- •1. Характеристика господарства
- •2. Огляд літератури по вказаній темі
- •3. Обгрунтування теми і методика досліджень
- •Визначення освітленості приміщень.
- •Визначення концентрації аміаку
- •Визначення концентрації вуглекислого газу.
- •Визначення бактеріального забруднення повітря.
- •4. Результати дослідження
- •4.1 Утримання тварин
- •4.2 Параметри вирощування тварин
- •4.3 Характеристика вирощування телят
- •4.4 Вимоги до годівлі
- •Годівля і утримання бугайців на відгодівлі.
- •Годівля молодняку.
- •4.5 Гігієна виробництва яловичини
- •4.6 Прогресивна технологія виробництва високоякісної яловичини
- •Таблиця 9
- •Таблиця 10
- •Морфологічний склад приросту.
- •5. Економічна характеристика
- •Таблиця 12
- •6. Екологічна експертиза
- •7. Охорона праці
- •8. Цивільна оборона диспансеризація тварин після радіаційного ураження
- •9. Висновки
- •Пропозиції
- •Список використаної літератури
- •Додаток
- •Мал. 1 Загальний вид комплексу ат “Перемога”
- •Мал 2. Прив’язне утримання молодняку
- •Мал. 3 Годівля тварин влітку
4.4 Вимоги до годівлі
Краще всього роздавати корма у визначені терміни через рівні проміжки часу.
Тварини швидко пристосовуються до установленого розпорядку, в певний час чекають корму і добре його поїдають. Точність в часі годівлі створює рівномірність роботи травних органів і сприяє кращому перетравленню і усвоєнню корму.
В процесі годівлі і деякий час після нього в приміщеннях для тварин не слід виконувати роботи зв’язані з великим шумом.
Якщо раціон для тварин складається з декількох кормів то їх роздають в окремій послідовності. Для великої рогатої худоби це великої ролі не грає, так як в передшлунках корма добре перемішуються.
Грубі корма давати краще вечором, менше їх вранці і ще менше - вдень.
Концентровані корми використовують однаково і в день і ранком, і трішки більше на ніч. Не можна давати мерзлі, не розтавші корми, а також гарячі. Не можна давати корми з підлоги, так як можливе зараження їх гельмінтами, іншими мікроорганізмами.
Годівниці слід держати завжди в чистоті, вони повинні бути зручними для поїдання корму тваринами і для санітарного обробітку.
Переводять тварин з одного корму на інший поступово, наприклад, з зимового на пасовищний 10-15 діб. При різкій зміні годівлі організм тварин не в змозі швидко пристосуватись до нового режиму, що може привести до захворювань шлунково-кишкового тракту.
Особливо обережність необхідно дотримуватися при годівлі телят і молодняку. Різкі зміни в годівлі приводять до виникнення диспепсії, атонії передшлунків.
Годівля і утримання бугайців на відгодівлі.
Загальний рівень годівлі бугайців повинен забезпечувати підтримку у них заводських кондицій, добру вгодованість, без ожиріння. Їм необхідно при масі 200-3000 кг отримувати за добу 1,25 -1,1 кормову одиницю на 100 кг маси.
140-145 г кальцію, 7-8 г фосфору, 6-7 г солі. Дають кров’яну, м’ясну, рибну муку, обрат.
Необхідно добавляти в раціон кобальт, мідь, марганець. Дають корма багаті каротином, зелена трава -літом, хороше сіно - зимою.
Раціон в зимовий період: хороше сіно - 40%, трав’яна мука, або гранули - 8-10%, варенні корми і спеціалізовані добавки 4-5 %, концентровані 40-45 %.
В літній період зелені корма 33%, сіно 22-25%, концентровані корма 32-35 %, трав’яна мука і гранули - 8%.
На добу бугайцям дають із розрахунку на 100 кг живої маси 1-1,2 кг сіна, 0,4-0,5 кг концентрованих кормів. Бажано застосовувати сонячне опромінення. Для кормолізації кальцій-фосфорного обміну під впливом ультрафіолетового спектру.
Годівля молодняку.
Ефективність вирощування і відгодівлі молодняку залежить від багатьох факторів, але найважливішим є наявність кормів, стан травостою на пасовищах, погодні особливості року.
Багато вчених вказують на те, що телят необхідно утримувати в індивідуальних клітках, не тільки в профілактичний період, а й на протязі всього молочного періоду, вважають, що це дає змогу ізолювати тварину одну від іншої, створити коронну випойку їм молока та обслуговування, а також зменшити небезпека захворювань, які розносяться самими телятами при груповому утриманні. Після закінчення профілактичного періоду через 15-20 днів телят необхідно переводити на безприв’язне групове утримання.
В перші дні після народження основним кормом являється молозиво. Воно містить легкоперетравлені харчові речовини, багаті білками, вітамінами, мінеральними солями, макро і мікроелементами, вітамінами, ферментами, В молозиві багато глобулінів, особливо гама-глобулінів.
Перший раз теля годують через час після народження, здоровому теляті випаюють 1,5 - 2 кг молозива, ослабленому 0,5-1 кг. Температура повинна бути не нижче 35 0 С.
Випойка свіжого збірного молока і молозива при добавці до нього 20 % ферментативного молозива, мала позитивний вплив на здоров’я та ріст телят (А.А. Панкратов, А.В. Орлов. Производство говядины на промышленной основе).
Середньодобовий приріст їх маси за 49 днів був на 105 г більше чим в групі телят.
Молодняк великої рогатої худоби може бути здоровим та інтенсивно рости лише при достатньому забезпеченні вітамінами А і Д, а в ранньому віці до розвитку передшлунків - вітамінами комплексу В.
Нормальної забезпеченості телят вітаміном А в молозивний період досягають, додаючи його до раціону по 400 МО (1 мг каротину відповідає 400 МО вітаміну А) на 1 кг живої маси. З розрахунку на 1 кг сухої речовини раціону молодняку до 6 - місячного віку потрібно 26-37 мг каротину, старше 6 місяців - 22-25 мг.
Основними джерелами каротину є високоякісне сіно, силос, сінаж, штучно висушене трав’яне борошно, або трав’яна різка, зелені корми, морква. У випадку нестачі в раціоні каротину до нього необхідно додавати концентрат вітаміну А. Потреба молодняку у вітаміні Д становить 0,6-0,9 тис МО. На 1 кг сухої речовини в раціонах телят до 6-місячного віку 0,4-0,5 тис. МО для молодняку старше 6 міс. Джерело вітаміну Д - це опромінені дріжджі, висушене на сонці сіно і риб’яче борошно. Вітамін Д синтезується в організмі під впливом сонячних променів, тому в ранньому віці телят у зимовостійловий період необхідно обов’язково виганяти на прогулянку, а потім утримувати їх на пасовищах чи в літній таборах. Норма вітаміну Е становить 30-50 мг на 1 кг сухої речовини.
Потреба молодняку великої рогатої худоби в енергії та деяких поживних речовинах змінюється залежно від інтенсивності приросту маси тіла.
Таблиця 7
Потреба молодняку у поживних речовинах з розрахунку на 1 кг приросту кормових одиниць
|
1 - 3 |
4 - 6 |
7 - 9 |
10 - 12 |
13- 18 |
13- 24 |
Показники |
Середньодобовий приріст | |||||
|
350-88 |
550-800 |
450-700 |
450-700 |
350-600 |
350-500 |
Потрібно на 1 кг приросту: кормових одиниць |
3,0-4,2 |
4,3-5,7 |
6,3-7,4 |
7,3-8,6 |
9,5-12,3 |
12,0-14,4 |
Обмінної енергії МОЖ |
24,1-33,4 |
36,1-45,3 |
54,3-65,6 |
67,4-77,6 |
91,7-119,9 |
120,4-163,2 |
У раціонах на 1 корм.од припадає: сухої речовини, кг |
0,35-0,77 |
0,9-1,12 |
1,20-1,25 |
1,25-1,28 |
1,25 |
1,25 |
Сирого протеїну, г |
117,7-158,6 |
142,4-147 |
150,152,0 |
145,5-146,7 |
138,1-145,7 |
138,2-139,0 |
Перетравленого протеїну,г |
100-130 |
103,6-117 |
97,8-99,0 |
94,2-95,2 |
90,0-94,7 |
90,0-91,0 |
Сирої клітковини, г |
28,7-154,0 |
189,4-200 |
245,5-269 |
273-274 |
274 -276 |
275,1-276,0 |
Крохмалю, г |
0-138,2 |
135-152 |
127,1-128 |
122-124 |
116,4-123,3 |
116,6-117,3 |
Цукрів,г |
90,0-117,4 |
90,3-105,4 |
88,2-88,3 |
84,8-85,7 |
81,0-85,4 |
81,0-81,4 |
Сирого жиру, г |
73,2-85,3 |
60,0-68,1 |
58,0-60,6 |
55,1-56,5 |
55,7-56,5 |
55,3-57,2 |
Кухонної солі,г |
2,3-4,2 |
4,9-5,8 |
6,1-6,2 |
6,1-6,4 |
6,7-7,3 |
7,5-8,2 |
Кальцію, г |
5,3-7,8 |
7,2-8,0 |
8,4-8,5 |
8,2-8,3 |
8,4-8,6 |
8,8-9,2 |
Фосфору,г |
0,54-0,59 |
0,77-1,2 |
2,2-2,7 |
2,8-3,0 |
3,1-3,0 |
3,5-3,9 |
Магнію, г |
3,5-5,3 |
5,9-6,8 |
8,2-8,9 |
9,2-9,7 |
9,8-10,1 |
10,1-10,3 |
Калію,г |
19,0-43,0 |
50,61,1 |
70,1-73,5 |
74,4-75,4 |
74,5-75,5 |
75,0-75,5 |
Сірки, |
2,6-5,7 |
6,9-8,0 |
9,1-9,8 |
10 |
10 |
10 |
Заліза,г |
15,9-34,5 |
41,0-50,0 |
52,6-55,4 |
56-56,5 |
56,2-56,5 |
56,3-56,6 |
Міді,г |
0,32-0,54 |
0,61 |
0,64-0,66 |
0,67-0,71 |
0,76-0,90 |
0,91-0,96 |
Цинку,г |
14,4-30,0 |
36,0-44 |
47-48,8 |
50 |
50 |
50 |
Вітамін Д, тис.МО |
|
|
|
|
|
|
Вітамін Е,мг |
|
|
|
|
|
|