Тема 4. Теорія державного регулювання економіки Дж. Кейнса

1. Теорія ефективного попиту.

2. Найпростіша функція споживання і заощадження Кейнса.

3. Повна функція інвестицій.

4. Модель «витрати-випуск». Поняття мультиплікатора.

5. Модель «вилучення-ін’єкції».

6. Державне регулювання економіки. Вбудовані стабілізатори і мультиплікатор збалансованого бюджету.

1. Теорія ефективного попиту.

Криза 30-х рр. 20 ст. показала, що рівновага може встановлюватися і при неповній зайнятості. При цьому механізм конкурентної боротьби не в змозі змінити сформовану рівновагу в економіці.

Дж. Кейнс у роботі «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей» висунув нову теорію рівноваги і механізми її регулювання (кейнсіанська теорія державного регулювання). За Кейнсом, ціною рівноваги є не загальний рівень цін, а цінність попиту та пропозиції. Ціна пропозиції (P_S) – це планова виручка, що виробник бажає одержати за свою продукцію. Ціна попиту (P_D) – фактична виручка, що споживачі викладають за придбаний товар.

Точка Е - точка ефективного попиту, що визначає умови рівноваги. Ліворуч - зростаючий прибуток, що стимулює виробників збільшувати обсяг випуску. Рівновага стійка. При цьому ціна пропозиції наперед задана існуючою технікою і технологією, а величина попиту - функція гнучка. Тільки попит визначає умови рівноваги (суперечить закону Сея).

Графічно в моделі AD-AS положення Кейнса відображається в такий спосіб:

Обидва підходи до формування рівноваги є правомірними. Класичний підхід справедливий в умовах довгострокової рівноваги, а кейнсіанський - короткострокової. Основним у теорії Кейнса є попит.

2. Найпростіша функція споживання й заощадження Кейнса.

Кейнс встановив, що заощадження - це не функція від процентної ставки, а те, що залишається від доходу у розпорядженні після здійснення всіх споживчих витрат. При цьому споживання росте із зростанням доходу у розпорядженні (основний психологічний закон Кейнса). Ріст споживання повільніший, ніж темп росту розташовуваного доходу.

Найпростіша функція споживання за Кейнсом:

C=C₀+MPC·Y_d,

де C₀ – автономне споживання, що здійснюється суспільством навіть при відсутності доходу;

MPC – гранична схильність до споживання, 0< <1;

Y_d – дохід у розпорядженні, Y_d=Y_НД -T+TR.

Графічно функція споживання:

Функція заощадження за Кейнсом:

Y_d=C+S

S=Y_{d -}C

S=Y_{d -}C₀ –MPC·Y_d

S= -C₀+ ( 1-MPC)Y_d

S= -C₀+MPS·Y_d

де MPS – гранична схильність до заощадження, 0< <1

MPC+MPS=1.

Графічно функція заощадження:

Лінія під 45° характеризує умову рівноваги. Така форма представлення рівноваги – найпростіший хрест Кейнса. У точці Е дохід дорівнює споживанню. Уліво – життя в борг. S_E=0.

3. Повна функція інвестицій.

У Кейнса трохи інший погляд і на функцію інвестицій. Він розділяє інвестиції на автономні і стимульовані (індуковані). Стимульовані інвестиції обумовлені ростом попиту на товари і послуги внаслідок росту НД. Ріст НД може бути здійснений тільки за рахунок приросту основного капіталу в економіці. I_ст = f(Y). По своїй суті індуковані інвестиції – це інвестиції чисті. I_ст = b( Y_n-Y_n-1), Y_n, Y_n-1 – дохід, отриманий у звітному і попередньому періодах, b= – акселератор, показує скільки одиниць основного капіталу необхідно для виробництва одиниці продукту.

В умовах, коли обсяг випуску у звітному періоді менше, ніж у попередньому, величина .

Автономні інвестиції не залежать від доходу. Вони здійснюються за умови, що сукупний попит – величина постійна (AD=const). Їхня величина визначається реальною процентною ставкою на грошовому ринку і прибутковістю інвестицій.

Найпростіша функція автономних інвестицій:

,

де I₀ – технологічні інвестиції, без здійснення яких неможливий технологічний процес,

d – коефіцієнт чутливості інвестицій до процентної ставки,

r – реальна процентна ставка на грошовому ринку.

r<R, де R – прибутковість інвестиційних проектів.

r визначає ту кількість інвестиційних проектів, що може бути реалізована.