
- •1. Методика викладання математики в системі спеціальних дисциплін
- •Навчальна програма з математики для допоміжної школи
- •Методи навчання математики I шляхи їх реалiзацiї
- •Урок математики у допомiжнiй школі
- •Позакласна робота з математики
- •Організація роботи на уроках математики у пропедевтичний період
- •Роль I місце геометричного матеріалу в системі
- •Організація роботи з вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи
- •Формування знань про властивості геометричних фігур та тіл в учнів старших класів допоміжної школи
- •1. Методика викладання математики в системі спеціальних дисциплін
- •1.1. Мета та завдання навчання математики у допомiжнiй школі
- •1.2. Зв'язок математики з іншими навчальними дисциплінами
- •2. Навчальна програма з математики для допоміжної школи
- •2.1. Принципи побудови навчальної програми з математики
- •1. Принцип цiлiсностi та завершеності навчання математиці.
- •2. Принцип корекцiйно-розвиваючої спрямованості навчання.
- •Принцип доступності навчання математики.
- •4. Принцип індивідуального та диференційованого підходу.
- •5. Принцип практичного спрямування навчання.
- •6. Принцип наочності навчання.
- •7. Принцип міцності отриманих знань.
- •8. Принцип науковості і системності навчання..
- •2.2. Концентричність розташування матеріалу у програмі
- •2.3. Структурні особливості програми з математики
- •2.4. Диференціація навчальних вимог до учнів з різним рівнем засвоєння матеріалу
- •3. Методи навчання математики I шляхи їх реалiзацiї
- •3.1. Вибір методів навчання математики
- •3.2. Особливості використання методів навчання на уроках математики
- •3.3. Контроль та облік знань, умінь і навичок учнів з математики
- •4. Урок математики у допоміжній школі
- •4.1. Основні вимоги до уроку математики
- •4.2. Характеристика структурних елементів уроку математики
- •4.3. Типи уроків математики
- •1. Пропедевтичні уроки.
- •2. Уроки на подачу нового матеріалу.
- •3. Уроки удосконалення знань та вмінь.
- •4. Уроки систематизації та узагальнення знань.
- •5. Уроки корекції знань, умінь і навичок.
- •6. Практичні уроки.
- •7. Урок перевірки знань, умінь та навичок.
- •8. Комбіновані уроки.
- •9. Уроки-екскурсії.
- •4.4. Аналіз уроку з математики
- •5. Позакласна робота з математики
- •5.1. Особливості позакласної роботи з математики
- •5.2. Форми позакласної роботи з математики
- •5.2.1. Гурткова робота з математики
- •5.2.2. Математичні ігри
- •5.2.3. Хвилинки цікавої математики
- •5.2.4. Математична газета
- •5.2.5. Математичний куточок
- •5.2.6. Математична вікторина
- •5.3. Домашні завдання та форми їх перевірки
- •6. Організація роботи на уроках математики у пропедевтичний період
- •6.1. Основні завдання пропедевтичного періоду вивчення математики
- •6.2. Основні методи роботи, які використовує вчитель у пропедевтичний період
- •6.3. Організація роботи у пропедевтичний період
- •1. Поняття про розміри предметів.
- •2. Поняття про масу предметів.
- •3. Просторове орієнтування.
- •4. Кількісні поняття.
- •5. Поняття про часові уявлення.
- •6. Ознайомлення з простими геометричними фігурами.
- •7. Роль і місце геометричного матеріалу в системі навчання учнів допоміжної школи
- •7.1. Предмет геометрії. Завдання й зміст вивчення геометричного матеріалу в допоміжній школі
- •7.2. Особливості оволодіння розумово відсталими учнями основами геометричних знань.
- •7.3. Організація вивчення геометричного матеріалу на уроках
- •8. Організація роботи з вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи
- •8.1. Точка. Лінія. Кути
- •8.2. Круг і коло
- •8.3. Трикутник
- •8.4. Квадрат. Прямокутник
- •8.5. Геометричні тіла
- •9. Формування знань про властивості геометричних фігур та тіл в учнів старших класів допоміжної школи
- •9.1. Кути
- •9.2. Коло і круг
- •9.3. Трикутник
- •9.4. Квадрат і прямокутник
- •9.5. Геометричні тіла
- •Література
- •Курс лекцій зі спеціальної методики викладання математики в допоміжній школі
9.2. Коло і круг
З колом і кругом учні зустрічались в молодших класах, але повного уявлення про ці фігури у них ще немає. Тому у 5-му класі проводиться повторення цього матеріалу. Для того, щоб школярі пригадали різницю між колом і кругом вчитель їх креслить і відповідним чином замальовує. У колі вони креслять радіус і дають йому визначення: радіус - це відрізок, який сполучає будь-яку точку кола з його центром Вони також повторюють, що коло – це крива замкнена лінія, будь яка точка якої знаходиться на однаковій відстані від центра; коло 1 це лінія, яка обмежує круг.
Основна мета, яку переслідує повторення, домогтися того щоб школяри усвідомили, що замкнена крива лінія буває різної форми, але колом ми називаємо її лише тоді, коли у ній витримуються певні властивості, зокрема властива, пов'язана з радіусом (див. рис 9 21 ).
Закріплюючи знання про радіус учні вчаться позначати його відповідною літерою латинського алфавіту: R1.
Р
исунок
9.21.
У відповідності з програмою у 6-му класі школярі вивчають новий елемент кола - діаметр. Педагог дає визначення: діаметром називається пряма лінія, яка сполучає дві його точки і проходить через центр. Він пояснює, що діаметр проводиться через три точки: дві з яких лежать на колі і одна позначає його центр. При цьому повинен утворитися відрізок. Якщо пряма лінія не утворюються - це не є діаметр.
Рисунок 9.22.
Вимірюючи два відрізки, ОА і ОВ учні пересвідчуються, що вони є радіусами, адже сполучають центр кола з точкою на колі, а лінія АВ - діаметр, оскільки вона сполучає дві точки, які лежать на колі, проходить через його центр і утворює пряму. Отже, діаметр містить у собі два радіуси. Закріплюючи знання його властивостей вчитель через практичні вправи підводить дітей до усвідомлення, що в колі можна провести безліч радіусів і діаметрів, що будь-який діаметр дорівнює сумі двох радіусів. Для цього відводяться практичні заняття з креслення кіл. Учні пересвідчуються, що діаметр складається з двох радіусів, і якщо стоїть завдання-накреслити два кола, одне з радіусом З см, а друге - з діаметром 6 см учень знає, що вони однакові. При виконанні таких завдань слід уникати симетрично розташованих діаметрів, адже школярі звикають до цього і при виконанні завдань намагаються креслити їх лише у такому положенні.
Після розгляду діаметра учнів знайомлять з хордою. Але перед цим вчитель креслить коло і проводить через нього лінію (див. рис. 9.23.). Він формує у школярів розуміння того, що дана лінія називається січною, оскільки перетинає коло у будь-якій його частині. Ця назва походить від слова "сікти", тобто вона розсікає коло на частини.
Рисунок 9.23.
с
ічна
Після усвідомлення школярами поняття січної вчитель дає визначення: хорда - це частина січної, яка проходить в середині кола і сполучає дві його точки; найбільша хорда - це діаметр (див. рис. 9.24.).
Рисунок 9.24.
с
ічна
хорда
У 7-му класі вчитель закріплює ці знання і пояснює деякі властивості хорд: чим вона далі від центру кола - тим менша її довжина; найдовша хорда не перевищує довжини діаметра кола.
Після вивчення хорди пояснюються, що таке дуга. Для того, щоб розумово відсталі краще зрозуміли це, її виділяють кольоровими олівцями. Властивості дуги вони не вивчають. Головне завдання вчителя - сформувати у них розуміння дуги і вміння показувати її на колі.
Для закріплення знань про радіус, діаметр і хорду вчитель проводить геометричні диктанти, на яких учні креслять кола за заданим радіусом, діаметром, порівнюють їх між собою, проводять у них хорди, визначають довжину діаметрів, радіусів тощо. В цей період школярі позначають радіус і діаметр латинськими буквами r(R) і d (D).
У 10-му класі відповідно до вимог нової програми вчитель знайомить розумово відсталих з сектором і сегментом. Цей матеріал можна пов'язати з дробами і діленням круга на частини. Доцільно спочатку показати частини на рисунку.
Рисунок 9.25.
А А
сектор сегмент
Потім дається визначення: сектором називається частина круга, яка обмежується дугою АВ і двома радіусами, проведеними до кінців цієї дуги; сегментом називається частина круга, обмежена хордою й дугою, яка її стягує. Для закріплення цих знань учні креслять круги різних діаметрів і вчаться виділяти у них сектор і сегмент.