
- •1 Загальна частина
- •1.1 Характеристика об’єкта електропостачання
- •1.3 Категорія об’єкта по надійності електропостачання
- •2 Розрахункова частина
- •2.3 Визначення кількості, місць встановлення та типів
- •2.5.1 Вибір кількості та трас ліній
- •2.5.5 Перевірка ліній на втрати напруги
- •2.5.6 Розрахунок мережі зовнішнього освітлення
- •2.5.7 Розрахунок струмів к.З. На стороні 0,4 кВ
- •2.6 Перевірка мережі на зниження напруги при пуску
- •2.7 Вибір апаратів і струмопровідних частин
2.5.7 Розрахунок струмів к.З. На стороні 0,4 кВ
Складаємо однолінійну розрахункову схему мережі.
10 кВ
Т
0,4 кВ
Ф1 К Ф2 Ф3
P
P
P
P
P P
К1
P P
К2 К3
Рисунок 2.6–Однолінійна розрахункова схема мережі.
Складаємо еквівалентну схему заміщення кожного фідера.
10 кВ 0,4 кВ
Рисунок 2.7-Еквівалентна схема заміщення Фідера 1.
Для
всіх інших фідерів еквівалентна схема
заміщення аналогічна.
Знаходимо активний, повний та індуктивний опір трансформатора за формулами:
,
(2.98)
,
(2.99)
,
(2.100)
де: ∆Pм- втрати напруги в обмотках трансформатора, кВт;
Uн – номінальна напруга вторинної обмотки
трансформатора, кВ;
Sном.тр. – номінальна потужність трансформатора, кВА;
Uк – напруга К.З. трансформатора, %.
16,6
мОм (2.101)
45
мОм (2.102)
41,8
мОм (2.103)
Знаходимо активний та індуктивний опір лінії 0,38 кВ за формулами:
,
(2.104)
,
(2.105)
де: lл- довжина відповідної ділянки, м;
- питомий активний та індуктивний опір 1 км проводу
відповідної ділянки, Ом/км.
Фідер 1
(0,48
∙45)+(0,95
∙22,5)=43
мОм (2.106)
(0,24
∙45)+(0,26
∙22,5)=16,65
мОм (2.107)
Фідер 2
1,33
∙ 130=172,9
мОм (2.108)
0,27 ∙ 130=35,1 мОм (2.109)
Фідер 3
1,33 ∙157,5=209,5 мОм (2.110)
0,27 ∙157,5=42,5 мОм (2.111)
Знаходимо результуючі значення опорів до точок К.З. за формулами:
Точка 1
Z
=Z
+Z
+Z
,
(2.112)
Точка 2
R
=R
+R
,
(2.113)
X =X +X , (2.114)
Z
,
(2.115)
де: Z - повний опір системи, мОм ,приймаємо Z =0 мОм;
Z -повний опір трансформатора, мОм;
Z -опір контактних з’єднань, мОм, приймаємо Z =15 мОм;
Розраховуємо результуючі значення опорів.
Фідер 1
Точка К:
Z =Z +Z +Z =0+45+15=60 мОм (2.116)
Для всіх інших фідерів розрахунок точки К аналогічний.
Точка К1:
R =R +R =16,6+43=59,6 мОм (2.117)
X =X +X =41,8+16,65=58,45 мОм (2.118)
Z
=83,5
мОм (2.119)
Фідер 2
Точка К2:
R =R +R =16,6+172,9=189,5 мОм (2.120)
X =X +X =41,8+35,1=76,9 мОм (2.121)
Z
=204,5
мОм (2.122)
Фідер 3
Точка К3:
R =R +R =16,6+209,5=226,1 мОм (2.123)
X =X +X =41,8+42,5=84,3 мОм (2.124)
Z
=241,3
мОм (2.125)
Розраховуємо струми при КЗ на шинах 0,4 кВ в точці 1 та в кінці лінії 0,38 кВ у точці 2:
Фідер 1
Точка К:
Знаходимо діюче значення періодичної складової струму трифазного КЗ за формулою:
,
(2.126)
де: Uн
– номінальна ліній
на
напруга в точці К.З.,
В.
5,1
кА (2.127)
Знаходимо амплітудне значення повного струму К.З. за формулою:
1,4
∙ 5,1=7,1
кА (2.128)
Знаходимо діюче значення періодичної складової струму двофазного К.З. за формулою:
0,87
∙
5,1=4,4 кА (2.129)
Для всіх інших фідерів розрахунок точки К аналогічний.
Точка К1:
2,6
кА (2.130)
1,4 ∙2,6=3,6 кА (2.131)
0,87 ∙2,6=2,3 кА (2.132)
Розраховуємо діюче значення періодичної складової струму однофазного К.З. за формулою:
,
(2.133)
де:
Uф – фазна
напруга мережі, В;
1/3Z - повний опір трансформатора при однофазному К.З., мОм;
Z
- повний опір петлі
"фаза-нуль", мОм.
92,2
мОм (2.134)
0,86
кА (2.135)
Фідер 2
Точка К2:
1,1
кА (2.136)
1,4
∙1,1=1,54
кА (2.137)
0,87 ∙1,1=0,96 кА (2.138)
352,8
мОм (2.139)
0,43
кА (2.140)
Фідер 3
Точка К3:
0,9
кА (2.141)
1,4 ∙0,9=1,26 кА (2.142)
0,87 ∙0,9=0,78 кА (2.143)
427,5
мОм (2.144)
0,37
кА (2.145)
Остаточні результати розрахунків заносимо у таблицю 2.5 .
Таблиця 2.5- Результати розрахунків струмів К.З.
Точка К.З. |
Z мОм |
R , мОм |
X , мОм |
Z , мОм |
iy , кА |
кА |
кА |
кА |
К |
60 |
- |
- |
- |
7,1 |
5,1 |
4,4 |
- |
К1 |
83,5 |
59,6 |
58,45 |
92,2 |
3,6 |
2,6 |
2,3 |
0,86 |
К2 |
204,5 |
189,5 |
76,9 |
352,8 |
1,54 |
1,1 |
0,96 |
0,43 |
К3 |
241,3 |
226,1 |
84,3 |
427,5 |
1,26 |
0,9 |
0,78 |
0,37 |
2.5.8 Перевірка СІП на термічну стійкість при К.З. та остаточний вибір проводів.
Перевіряємо СІП на термічну стійкість при короткому замиканні за умовою:
,
Визначаємо мінімально допустимий переріз СІП за формулою:
,
(2.146)
де: - струм трифазного К.З. , А;
- коефіцієнт, який враховує матеріал
проводу та кількість
тепла, що виділяється в одиниці довжини, та перерізу
провідника за одиницю часу, приймаємо =65;
tф – фіктивний час, с, приймаємо tф=0,15 с .
Розраховуємо мінімально допустимий переріз СІП для кожного фідера:
Фідер 1
15,6мм
2
(2.147)
Фідер 2
6,5
мм 2
(2.148)
Фідер 3
5,4
мм 2
(2.149)
Перевіряємо за умовою:
Фідер 1
35 >15,6 мм 2, умова виконується;
Фідер 2
25 >6,5 мм 2, умова виконується;
Фідер 3
25 >5,4 мм 2, умова виконується;
Так, як умова виконується на всіх фідерах то перевибір перерізу проводів не проводимо.