Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фізіологія (опорна лекція 2).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
62.98 Кб
Скачать

6

Заняття № 2 (3 семестр)

Лекція № 2

Тема: Структура і функція нейронів синапсів та нервових центрів.

План:

  1. Функції і загальні принципи будови нервової системи (НС).

  2. Методи дослідження НС.

  3. Будова та функції нейронів.

  4. Механізм передачі збудження в синапсах.

  5. Гальмування в ЦНС.

  6. Нервові центри та їхні властивості

  7. Загальні принципи координації рефлексів.

  8. Автономна нервова система.

1. Функції та загальні принципи будови нервової системи. Методи дослідження цнс.

Нервова система виконує дві основні функції: перша – об’єднання і регуляція всіх фізіологічних процесів організму, друга – забезпечення взаємодії організму з зовнішнім середовищем. Для зручності вивчення нервову систему умовно ділять на три частини: центральну (спинний і головний мозок), периферичну (черепні і спинномозкові нерви) і автономну (керує діяльністю внутрішніх органів і функціями периферичних систем тіла, складається з двох частин – симпатичної і парасимпатичної). Методи дослідження: 1) метод перерізки і видалення частин мозку; 2) метод обернених пошкоджень (досліджувану ділянку мозку охолоджують нижче +25 ºС; 3) метод подразнення або стимуляції мозку електричним струмом і деякими хімічними речовинами; 4) хімічні методи; 5) електромікроскопічні методи (ультраструктура центральних нейронів і міжнейронних зв’язків); 6) нейрокібернетика (математичні аспекти діяльності нервової системи і моделювання функції окремих нейронів і нервових структур).

2. Будова та функції нейронів.

Структурною одиницею нервової системи є нервова клітина – нейрон. Складається нейрон з тіла, коротких відростків – дендритів і довгого відростка – аксона. Поверхня тіла і дендритів вкрита потовщеннями – синапсами – місцями контакту нейронів. Аксон не має синапсів, але вкритий клітинами сателіями, які утворюють неврилему; обгорнутий мієліновою оболонкою, яка утворена жироподібною речовиною. Оболонка через кожні 2мм переривається, утворюючи так звані вузли нервового волокна (перехвати Ранв’є). В середині нейронів знаходиться цитоплазма, де розміщуються ядро і органоїди (нейрофібрили, тигроїдні тільця, рибосоми і ін.) Залежно від кількості довгих відростків нейрони бувають уніполярні, бі – і мультиполярні. За функціями нейрони діляться на аферентні (несуть інформацію від рецепторів у ЦНС), проміжні (передають нервові імпульси від однієї нервової клітини до іншої) і еферентні (посилають нервові імпульси до робочих органів).

3. Механізм передачі збудження у синапсах.

Збудження в синапсах передається за допомогою хімічних речовин – медіаторів. Передача збудження в синапсах відбувається таким чином: збудження, яке проходить по нервовому закінченню до синапсу, викликає зміни проникності пресинаптичної мембрани. В результаті везикули лопаються, а медіатор, що знаходиться них, виходить у синаптичну щілину і переміщується внаслідок дифузії до постсинаптичної мембрани, де взаємодіє з її структурними елементами – білково – ліпідними комплексами. В результаті постсинаптична мембрана стає проникною для іонів Na+– виникає збуджуючий постсинаптичний потенціал ЗПСП. При передачі гальмівних впливів збільшується проникність постсинаптичної мембрани для іонів К+, а інколи і для Cl- що її гіперполяризує – виникає гальмуючий постсинаптичний потенціал (ГПСП). Коли переважають збуджуючі впливи і мембрана де поляризується до критичного рівня, на початку аксона виникає потенціал дії, який розповсюджується по нервовому волокну і в його закінченнях звільнюється медіатор