3 Розробка концептуальної схеми предметної області «оператор мобільного зв’язку» за er-принципом

Після того як визначені основні запити користувача та розроблено універсальне відношення необхідно приділити увагу структурі даних. Тобто розробити концептуальну модель предметної області.

Однією з найпопулярніших концептуальних моделей є модель «сутність-зв’язок» (ER-модель).

Для бази тестових завдань з дисциплін фахової підготовки обрано такі сутності:

• Абоненти;

• Персонал;

• Зона обслуговування;

• Інвентар;

• Партнери;

• Тариф.

Відносно зв’язку абонент-персонал як правило кілька працівників обслуговують зразу групу абонентів , тому тут буде зв’язок 1:Б.

Якщо ж брати зв’язок між сутностями зона обслуговування-персонал , то для коректної робити зазвичай одну зону обслуговують кілька працівників тому зв’язок 1:Б .

Взявши за увагу зв’язок абонент-зона обслуговування то в одній зоні може перебувати велика кількість абонентів , але один абонент не може одночасно перебувати в кількох зонах ,зв’язок 1:Б.

Між сутностями персонал-інвентар зв’язок 1:Б так як за одним працівник зазвичай закріплено кілька одиниць майна компанії.

Так як компанія може мати зразу кілька партнерів тоді зв’язок між сутностями персонал-партнери буде 1:Б.

За одним тарифом можуть обслуговуватись багато абонентів , але один абонент обслуговується тільки за одним тарифом ,зв’язок 1:Б.

Тепер необхідно побудувати ER-модель предметної області. ER-модель бази оператор мобільного зв’язку-абонент подано на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 – ER-модель бази даних «оператор мобільного зв’язку-абонент».

Всі зв’язки в цій базі даних є обов’язковими.

4 ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ МОДЕЛІ ДАНИХ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ «ОПЕРАТОР МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ»

Одним із головних пунктів розробки бази даних – це обрання моделі даних. Модель даних – фіксована система понять і правил для представлення даних структури, стану і динаміки проблемної області в базі даних. На даний час найпоширеніші типи моделі даних:

а) ієрархічна модель даних;

б) мережна модель даних;

в) реляційна модель даних;

г) об’єктно-орієнтована.

4.1 Ієрархічна модель даних

Об'єкти, що перебувають в ієрархічних відношеннях, утворюють дерево, у якого є тільки одна вершина, не підлегла жодній іншій вершині, будь-яка інша вершина графа підлегла лише одній іншій вершині.

При моделюванні подій, як правило, необхідні зв'язки типу «багато до багатьох». Однак дублювання об'єктів створює можливості неузгодженості даних.

Перевага ієрархічної бази даних полягає в тому, що її навігаційна природа забезпечує швидкий доступ при проходженні вздовж заздалегідь визначених зв'язків. Однак негнучкість моделі даних і, зокрема, неможливість наявності в об'єкта декількох батьків, а також відсутність прямого доступу до даних роблять її непридатною в умовах частого виконання запитів, не запланованих заздалегідь. Ще одним недоліком ієрархічної моделі даних є те, що інформаційний пошук з нижніх рівнів ієрархії не можна спрямувати по вище розміщених вузлах.

Оскільки в більшості випадків зв’язок між сутностями «багато-до-одного» і «багато-до-багатьох», то за рахунок цього в ієрархічній моделі виникає надлишковість, що є не бажаною.

В базі оператора мобільного зв’язку існує п’ять зв’язків «Багато до одного»: між сутностями «Тариф-Абонент», «Персонал-Абонент», «Персонал-Партнер», «Зона обслуговування-Абонент» і «Персонал-Інвентар». В ієрархічній моделі ці зв’язки доведеться позначати або надлишковим деревом, або кількома деревами.

На рисунку 4.1 наведено схему ієрархічної моделі для бази оператора мобільного зв’язку.

Рисунок 4.1 – Ієрархічна модель даних бази оператора мобільного зв’язку