Тема: "Основні вимоги та проблеми розвитку сучасного баскетболу".

Послідовність виконання завдання:

1. Надати характеристику кожному із гравців команди згідно ігрового амплуа (окремо центрові, крайні нападники та захисники).

2. Скласти комплекс вправ (7-8) для розвитку спеціальних силових якостей (Наприклад, з використанням набивних м’ячів).

Відповідь:

1. В сучасному баскетболі виділяють гравців трьох ігрових позицій: центрових, крайніх нападників та захисників. Самі високі на зріст - це центрові, їх зріст сягає 205-220 см. тільки маючи такий зріст вони можуть успішно виконувати свої обов’язки. Головне їх завдання - боротьба за м’яч під щитом та атака кошика суперника із зони найвищої результативності - з дистанції 2-5м. Тому центрові повинні добре вміти:

• оволодівати м’ячем, що відскочив від щита;

• звільнюватись від опіки суперника для отримання м"яча близько від кошика;

• індивідуально обігрувати та завершувати атаку різноманітними кидками з близької та середньої відстані;

• взаємодіяти з партнерами, допомагати звільнюватись своїм партнерам та передавати їм м’яч для кидка зі зручної позиції.

Крайні нападники також діють на підступах до щита, тому повинні бути високими на зріст, стрибучими. їх зріст в межах 195 - 210 см. головний обов'язок крайніх нападників - завершення атаки команди кидками з різної дистанції та боротьба за м’яч під щитом. Щоб успішно справитись зі своїми обов’язками вони повинні вміти:

• звільнюватись від опіки суперників та отримувати м’яч в зручній для кидка позиції;

• індивідуально обігрувати захисника та завершувати атаку кидками з різної відстані;

• взаємодіяти з партнерами та допомагати звільнюватись їм;

• заволодівати м’ячем, що відскочив від щита. Захисники в основному діють за межами області штрафного

кидка. Тому не існує особливих вимог до їх зросту. Але вони мають бути дуже спритними, швидкими та кмітливими. Для захисника важливо:

• володіти дальніми кидками;

• досконало володіти м’ячем та вміти обігрувати суперника;

• вміти правильно вибрати найбільш доцільні прийоми командної взаємодії;

• досконало володіти передачами м’яча;

• вміти зберігати рівновагу в розміщені гравців на майданчику та правильно організовувати перехід команди від захисту до нападу та навпаки.

2. Вихідне положення баскетболіста.

1. Перекидання м’яча з однієї руки на іншу.

2. Перекидання м’яча за спиною однією рукою у гору - в бік з ловлею іншою.

3. М’яч за спиною: підкинути у гору - спіймати двома руками.

4. М’яч за спиною: кидок вперед - у гору та ловля двома руками.

5. Перекладання м’яча з руки в руку навколо тулуба, ніг.

6. М’яч утримується ступнями ніг: стрибок у гору з підкиданням зігнутими в колінах ногами та ловлею двома руками.

7. Теж саме, але м’яч підкидається маховим рухом ніг з наступною ловлею.

8. Кидок м’яча у гору двома руками та ловля в стрибку.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Кафедра спортивних ігор

КОНТРОЛЬНЕ ЗАВДАННЯ № 3.

Тема: "Психологічна підготовка баскетболіста".

Послідовність виконання завдання:

1. Надати характеристику загальній та спеціальній психологічній підготовці.

2. Визначити спрямованість психологічної підготовки баскетболістів.

3. Охарактеризувати теоретичні основи психологічної підготовки.

4. Надати приклад виховання психологічних якостей в процесі учбово - тренувального заняття.

Відповідь:

1. Виховання спортсмена, формування його світогляду - це головна мета навчально-тренувального процесу психологічна підготовка, в цьому процесі, триває безперервно.

Психологічна підготовка складається з загальної та спеціальної підготовки. Загальна психологічна підготовка спрямована на виховання морально-вольових якостей та спеціалізованого сприйняття спортсмена: уваги, спостережливості, кмітливості, зорової та рухливої чутливості, тактичного мислення тощо.

Спеціальна психологічна підготовка спрямована на виховання якостей, що визначають успіх у спортивному змаганні.

При подоланні труднощів тренування спортсмени набувають впевненості у своїх силах та зміцнюють волю. Дуже корисні вправи, що вимагають сміливості та значних зусиль (вправи на витривалість, рухливі ігри в ускладнених умовах).

Одним з завдань психологічної підготовки є розвиток спеціалізованого сприйняття, що забезпечує спортсмену точність та легкість в управлінні своїми рухами, у гравця має з"явитися загострене відчуття м’яча, майданчика, партнерів. Для цього використовують спеціальні вправи: виконання прийомів з обмеженням зорового контролю та закритими очима, кидки у зменшенні кільця та тощо.

2. Психологічна підготовка спрямована на пристосування психологічних функцій до специфіки баскетболу та до умов змагань. Психологічна підготовка здійснюється за допомогою комплексу зовнішніх і внутрішніх впливів. Її ефективність ґрунтується на знаннях теорії, психологічному аналізі умов змагань, вивченні індивідуальних особливостей гравців, психологічній стороні змагальної діяльності та постійному використанні цих знань під час навчально-тренувального процесу.

Виховання "уміння змагатися" - процес, який формується в результаті правильного визначення мети, створення установки на її досягнення, а також на формування впевненості у високій можливості такого досягнення. Максимальне наближення умов тренування до змагальних умов - головна умова ефективності тренування, але за умов індивідуального підходу.

2. Мета психологічної підготовки гравців - підвищення рівноваги нервової системи до несприятливих впливів великих психічних та фізичних навантажень в учбово-тренувальному процесі та змагальній діяльності.

Психологічна підготовка до змагань проводиться, як у процесі тренувальної роботи, так й безпосередньо в процесі змагань та в ході гри.

Задачі психологічної підготовки в процесі тренувальної роботи полягають у створенні сприятливого психологічного мікроклімату в команді, у створенні якого повинні приймати участь тренерський склад, лікар (як що він є) та всі гравці команди разом та кожний гравець особисто.

Психологічна підготовка на тренуванні непомітна, але вона повинна складатись з :

• Теоретичної підготовки (свідоме виконання вправ);

• Фізичної та техніко-тактичної підготовки;

• Оптимального режиму дня - учбово-тренувальної роботи, тренувального часу, харчування, відпочинку;

• Високої ефективності та емоційності тренувальних занять направленої на вирішення задач тренувального заняття;

• Доброзичливого відношення та коректної поведінки тренера при проведенні занять;

• Професійне відношення гравців між собою не залежно від рівня майстерності та значності в команді;

• Відновлюючих заходів після тренування;

• Мотивації виконання вправ;

• Дисципліни.

Теоретична підготовка під час тренування гравців проводиться з метою підвищення знань спортсменів конкретних моментів тренувального процесу та розуміння значності кожної запропонованої до виконання вправи, особливості виконання цієї вправи, дозування, обґрунтоване заповнення пауз "відпочинку" між вправами.

Робота з теоретичної підготовки повинна починатись на початку сезону з :

• Обговорення з командою цілей та задач команди та шляхів їх вирішення, модельних показників гри в нападі та в процесі підготовки до головних змагань;

• Обговорення ігрових показників команд основних суперників, їх сильні та слабкі сторони;

• Обговорення з кожним гравцем індивідуальних модельних характеристик фізичних, технічних показників їх ігрової діяльності та терміну їх досягнення.

4. Як вже було вказано раніше, виховання морально-вольових якостей проводиться в ході учбово-тренувального процесу за допомогою різних вправ ( витривалість, на точність виконання та ін.). Прикладом таких вправ може бути:

• Човниковий біг;

• 40-сек. біг ( 40сек.-біг, 40сек.-відпочинок, 40сек.-біг);

• ведення м’яча "змійкою" без зорового контролю (з різними обмеженнями - знизу, збоку);

• кидки в кільце зменшеного діаметру, з різної відстані;

• передачі м’яча у мішені зменшеного діаметру.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Кафедра спортивних ігор

КОНТРОЛЬНЕ ЗАВДАННЯ № 4.