
- •Борисова в.М. Прийняв: доц. Нетеса м.І. Дніпропетровськ
- •2. Земляні роботи нульового циклу.
- •2.4 Екскаваторні роботи
- •2.5. Калькуляція працевитрат
- •3. Зведення монолітних фундаментів
- •Техніко-економічні показники.
- •3.2. Технологія виконання робіт
- •Розробка котловану
- •Зведення залізОбетонних конструкцій Опалубочні роботи.
- •Складування матеріалів
- •Арматурні роботи
- •Бетонні роботи
- •Контроль якості виконання робіт
- •Земляні роботи:
- •Арматурні роботи:
- •Допустимі відхилення. Допустимі відхилення при виконанні земляних робіт
- •Допустимі відхилення в елементах опалубки
- •3.3. Техніка безпеки
- •Загальні положення
- •Організація будівельного майданчика
- •Земляні роботи
- •Експлуатація будівельних машин
- •Експлуатація технологічного оснащення та інструменту
- •Транспортні роботи
- •Електрозварювальні роботи
- •Електробезпека
- •Пожежна безпека
- •Вантажно-розвантажувальні роботи
- •Бетонні та залізобетонні роботи
- •Ізоляційні роботи
- •Монтажні роботи
м
іністерство
транспорту
та зв’язку
україни
Дніпропетровський національний
університет залізничного транспорту
імені академіка В. Лазаряна
Кафедра “Будівельне виробництво”
ВИРОБНИЦТВО БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ
НУЛЬОВОГО ЦИКЛУ
Виконала: ст. 631 гр.
Борисова в.М. Прийняв: доц. Нетеса м.І. Дніпропетровськ
2010
1. ВИХІДНІ ДАНІ
На заданому будівельному майданчику проектуємо виконання робіт з планування, розробки котловану і траншеї під фундамент будівлі, зведення монолітних залізобетонних фундаментів.
Грунт — суглинок
Проектні геодезичні позначки підлоги першого поверху — 22,0 м.
Проектний ухил майданчика — 0,002
Відстань перевезень зайвого або недостатнього ґрунту при плануванні майданчика – 3,4 м.
План будівлі — № 1
Тип фундаменту – стрічковий.
Вид опалубки — дерев’яна щитова, площа щита до 2м².
Спосіб подавання бетонної суміші — бетоноукладач.
2. Земляні роботи нульового циклу.
2.1. РОЗРАХУНОК ОБ’ЄМІВ РОБІТ
Для розрахунку об’ємів земляних робіт по вирівнюванню будівельного майданчика використовуємо метод квадратів. Розмір майданчика приймаємо 75Х15 м, з сіткою квадратів зі стороною 25 м.
Чорні позначки кутів квадратів визначають методом інтерполяції суміжних горизонталей:
,
де: Н2 < Н1 ;
L – відстань між горизонталями Н2 та Н1 ;
l – відстань від Н2 до вершини квадрата ;
0,25 – товщина рослинного шару, що використовується для озеленення.
Червоні позначки кутів квадратів розраховуються за формулою:
НЧЕРВ = Н0 і·l0 ,
де: Н0 – задана проектна позначка ;
і – заданий проектний ухил майданчика ;
l0 – відстань між проектною позначкою і точкою, де обчислюється червона позначка.
Робоча позначка hi обчислюється як різниця між червоною і чорною позначками (“+” - підсипка, “–“ - зрізання):
hi = Hчерв – Нчорн
Виявляємо лінію нульових робіт та показуємо укоси зрізання та підсипки. Для цього робочі позначки всіх точок по контуру майданчика помножимо на 2 – показник стрімкості укосу.
Квадрати 1,2,5,6,9,10 повністю знаходяться в районі підсипки.
Об’єм земляних робіт таких квадратів знаходять за формулою:
V = a2·hСЕР,
де: а – розмір сторони квадрата ;
hСЕР – середня робоча позначка кутів квадрата ;
hСЕР = (h1 + h2 + h3 + h4)/4.
Підсипка: Зрізання:
Кв6: V = 359,4 м3 Кв1: V = 187,5 м3
Кв7: V = 273,4 м3
Кв9: V = 320,3 м3
Кв10: V = 500 м3
Кв11: V = 703,12 м3
Кв12: V = 656,25 м3
В квадратах 2,3,4,5 – через які проходить лінія нульових робіт, необхідно окремо обчислювати об’єми зрізання та підсипки по кожній з фігур.
Об’єм трапеції визначається за формулою:
,
де: hЗР(П) – середня робоча позначка hЗР(П) = h1+h2 /4.
Bзр– середня ширина ділянки зрізання
Кв2: VЗР =55,78 м3 Кв3: Vзр =52,5 м3
Vп =15 м3 Vп =49,2 м3
Кв4: Vзр=55 м3 КВ5: Vзр =206,6 м3
Vп= 60 м3 Vп =359,4 м3
Якщо ж ділянка зрізання має форму прямокутного трикутника, а ділянка підсипки ‑ п'ятикутника або навпаки , то об'єм трикутної ділянки зрізання визначається за формулою
де c, b - розміри катетів трикутника (вимірюються на плані у відповідному масштабі);
де hзр ‑ середня робоча позначка зрізання:
Об'єм п'ятикутної ділянки підсипки можна обчислити за формулою:
hп ‑ середня робоча позначка підсипки визначається за формулою:
Визначаємо об’єми укосів за формулою:
,
де: m0 = 2 – показник стрімкості укосів ;
h1,h2 – робочі позначки прилеглих кутів квадрата.
Якщо сторони квадрата розсікаються лінією нульових робіт, то об’єми укосів зрізання та підсипки обчислюються за формулою:
,
;
VЗ = 34,9 м3, VП = 194,1 м3 – об’єм ґрунту укосів.
Скоректуємо об’єм підсипки на залишкове розпушування ґрунту, оскільки фактичний об’єм необхідного для підсипки ґрунту буде менший, ніж підрахований геометричний об’єм у природному стані:
VПР = VП / kЗР,
де: VП – геометричний об’єм підсипки (в природному стані) ;
kЗР = 1,08 – коефіцієнт залишкового розпушування (додаток 3 [1] ).
Об’єм ґрунту в котловані визначаємо за формулою:
,
де: НК – глибина котловану, м. ;
А1 = А0 + b2+ 0,6 – довжина котловану по дну, м. ;
А1 = 72 + 2,3+0,6 =74,9 м
В1 = В0 + a2 +0,6– ширина котловану по дну, м. ;
В1 = 18+ 3,8 + 0,6=22,4 м
А0, В0 – відстань між осями крайніх фундаментів по довжині та ширині будівлі (додаток 2 [1] ) ;
А2 = А1 + 2·m0·НК – довжина котловану по верху, м. ;
А2 = 74,9+2·1·3,0 = 80,9 м
В2 = В1 + 2·m0·НК – ширина котловану по верху, м. ;
В2 = 22,4+2·1 ·3,0 = 28,4 м
Геодезичний рівень верху фундаменту можна прийняти на 0,2 м нижче від проектного рівня майданчика по осі будівлі. Тоді:
НК = Н1 + 0.2 ,
де: Н1 – загальна висота фундаменту ;
hТ – глибина траншеї.
НК = 2,8 + 0,2 = 3,0 м.
m0 = 1 – для НК до 3,0 м.(Таблиця 2 [1], суглинок).
Визначаэмо об’єм зворотної засипки :
Знаходимо об’єм грунту,що займають фундаменти:
??
Знаходимо об’єм грунту для привезення:
??
Розрахунок об’ємів планування майданчика
Для розрахунку балансу земляних мас підраховані сумарні об’єми зрізання і підсипки з урахуванням залишкового розпушування ґрунту порівнюють між собою і виявляють більший. До об’єму зрізання додають об’єм ґрунту, що виймається з котловану, крім необхідного для засипки пазух стін підвалу.
2.2. ВИБІР ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ
Для планування майданчика даних розмірів беремо бульдозер.
Для риття котловану використовуємо екскаватор із зворотною лопатою, який будемо використовувати для розробки котловану у відвал та навантаження на транспортні засоби для доставки недостаючого ґрунту.
Вибравши ведучі машини, підбираємо комплект машин та механізмів, щоб повністю уникнути ручних робіт і забезпечити найвищу продуктивність основних машин.
2.3. БУЛЬДОЗЕРНІ РОБОТИ ПО ПЛАНУВАННЮ МАЙДАНЧИКА
Продуктивність бульдозера залежить від відстані, на яку транспортується грунт. Середня дальність транспортування визначається як відстань по прямій лінії між центрами ваги об’ємів зрізання і підсипки, збалансованих між собою, без квадратів (приймається найбільш віддалені від лінії нульових робі), в яких знаходиться зайвий або недостатній грунт.
Координати центрів ваги зрізання ХЗ, YЗ та підсипки ХП, YП обчислюються за формулами:
;
;
;
,
де: Хзі та Yзj, та ХПі та YПj – координати центрів ваги окремих квадратів та інших фігур зрізання
та підсипки.
Vзі та VПі – об’єми зрізання та підсипки в окремих квадратах та інших фігурах.
За осі координат приймаються відповідно нижній лівий кордон майданчика.
Знаходимо зрізання по х для 1, 5а, 9а і 2-ї ділянок:
Знаходимо зрізання по Y для 1, 5а, 9а і 2-ї ділянок:
Знаходимо підсинання по х для ділянок 5б, 6:
Знаходимо підсинання по Y для ділянок 5б, 6:
Середня дальність транспортування ґрунту бульдозером :
.
Продуктивність бульдозера обчислюють за формулою :
де Тзм - тривалість зміни, 480 хв (8 годин);
gб - об'єм ґрунту, який переміщує бульдозер, м3:
—
довжина
відвалу, м;
hв =1,3 м— висота відвалу, м (додаток 5);
кпр =1,05- коефіцієнт первісного розпушування ґрунту (додаток 3);
кнв =1.17— коефіцієнт наповнення відвалу бульдозера, наведений в табл. 3;
Тц – термін одного циклу бульдозера в хвилинах при переміщенні ґрунту
де:
tH – термін набору ґрунту, приймається для ґрунту I групи - 0,2 хв;
νH – швидкість руху бульдозера з ґрунтом для ґрунту I групи — 47 м/хв.;
vn – швидкість переміщення порожнього бульдозера - 75 м/хв;
t3 – витрати часу на зміну напрямку руху - 0,5 хв;
кч - коефіцієнт використання бульдозера за часом приймається 0,8.
Приймаємо бульдозер ДЗ-27C , потужністю 79 л.с.