8.3. Розподіл і використання прибутку підприємства.
Об'єктом розподілу є загальна сума прибутку, отриманого підприємством у звітному періоді від звичайної і надзвичайної діяльності. Під розподілом прибутку потрібно розуміти спрямування прибутку до бюджету у вигляді податків і визначення чистого прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства.
Кількість сторін, якими він присвоюється, в першу чергу, залежить від організаційно-правової форми підприємства. Якщо це підприємство (казенне, державне, приватне), то частину прибутку присвоює держава у вигляді податків. Решта прибутку присвоюється підприємством на умовах: оперативного управління (казенне підприємство), повного господарського відання (державне підприємство), на правах власності (приватне підприємство, товариство).
Як правило, держава присвоює частину прибутків, застосовуючи два канали його вилучення.
Першим каналом розподілу прибутку є сплата підприємствами майнових податків: податку на рухоме (податок з власників транспортних засобів) і нерухоме (проект) майно, внесення плати за землю, а при наявності надприбутків — рентних платежів.
Другим каналом є сплата підприємствами до бюджету податку на прибуток.
Рис. 8.2. Розподіл прибутку підприємства між суб'єктами володіння і розпорядження
Дещо складнішим є процес розподілу прибутку в товариствах закритого типу та відкритих акціонерних товариствах. У такому випадку має місце ще одна сторона, яка претендує на частину прибутку товариства, — акціонери.
Рис. 8.3. Розподіл прибутку товариства між суб'єктами володіння і розпорядження
Чистий прибуток підприємства розподіляється і використовується за такими напрямками:
Фінансування витрат, пов'язаних із розвитком підприємства (витрати на науково-дослідні роботи, розробку й освоєння нових видів продукції і технологій, модернізацію обладнання, реконструкцію і модернізацію діючого виробництва).
Фінансування витрат, пов'язаних із будівництвом об'єктів невиробничого призначення, проведенням оздоровчих та інших заходів, утриманням об'єктів соціальної інфраструктури (витрати на експлуатацію соціально-побутових об'єктів, що є на балансі підприємства):
витрати на матеріальне заохочення працівників підприємства (виплата одноразових премій за виконання важливих виробничих завдань, преміювання за створення, освоєння і впровадження нової техніки тощо);
формування фінансових резервів у розмірах, рекомендованих чинним законодавством (фінансовий резерв підприємства, відрахування до централізованого фінансового резерву, що формується в міністерствах);
фінансування благодійних заходів;
кошти на утримання вищестоящих органів;
фінансування приросту власних обігових коштів;
формування резерву для виплати дивідендів (в акціонерних товариствах).
Нерозподілений прибуток, не використаний на збільшення капіталу, визнається фінансовим резервом і може використовуватись в майбутньому для покриття збитків, фінансування інвестиційних проектів та ін.
Варто зазначити, що окремі напрямки використання чистого прибутку підприємства мають вплив на встановлення розміру податку на прибуток, який належить сплатити до бюджету:
Якщо підприємство спрямовує частину чистого прибутку на благодійні заходи, то сума благодійних внесків у розмірі 4,0 відсотка прибутку, отриманого у попередньому звітному періоді, звільняється від оподаткування податком на прибуток.
Звільняється від оподаткування прибуток, спрямований на фінансування витрат некапітального характеру, пов'язаних з утриманням об'єктів соціальної інфраструктури.
Сума податку на прибуток зменшується на суму податку, сплаченого підприємством до бюджету при виплаті дивідендів акціонерам.