
- •1.2 Ранній післяопераційний період – до зняття швів
- •2. Засоби , форми, методи фр і дозування фізичних навантажень
- •2.1 Передопераційний період
- •2.1.1 Особливості використання вправ при підготовці до операцій:
- •На легенях:
- •На серці:
- •На органах черевної порожнини:
- •2.2 Ранній післяопераційний період
- •2.2.1 Особливості використання фізичних вправ після операцій :
- •2.2.1.1 На легенях:
- •2.3 Пізній післяопераційний період
- •2.4 Віддалений післяопераційний період
- •3. Оцінка адекватності фізичних вправ при оперативному контролі
- •1. Принципи лікування переломів трубчастих кісток
- •2. Ускладнення іммобілізації
- •3. Завдання, які необхідно вирішувати засобами фр
- •3.1 Іммобілізаційний період – формування первинної кісткової мозолі
- •4.1 Особливості використання фізичних вправ в іммобілізаційному періоді
- •4.1.1 Для вражених кінцівок:
- •4.1.2 Для здорових кінцівок :
- •4.1.3 Навчання ходьбі на милицях
- •4.2 Особливості використання фізичних вправ для вражених кінцівок в ранній післяіммобілізаційний період .
- •5.Оцінка адекватності фізичних вправ при оперативному контролі
- •6. Оцінка кумулятивного ефекту від використаних засобів фр
- •6.1 В кінці іммобілізаційного періоду
- •6.2 В кінці післяіммобілізаційного періоду
- •7.1. Завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк
- •7.1.1 Ранній післяопераційний період
- •7.1.2 Пізній і віддалений післяопераційний період
- •7.2 Засоби лфк, форми, методи і дозування фізичних навантажень
- •7.2.1 Ранній післяопераційний період
- •Особливості використання фізичних вправ
- •7.2.2 Пізній і віддалений період
- •7.3 Оцінка адекватності фізичних вправ при оперативному контролі
- •7.4 Оцінка кумулятивного ефекту від використаних засобів фр:
1. Принципи лікування переломів трубчастих кісток
Співставлення
уламків відкритим
–
оперативним методом; закритим
– скелетним
витягнення; ручним
методом
Утримання уламків
у правильному положенні відкритим
методом
з допомогою шурупів, стержнів, пластин
та ін.; закритим
методом
з допомогою гіпсових пов’язок, шин,
апаратом Єлізарова;
Відновлення
функцій В
залежності від локалізації і характеру
перелому строки консолідації трубчастих
кісток від 3-х тижнів до 2-3 місяців, при
повільній консолідації - до 6 місяців
2. Ускладнення іммобілізації
Зниження загального
тонусу організму
Зменшення
функцій системи кровообігу, дихання і
травлення
Зменшення
м’язової сили, яке спостерігається в
перші ж тижні іммобілізації і складає
3-4 % за день
Погіршення трофіки
суглобового хряща, зменшення кількості
синовіальної рідини (вона виробляється
тільки при рухах в суглобах)
Формування
хибного суглобу на місті перелому
Ускладнення
остеомієлітом відкритих переломів
3. Завдання, які необхідно вирішувати засобами фр
3.1 Іммобілізаційний період – формування первинної кісткової мозолі
Прискорення
розсмоктування інфільтрації тканин
після травмування
Прискорення
розсмоктування крововиливів на місці
перелому для попередження оссифікації
м’язів, сухожиль, суглобових капсул,
які можуть бути приводом для болів і
контрактур
Покращення трофіки
м’язового і зв’язкового апарату
іммобілізованої кінцівки, збереження
функціональної повноцінності здорових
кінцівок
Прискорення
консолідації переломів за рахунок
стимуляції крово і лімфообігу й
покращення засвоєння кальцію
Формування
необхідних тимчасових компенсацій для
самообслуговування і переміщення
(ходьба на милицях і з допомогою інших
засобів )
Стимуляція
кровообігу, вентиляції легень, травлення
Профілактика
застійної пневмонії ( при скелетному
витягненні)
Покращення
психоемоційного стану хворого
Попередження
тромбоутворення
3.2
Ранній післяіммобізаційний період
–рентгенологічно підтверджена наявність
первинної кісткової мозолі і знята
іммобілізація, триває до утворення
постійної кісткової мозолі і відновлення
функції на 20 %
Ліквідація
м’язових атрофій і обмеженості рухів
в іммобілізованих суглобах
Прискорення
утворення вторинної кісткової мозолі
( ресконструктизації первинної кісткової
мозолі)
Відновлення
м’яких тканин і забезпечення рухливості
рубця ( при оперативних втручаннях)
Відновлення
побутової активності
Відновлення
функціональних можливостей систем
життєзабезпечення, загальної
працездатності і якості життя хворого
3.3
Пізній післяіммобілізаційний період
– триває
до повного відновлення функцій
травмованої кінцівки або формування
компенсацій, нових рухових навичок,
якщо неможливе повне відновлення
функцій
Відновлення
сили, витривалості, об’єму і координації
рухів травмованої кінцівки
Адаптація
до побутових і виробничих навантажень
Підвищення
загальної працездатності і якості
життя хворого