- •Реферат на тему: «Виявлення та визначення генетично модифікованих ознак в харчових продуктах»
 - •Розділ 1. Загальні поняття про гмо
 - •1.1. Визначення, історія та передумови виникнення
 - •Розділ 2. Виявлення та визначення генетично модифікованих матеріалів у харчовій продукції
 - •2.1. Загальна характеристика методів аналізу гмо
 - •2.2. Методи аналізу фенотипу
 - •2.3. Методи визначення специфічних білків, синтезованих трансформованими рослинами (імунодіагностика)
 - •2.4. Методи аналізу днк.
 - •2.6. Інші методи аналізу рослинного матеріалу на наявність генетичних модифікацій.
 - •2.7. Деякі методичні проблеми
 - •Висновки
 - •Список використаної літератури
 
Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка
Реферат на тему: «Виявлення та визначення генетично модифікованих ознак в харчових продуктах»
Виконала
студентка 1 курсу магістратури
групи ХАМАЛ
Грицик Наталія Олексіївна
Київ-2013
ЗМІСТ
ВСТУП  | 
		3  | 
	
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО ГМО  | 
		5  | 
	
1.1. Визначення, історія та передумови виникнення  | 
		5  | 
	
1.2. Принципи отримання ГМО  | 
		7  | 
	
1.2.1. Способи отримання ГМ мікроорганізмів  | 
		7  | 
	
1.2.2. Отримання трансгенних рослин  | 
		10  | 
	
1.2.3. Отримання трансгенних тварин  | 
		13  | 
	
РОЗДІЛ 2. ВИЯВЛЕННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ У ХАРЧОВІЙ ПРОДУКЦІЇ  | 
		15  | 
	
2.1. Загальна характеристика методів аналізу ГМО  | 
		15  | 
	
2.2. Методи аналізу фенотипу  | 
		16  | 
	
2.3. Методи визначення специфічних білків, синтезованих трансформованими рослинами (імунодіагностика)  | 
		16  | 
	
2.4. Методи аналізу ДНК.  | 
		18  | 
	
2.5. Real-time ПЛР  | 
		20  | 
	
2.6. Інші методи аналізу рослинного матеріалу на наявність генетичних модифікацій.  | 
		21  | 
	
2.6.1. ВЕРХ та ІЧ-спектроскопія  | 
		21  | 
	
2.6.2. Біоаналізатор Agilent 2100  | 
		21  | 
	
2.6.3. Метод ДНК-чіпів (DNA microarrays)  | 
		22  | 
	
2.6.4. Поверхневий плазмон ний резонанс  | 
		23  | 
	
2.6.5. Сканометричний аналіз ДНК  | 
		24  | 
	
2.7. Деякі методичні проблеми  | 
		24  | 
	
ВИСНОВКИ  | 
		26  | 
	
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ  | 
		28  | 
	
ВСТУП
«Генна революція» відкрила нову еру в розвитку суспільно-економічних відносин. Під її впливом формуються нові ринки товарів і послуг, змінюється їх вартість та способи виробництва, виникають нові і можуть зникати деякі традиційні види діяльності, змінюється структура і напрям інвестиційних потоків. Вже сьогодні широке використання методів сучасної біотехнології спричинило значні зміни в сільському господарстві, промисловому виробництві, енергетиці, медицині та ветеринарії. Ці процеси стрімко розвиваються і вже мають значний вплив на міжнародну торгівлю, яка буде тільки збільшуватися, що призведе в майбутньому до зміни структури світового господарства і національних економік багатьох країн. Сьогодні очевидно, що сучасні біотехнології відкривають перед людством великі перспективи і несуть з собою як переваги, так і можливі невідомі ризики і загрози. Їх використання у багатьох сферах викликає сьогодні великий резонанс у суспільстві, але найбільша увага прикута до генетично модифікованих організмів. Наскільки використання ГМО перспективне і безпечне - на це питання сьогодні намагаються дати відповідь вчені, експерти міжнародних та громадських організацій.
Але суспільство бентежить не так генетичне модифікування як специфічна технологія, скільки контекст, в якому відбувається розробка ГМО, тому що досить часто методи генної інженерії сприймаються як «втручання у справу Божу». Застережливе ставлення до ГМО пов'язано не тільки з громадськими та політичними цінностями, юридичними та релігійними нормами, а також з питаннями здоров'я нації, економічної безпеки держави та екологічної ситуації на планеті.
ГМО все частіше стали входити в продукти харчування. В даний час вміст ГМО в продуктах є звичним і прийнятним. Варто байдуже ставитися до проблеми ГМ-організмів? Більшість вчених вважає, що потрібно все ж враховувати можливі ризики від ГМО, вводити мораторій на комерційне використання, так як ця продукція може завдати незворотної шкоди біологічному різноманіттю екосистем, здоров'ю людей і тварин. Крім цього зростає розрив між країнами Західної та Східної Європи у рівнях поінформованості про потенційний ризик випуску ГМО.
