
- •Реферат на тему: «Виявлення та визначення генетично модифікованих ознак в харчових продуктах»
- •Розділ 1. Загальні поняття про гмо
- •1.1. Визначення, історія та передумови виникнення
- •Розділ 2. Виявлення та визначення генетично модифікованих матеріалів у харчовій продукції
- •2.1. Загальна характеристика методів аналізу гмо
- •2.2. Методи аналізу фенотипу
- •2.3. Методи визначення специфічних білків, синтезованих трансформованими рослинами (імунодіагностика)
- •2.4. Методи аналізу днк.
- •2.6. Інші методи аналізу рослинного матеріалу на наявність генетичних модифікацій.
- •2.7. Деякі методичні проблеми
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Розділ 2. Виявлення та визначення генетично модифікованих матеріалів у харчовій продукції
2.1. Загальна характеристика методів аналізу гмо
Виявлення модифікованих об'єктів (ГМО) у рослинній сировині, продуктах харчування, тваринних кормах та постреєстрацйний моніторинг трансгенних організмів потребує розробки надійних методів детектування, ідентифікації та кількісного аналізу ГМ продукції. Розвиток та стандартизація методів виявлення ГМО в експериментальних зразках рослинного або тваринного походження необхідні для визначення та реалізації правил маркування продукції такого типу. Сучасний розвиток ГМ-технологій та стандартизація методів контролю ГМО потребують безпомилкового визначення в експериментальному матеріалі присутності дуже малої кількості трансгенних ДНК.
Ідентифікація ГМО теоретично може здійснюватися за різними критеріями: оцінка за фенотиповими ознаками, визначення специфічних РНК, аналіз синтезованих білків та метаболітів або безпосереднє детектування вбудованих трансгенних конструкцій на молекулярному рівні. Методи детекції ГМО повинні відповідати наступним критеріям:
1. Можливість детекції різних видів ГМО.
2. Забезпечення кількісної інформації про наявність ГМ-матеріалу в біологічному об'єкті.
3. Наявність інформативних результатів, які охоплюють широке коло продуктів харчування та сільськогосподарської продукції.
4. Забезпечення максимально коректної оцінки результатів.
5. Забезпечення чутливості та відтворюваності результатів аналізу.
Серед поширених методів ідентифікації ГМ рослин можна виділити біологічні методи оцінки та аналізу фенотипів ГМ рослин; методи, що базуються на визначенні специфічних білків, синтезованих трансформованими рослинами та методи аналізу ДНК на наявність елементів привнесеної генетичної конструкції.
2.2. Методи аналізу фенотипу
Методи аналізу фенотипу відносяться до «низькотехнологічних» засобів та дозволяють виявити наявність специфічних ознак в ГМ рослинах (у більшості випадків - це стійкість або толерантність до гербіцидів). Проведення таких тестів включає оцінку здатності рослини до росту після обробки специфічним гербіцидом.
2.3. Методи визначення специфічних білків, синтезованих трансформованими рослинами (імунодіагностика)
Принцип методу полягає у детекції нових білків, які утворюються внаслідок генетичних модифікацій рослин, основою якого є ідентифікація комплексу антиген-антитіло. Цей спосіб детекції є специфічним і потребує відносно простого підготовчого етапу для аналізованих зразків. Для ефективної оцінки присутності молекули-мішені (в даному випадку - білку ГМ організму) в експериментальному зразку необхідно забезпечити умови виключення блокування сайту зв'язування антигену з антитілом (відсутність у зразку фенольних компонентів, жирних кислот та ендогенних ферментів, що кон'юговані з антитілом). Ефективність проведення аналізу також залежить від характеристик антигена (величини гідрофобності та третинної структури).
Найбільш розповсюдженим типом імунодіагностики є Enzyme-Linked Immunosorbent Assay (ELISA). Цей метод дозволяє виявляти білки, які є типовими для існуючих сьогодні ГМ рослин, зокрема, EPSPS, Bt, Cry 1 Ab та PAT.
Імуносорбентний аналіз (ELISA) проводять у кілька етапів. На поверхню твердої підложки (наприклад, пластикової плашки для мікробіологічного титрування) наносять специфічні антитіла та додають антиген (розчин, що містить білок-мішень). Після цього промивають лунку для вимивання компонентів, які не зв'язались, та додають другі антитіла, специфічні до антигенної складової білка-мішені. Другі антитіла попередньо кон'югують з ферментом для подальшого проведення ферментативної реакції з утворенням забарвленого продукту. Таким ферментом найчастіше є пероксидаза хріну чи кисла фосфатаза. Після проминання в лунку додають субстрат для ферменту, що каталізує перетворення незабарвленого субстрату в забарвлений продукт реакції, кількість якого пропорційна концентрації зразка. Кількісну або якісну оцінку проводять спектрофотометрично.
Рис. 1. Загальна схема постановки імуносорбентного аналізу
Антитіла можуть бути поліклональними (отримують з сироватки крові імунізованих тварин), які зв'язуються з різними антигенними детермінантами молекули-мішені, та моноклональними (отримують з клітинних культур), які є специфічними до однієї антигенної детермінанти.
Однією з різновидностей тесту ELISA є детекція ГМО у листках чи насінні рослин за допомогою індикаторних смужок. Принцип методу полягає в тому, що на мембрану смужки нанесені антитіла з високим ступенем спорідненості до відповідного епітопу молекули антигена. Мембрана містить дві зони зв'язування: одна для чужорідного білка, інша для кольорового реагенту. Після занурення смужки у розчин з екстрактом зразка, який містить чужорідний білок, відбувається зв'язування більшої частини антитіл з антигеном; частина з антитіл залишається зв'язаною виключно з кольоровим реагентом.
Рис. 2. Принцип детекції ГМО за допомогою індикаторних смужок
Наявність однієї лінії після проведення аналізу свідчить про негативний результат, а наявність двох - про позитивний. Метод є досить ефективним та дає 90%-ний результат при наявності у зразках не менше 0,15% ГМО.