9. Методи зведення кам'яних будівель

Кам'яні роботи - це складний будівельний процес, у якому провідною є кладка з природних чи штучних каменів несучих чи огороджуючи конструкцій громадських та промислових будівель і деяких інженерних споруд. Кладку виконують на будівельному розчині вручну чи за допомогою будівельних кранів (підйомних), при кладці з великих блоків, з дотриманням відповідних правил розрізування.

Кладку виконують тільки горизонтальними рядами. Камені, що вкладені довгим блоком (ложком) вздовж стіни, створюють ложковий ряд, коротким боком (поперечником), поперечниковий ряд відносно до фасаду будівлі (зовнішню і внутрішні версти). Заповнення між верстами називаеться забуткою. Нижня грань каменю, що передав зусилля, і верхня, що їх сприймае, називаються постелями, зазор між каменями, який заповнюють розчином, називаеться швом. Шви бувають горизонтальними і вертикальними. Форма шва заложить від подальшого опорядження поверхні кам'яних конструкцій. Несуча властивість кам'яних конструкцій залежить від міцності каменів та розчину і забезпечуеться монолітністю кладки. Кам'яну кладку ведуть на будівельному розчині, яким вирівнюють постелі каменів і заповнюють вертикально шви, чим зв'язують окремі камені між собою. За видом в'яжучого розчини бувають простими (цементні, вапняні, гіпсові) і складними, або змішаними (цементно-вапняні, цементно-глиняні). У процес кладки входить цілий ряд виробничих і контрольно-вимірювальних операми, виконуваних за допомогою відповідних інструментів і пристроїв. Для зміни рівня робочого місця мулярів застосовують спеціальні інвентарні помости та риштування. Залежно від конструктивних, експлуатаційних та інших особливостей несучих і огороджуючих конструкцій будівель розглядають суцільну полегшену кладки і кладку з облицюванням. Товщину стіни вибирають кратною половині довжини цегли -8,18,2,28,3 цеглини. Середня товщина горизонтальних швів -12 мм, вертикальних -10 мм (допускаються шви завтовшки не більше 15 мм і не менше 10 мм). Для забезпечення монолітності кладки передбачають перев'язку поперечних і повздовжніх вертикальних швів за одно - чи багаторядною системою. Процес цегляної кладки складаеться з таких операцій: встановлення і переставляння порядовок і шнура-причалки; подавання і розкладання цегли і розчину; закладання на кутах, примиканнях і перетинах стін маяків заввишки 4...5 рядів кладки у вигляді збіжної штраби; укладання цегли у верстатові ряди і забутку; рубання і обтісування цегли, розшивання швів (при необхідності. При зведенні багатоповерхових будівель до складного процесу зведення стіін додано монтаж збірних по поверхових конструкцій. Цегляну кладку стін використовують поярусно, а монтаж конструкцій - по поверхово.

5. Цегляна кладка. Правила розрізування кам’яної кладки

Забутка може складатися з лоткових і поперечникових забутівних рядів.

Товщина швів при кладці каменів правильної форми і великих блоків регламентується і має становити:

- для горизонтальних швів 12-15 мм за середньої товщини 12 мм;

- для вертикальних швів 8-12 мм за середньої товщини 10мм

У процесі виконання кладки зовнішні поверхні горизонтальних і вертикальних швів може надаватися різна форма – опукла, ввігнута, неповна, в підрізку. Під опоряджувальні покриття кладку ведуть у підріз, а у випадку значного навантаження від значної ваги опоряджувальних покриттів – впустошовку. Глибина незаповнених розчином швів не повинна перевищувати 15 мм для стін і 10 мм для стовпів в останніх впустошовку виконують тільки вертикальні шви. Під дією навантажень один відносно одного окремі камені повинні мати певну форму і в процесі укладання їх слід розміщувати у визначеному порядку, тобто мають бути дотримані певні правила розрізування кладки на окремі камені. Існують три основні правила розрізування кам’яної кладки.

Перше правило розрізування: постелі каменів, викладені у ряди ( верети і забутки), мають укладатися перпендикулярно до сил, що на них діють або сприймати зусилля під кутом, який би запобігав зсуву каменів. Кут з урахуванням запасу міцності не повинен перевищувати 15-17 градусів.

Друге правило розрізування: кожен ряд кладки повинен ділитися на окремі камені системою вертикальних площин, одні з яких перпендикулярні до веретивих рядів, а інші паралельні їм.

Третє правило розрізування передбачає перев’язування вертикальних швів за умови недопущення збігу в суцільних рядах кладки поперечних і поздовжніх швів. У разі порушення цього правила можливе розрізання кладки на окремі стовпчики, нездатні до самостійної роботи.