Розділ VIІІ Формування, розподіл і використання прибутку

Тема 8. Прибуток підприємств і показники його вимірювання

8.1.Визначення прибутку підприємства.

8.2. Розрахунок прибутковості підприємства.

8.3. Розподіл і використання прибутку підприємства.

8.4. Формування валового і чистого доходів.

8.5. Прибуток отриманий від звичайної та надзвичайної діяльності підприємства.

8.1.Визначення прибутку підприємства.

Прибуток як економічна категорія відображає частину додаткової вартості, створеної у реальному секторі економіки. Він є формою прояву вартості додаткового продукту.

Прибутку властиві такі функції:

1. Прибуток характеризує економічний ефект, отриманий у результаті звичайної і надзвичайної діяльності підприємства. Його значення полягає у тому, що він відображає кінцевий фінансовий результат.

2. Суть стимулюючої функції полягає в тому, що прибуток одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства, які необхідні для забезпечення розширення виробничої діяльності, науково-технічного і соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників, виплати дивідендів, формування резервів тощо.

3. Прибуток є одним із джерел формування дохідної бази бюджетів різних рівнів. Він надходить до бюджетів у вигляді податків (податку на прибуток, податку з власників транспортних засобів) та платежів (плати за землю).

На рівні підприємства прибутком вважається частина чистого

до ходу, що обраховується як різниця між чистим доходом, отриманим від продажу продукції (активів), обчисленої за відпускними цінами виробника без податку на додану вартість і акцизного збору, та витратами на її виробництво і реалізацію (залишковою вартістю активів).

При аналізі виробничо-госиодарської і фінансової діяльності підприємства застосовують систему відносних показників — показників рентабельності.

Рентабельність продукції розраховується на всю продану продукцію і за окремими ЇЇ видами:

(8.1)

Рпр — рентабельність продукції;

Втп — валовий, прибуток, отриманий від продажу продукції;

Спп — собівартість проданої продукції.

(8.2)

Рв — рентабельність виробу;

Вп — валовий прибуток, передбачений у ціні виробу;

Се — собівартість виробу.

Рентабельність (дохідйість) продажу продукції розраховують за формулою:

(8.3)

Гн — обсяг грошових надходжень від продажу продукції.

Показник рентабельності продажу характеризує ефективність поточних затрат підприємства і дохідність від проданої продукції.

Рентабельність основного капіталу (немобільних активів) та обігового капіталу (мобільних активів) розраховують таким чином:

Рок = Пч : Вна х 100, Ркп = Пч : (Вна + Вма) х 100, де (8.4)

Рок — рентабельність основного капіталу;

Ркп — рентабельність капіталу підприємства; Пч — чистий прибуток;

Вна — вартість немобільних активів (основних засобів, нематеріальних і фінансових активів).

Вма — вартість мобільних активів (обігового капіталу).

Показник рентабельності активів показує дохідність всього капіталу та інвестицій у підприємство.

Загальним показником, шо характеризує фінансовий результат від діяльності підприємства за будь-який період, є прибуток від звичайної діяльності і від надзвичайної діяльності.

Прибуток від продажу товарної продукції (операційний прибуток) можна визначати різними методами, але найбільш уживаним є метод прямого рахунку.

Послідовність визначення прибутку від операційної діяльності наведено нарис. 8.1.