробства. Такий зміст (наука про домашнє господарство, землеробство і домоводство) це слово зберігало протягом століть.

Такий же зміст у слово “економія” і похідне від нього “економіка” вкладав і Аристотель. Він вперше проаналізував економічні явища рабовласницького ладу Стародавньої Греції і став, по суті, першим вченим – економістом. Аристотель був прихильником натурального рабовласницького господарства з дрібною торгівлею. Та оскільки в Стародавній Греції існувало товарне виробництво, він досліджував товарно – грошові відносини, і здійснив це найґрунтовніше серед античних мислителів. Аристотель розрізняв простий товарний обіг від обігу грошей, рух грошей як засобу обігу та їх рух як грошового капіталу. Вперше у світовій літературі він помітив відмінності між споживною вартістю і вартістю товару.

Економіка:

• розкриває джерела «істинного багатства», що склад. із споживчих вартостей

• мистецтво надбання благ, необхідних для життя або корисних для дому чи держави

• джерело багатства – виробництво необхідних для життя продуктів, споживчих вартостей

• основна мета – споживання, задоволення нагальних життєвих потреб людей

• має межі, зумовлені розумними, «природними» потребами людини

• забезпечує зміцнення натурального господарства, підтримує помірні обсяги багатства

Хрематистика:

• розкриває джерела «неприродного багатства» як накопичення грошей – мінових вартостей

• мистецтво збагачення діяльність, спрямована на стримання прибутку в грош. формі

• джерело багатства – сфера обігу, гроші є сутністю, початком і кінцем мінових відносин

• основна мета – абсолютне збагачення за рахунок спекулятивної торгівлі, шахрайства, лихварських операцій

• не має меж, спрямована на нескінченне збагачення, безмірне накопичення грошей

• підриває основи натурального гос-ва за рахунок надмірного ризвитку сфери обігу.

Ситуація 3. Які головні проблеми розглядалися в літературних пам’ятках Античного світу, присвячених економіці? Проведіть паралелі з сучасністю. Згадайте мислителів та найвідоміші їх праці.

Економічна думка античного світу розвивалась насамперед у Греції, а також у Римі, де вона набула певних особливостей. Так, у греків на відміну від римлян більше уваги приділяється питанням господарської етики.

Мислителі Стародавньої Греції зробили значний внесок у дослідження закономірностей розвитку античного способу виробництва, у розробку основ натурального господарства, елементів товарно-грошових відносин. Вони не лише давали рекомендації щодо раціонального ведення господарства, а й намагались теоретично осмислити економічні процеси, що відбувалися. Економічною основою античного способу виробництва, який існував у формі полісного господарства, була общинна, а потім і приватна власність на землю, праця вільних селян і ремісників з використанням праці рабів, які перебували у приватній власності. У IV ст. до н.є. в Стародавній Греції намітилась криза полісного господарства, основною ознакою якої стало послаблення зв'язку між належністю до полісної громади і земельною власністю. Саме у період кризи полісного господарства старогрецька економічна думка досягла найвищого зльоту, зокрема, наукові розвідки Платона, Ксенофонта, Аристотеля, яких є видатними. Ідеї цих геніальних мислителів справили великий вплив на подальший розвиток світової економічної думки.

«Осткоманія» – Ксенофонт

«Держава», «Закони» – Платон

«Політика», «Економіка», «Міконохова етика» – Аристотель

«Про сільське господарство» – Ворон

Проблеми, що розглядались:

• ефективна організація рабовласницької держави

• спроба побудувати модель «ідеальної» держави та виявити принципи організації та управління містами – державами (полісами)