Мал.3. Обсяги послуг, реалізовані населенню, у розрахунку на одну особу (райони із середнім рівнем відсутні).
обласний центр м. Вінниця, а також місто обласного підпорякування Хмільник
райони з найвищим обсягом реалізованих послуг у розрахунку на одну особу;
з вищим від середнього;
з нижчим за середній;
з найнижчим.
В результаті аналізу даних груп, прослідковуються такі залежності:
1) реалізація послуг як в цілому, так і на душу населення прямо залежить від кількості жителів;
2) реалізація послуг на душу населення переважає реалізацію послуг вцілому за рахунок меншої кількості;
3) при значній кількості населення невеликі показники реалізації послуг як вцілому, так і на душу населення за рахунок низьких доходів.
Для того щоб дослідити, як впливає рівень життя населення Віннниччини на рівень споживання послуг ним, ми проводимо кореляцію між обсягами послуг, наданих населенню та доходами населення у 2011 році:(табл.1)
Назва: |
Обсяги послуг, наданих населенню (млн.грн.) Х |
Ранг по Х |
Доходи населення (грн.)
У |
Ранг по У |
Різниця між рангами
(Х-У) |
Квадрат різниці
|
Вінницька область |
966,1 |
- |
2074 |
- |
- |
- |
РАЙОНИ: |
- |
- |
|
- |
- |
- |
Барський |
11,4 |
12 |
1871 |
14 |
-2 |
4 |
Бершадський |
14,7 |
11 |
1805 |
16 |
-5 |
25 |
Вінницький |
467,6 |
1 |
4307 |
4 |
-3 |
9 |
Гайсинський |
23,0 |
5 |
1989 |
11 |
-6 |
36 |
Жмеринський |
40,6 |
3 |
4444 |
3 |
0 |
0 |
Іллінецький |
5,1 |
19 |
2015 |
10 |
+9 |
81 |
Калинівський |
15,4 |
10 |
1669 |
22 |
-12 |
144 |
Козятинський |
36,3 |
4 |
4636 |
2 |
+2 |
4 |
Крижопільський |
11,4 |
12 |
2099 |
7 |
+5 |
25 |
Липовецький |
8,1 |
15 |
1632 |
23 |
-8 |
64 |
Літинський |
7,2 |
16 |
1600 |
24 |
-8 |
64 |
Могилів-Подільський |
20,0 |
7 |
3399 |
6 |
+1 |
1 |
Мурованокуриловецький |
2,7 |
22 |
1705 |
18 |
+4 |
16 |
Немирівський |
16,0 |
9 |
2076 |
8 |
+1 |
1 |
Оратівський |
2,2 |
24 |
1632 |
23 |
+1 |
1 |
Піщанський |
3,4 |
21 |
1863 |
15 |
+6 |
36 |
Погребищенський |
6,1 |
17 |
1675 |
21 |
-4 |
16 |
Теплицький |
4,3 |
20 |
1579 |
25 |
-5 |
25 |
Тиврівський |
8,8 |
13 |
1931 |
12 |
+1 |
1 |
Томашпільський |
5,3 |
18 |
2027 |
9 |
+9 |
81 |
Тростянецький |
22,3 |
6 |
4928 |
1 |
+5 |
25 |
Тульчинський |
16,3 |
8 |
1877 |
13 |
-5 |
25 |
Хмільницький |
134,9 |
2 |
3495 |
5 |
-3 |
9 |
Чернівецький |
3,4 |
21 |
1755 |
17 |
+4 |
16 |
Чечельницький |
2,6 |
23 |
1525 |
26 |
-3 |
9 |
Шаргородський |
7,2 |
16 |
1693 |
19 |
-3 |
9 |
Ямпільський |
8,2 |
14 |
1689 |
20 |
-6 |
36 |
|
|
|
|
|
|
763 |
Продовження табл.1.
де R
– коефіцієнт кореляції рангів;
a
– різниця
між рангами ознак;
;
=
1 -
= 0,77
У структурі реалізованих послуг за видами економічної діяльності у продовж 2001 – 2011 рр. не відбулося суттєвих змін. Як і у 2001 р., так і нині, найбільша частка реалізованих послуг припадає на діяльність транспорту та зв’язку. Хоча у 2011 р. частка транспорту і зв’язку дещо знизилась, що пов’язано із значним збільшення у структурі реалізованих послуг частки, що припадає на операції з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям (на 8,8% у порівнянні з 2001 р.). Досить незначними у структурі реалізованих послуг є такі послуги: охорона здоров’я та надання соціальної допомоги, освіта, надання комунальних послуг, діяльність у сфері культури тощо. [2].
Ранжування районів Вінницької області за рівнем розвитку соціальної інфраструктури: Одноосібним “лідером” у Вінницькій області за рівнем розвитку соціальної інфраструктури є м. Вінниця, що зумовлено його високим адміністративним статусом.(МАЛ.4.)
До районів із рівнем розвитку, який вищий від середнього, відносяться Хмільницький (за рахунок м. Хмільник – курорт державного значення), Могилів-Подільський (за рахунок м. Могилів-Подільський як найбільшого центру обслуговування на півдні області), Тростянецький, Тульчинський, Бершадський, Шаргородський, Вінницький, Немирівський. У всіх районах даної групи (крім Немирівського) більшість послуг реалізовується безпосередньо населення.
У групу із середнім в області рівнем розвитку соціальної інфраструктури входять Жмеринський, Козятинський, Томашпільський, Погребищенський, Гайсинський, Калинівський, Теплицький, Барський, Піщанський райони. Жмеринський та Козятинський райони виділяються за найбільшим обсягом реалізованих послуг, зокрема залізничного транспорту, однак обсяг послуг на душу населення тут незначний. Така ж сама ситуація характерна і для Томашпільського району із значним залізничним пунктом Вапняркою. Невідповідністю між загальним рівнем розвитку соціальної інфраструктури та обсягом реалізованих послуг виділяється Погребищенський район, пояснюється це тим, що тут має місце значний розвиток закладів культури, однак дані послуги не є високооплачуваними, те саме стосується і Теплицького району.
Райони з найнижчим у області рівнем розвитку соціальної інфраструктури є і найбільш відсталими за розвитком інших галузей господарства, крім Тиврівського, Іллінецького, Крижопільського та Літинського районів. [3].
Низький рівень розвитку соціальної інфраструктури Тиврівського району визначається, передусім, низьким рівнем забезпечення мешканців житлом, значною кількістю сімей, що перебувають на квартирному обліку, а також недостатньою кількістю місць у дошкільних закладах. Відбувається це, головним чином, за рахунок м. Гнівань – промислового центру із великою кількістю населення, та недостатнім рівнем розвитку відомчих закладів соціальної інфраструткури. У Іллінецькому, Крижопільському та Літинському районах низький розвиток соціальної інфраструктури зумовлений недостатнім розвитком галузей торгівлі.
