Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Вінницький державний педагогічний університет ім. М.Коцюбинського

Кафедра географії

ІНДЗ на тему:

«Розвиток сфери послуг у Вінницькій області»

Виконала:

Студентка САГБ

ПГФ

Петрик Євгенія

Вінниця 2013

План

Вступ

1. Чинники формування соціальної сфери (сфери послуг) Вінницької області.

   1. Історико-географічні.

   2. Еколого-географічні.

   3. Суспільно-географічні.

   4. Економічні.

   5. Соціально-демографічні.

2. Розвиток соціальної інфраструктури у Вінницькій області.

Висновки.

Використана література.

Вступ

Сфера обслуговування (сфера послуг) - це процес надання послуги виробництву і населенню, на підприємствах й установах, що входять до складу галузей, які відносяться по існуючій класифікації, як до матеріального виробництва, так і невиробничої сфери, то відповідно виділяються такі складові частини цієї галузі: сфера обслуговування населення і сфера обслуговування виробництва. Сфера обслуговування населення - це діяльність підприємств, кінцевим результатом праці яких є задоволення потреб населення, яке реалізується у вигляді надання послуг. В соціальній сфері теж реалізуються соціальні (нематеріальні) інтереси всіх верств населення, відносини суспільства та особи, умови праці і побуту, охорони здоров’я, відпочинку. Вона організує споживання створених у матеріальному виробництві благ та виробляє власні послуги. Відповідно до цього сфера обслуговування населення і соціальна сфера - це сукупність галузей і видів діяльності, підприємств, закладів та установ, які мають однакове призначення - забезпечити задоволення потреб людей у вигляді надання послуг. [1].

1. Чинники формування соціальної сфери Вінницької області.

На формування і розвиток соціальної сфери Вінницької області мають вплив цілий ряд умов і чинників, які різні за своїм ступенем впливу, походженням та змістом.

Сукупність чинників, обумовлюючи регіональні відмінності області, поділяють на ті, що безпосередньо визначають створення мережі об’єктів соціальної сфери (досягнутий рівень розвитку та рівень матеріального виробництва регіону, особливості системи розселення, чисельність та статево - вікова структура населення, рівень урбанізації, стан транспортних шляхів тощо) та ті, що визначають потребу в послугах соціального призначення, тобто впливають побічно, зокрема, через існуючі життєві потреби людей та систему розподільчих відносин (розмір грошових доходів населення; особливості побуту, що визначаються міським або сільським способом життя, рівнем натурального споживання; співвідношенням попиту та пропозиції товарів і послуг; освітній рівень, національні традиції, фонд вільного часу населення тощо).

Чинники, що вливають на становлення і розвиток соціальної сфери Вінницької області, в залежності від походження та соціально - економічного змісту, можна поділити на такі групи: суспільно-географічні, економічні, історико-географічні, соціально-демографічні та еколого-географічні чинники.

1.1 Історико-географічні чинники. На формування та розвиток даної сфери Вінниччини мають величезний вплив історико-географічні чинники. Вся історія розвитку соціальної сфери області поділяється на чотири етапи: етап зародження соціального простору Вінниччини, який характеризується появою перших жителів на цій території, розвитком їх поселень в період трипільської та скіфської культури; етап виникнення і розвитку перших міст - центрів ремесла, торгівлі і культури, що включає часи Київської Русі, українського козацтва і характеризується появою таких центрів соціальної сфери; етап формування і розвитку елементів сучасної територіальної структури соціальної сфери Вінницької області, який визначається капіталізацією країни, поглибленням поділу праці, господарською спеціалізацією окремих районів, посиленням зростання міст, розвитком внутрішньої і зовнішньої торгівлі, освіти і культури та сучасний етап розвитку соціальної сфери Вінницької області, на початку якого соціальна сфера зазнала занепаду, лише згодом закріпились позитивні тенденції: почалась стабілізація рівня життя населення, скорочення масштабів бідності, оптимізація ситуації на ринку послуг, на перший план вийшли проблеми фінансування соціальної сфери.

1.2 Еколого-географічні чинники. Головною детермінантою соціально-економічних процесів, які відбуваються в регіоні є природно-географічні умови, насамперед кліматичні. Враховуючи те, що на території Вінницької області відсутні екстремальні природні умови, на розвиток соціальної сфери та її інфраструктурний потенціал природне середовище здійснює опосередкований вплив.

Екологічний чинник здійснює значний вплив на розвиток і розміщення галузей соціальної сфери як через наявність “здорової екології”, так і через потребу в ній для покращання здоров’я населення. Окрім цього він посилює вплив на демографічні зміни в регіоні.

Збереження довкілля та забезпечення раціонального використання природних ресурсів є невід'ємною частиною процесу суспільного розвитку, підвищення рівня добробуту та здоров'я населення. При цьому, сучасну екологічну ситуацію нa Вінниччині можна охарактеризувати як задовільну, що склалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу. Структурні деформації народного господарства області, а також відсутність протягом останнього десятиріччя необхідних обсягів інвестицій для оновлення технологій та здійснення природоохоронних заходів обумовили задовільний стан довкілля.

Основну частину забруднення в області формують викиди від хімічної промисловості, виробництва електроенергії, газу та води, автомобільного транспорту та харчових підприємств.

До числа небезпечних забруднювачів відносяться також ряд галузей і підприємств соціальної сфери. Це, насамперед, транспорт також підприємства, які надають послуги по хімічній чистці, стірці і прасуванні одягу, ремонту побутової техніки, ремонту меблів, а також галузі комунального господарства.

В цілому викиди шкідливих речовин в області складають 1,58% від загальноукраїнського показника, що визначає область, як середньо - забруднену серед регіонів України, що побічно негативно впливає на соціальну сферу області.

1.3 Cуспільно-географічні чинники. Характеризуючи суспільно-географічне положення Вінницької області перш за все слід підкреслити його вигідність, оскільки область розміщена в центрі України і межує з такими областями: Київська, Черкаська, Кіровоградська, Одеська, Чернівецька, Хмельницька, Житомирська, а також межує з республікою Молдова. Таке територіальне розташування надає можливості встановлення міжобласних і зовнішньоекономічних зв'язків і можна стверджувати про її високу контактність.

Вінниччина відноситься до тих областей, що мають найвищий рівень центральності (щодо столиці країни), оскільки вона безпосередньо межує із столичною областю, тобто є сусідом першого порядку. Відстань від м. Києва до північної межі області становить в середньому 246 км. Близькість до столиці зумовлює інтенсивні економічні, соціальні, інформаційні зв'язки з нею.

На ефективний розвиток соціальної сфери області має вплив транспортно-географічне положення, а саме: довжина та щільність автомобільних, залізничних шляхів сполучення та наявність авіаційного транспорту.

Довжина автомобільних доріг загального користування становить 9,5 тис км, з них із твердим покриттям – 8,9 тис км ( 94%). Щільність доріг загального користування з твердим покриттям на 1000 км території - 337 км. Найбільшу питому вагу в загальній протяжності автодоріг області займає чорне шосе і чорні гравійні дороги – 37,1 %. Протяжність асфальтно-бетонних та цементобетонних доріг, якими виконується найбільший обсяг перевезень вантажів і пасажирів, становить лише 20, 2 % загальної протяжності. Частка автодоріг з перехідними типами покриття (білощебневі та бруківка), які потребують вдосконалення – 42,7%.

В залежності від конфігурації району та суспільно-господарського положення його адміністративного центру, можна виділити такі групи районів:

- з центральним положенням районного центру (найвища транспортна доступність до адміністративного центру для жителів району): Жмеринський, Погребищенський, Тиврівський, Калинівський, Тульчинський, Чечельницький, Піщанський, Томашпільський, Вінницький райони;

- з ексцентричним положенням (з слабодиференційованою транспортною доступністю): Літинський, Липовецький, Немирівський, Теплицький, Бершадський, Тростянецький, Гайсинський райони;

- з периферійним положенням (з високодиференційованою транспортною доступністю): Оратівський, Козятинський, Іллінецький, Барський, Муровано-куриловецький, Шаргородський, Ямпільський, Могилів-Подільський, Крижопільський, Хмільницький райони.

1.4 Економічні чинники. Група чинників, що визначає економічний розвиток Вінницької області є однією з визначальних у розвитку соціальної сфери області, оскільки вони прямо впливають на рівень життя населення. Одним з показників, що характеризує економічний розвиток області є валова додана вартість, яка в 2011 році склала 22128 млн. грн., порівняно з 2000 роком збільшилась і становила тоді 3802 млн. грн., хоча при цьому спостерігається й зростання цін. Валовий регіональний продукт складає 2475 млн. грн.

Реалізація продукції промисловості має тенденцію до зростання. Виробництво продукції сільського господарства теж зростає , а обсяг реалізованих послуг населенню за цей період зріс майже удвічі. Основним чинником в групі економічних чинників є рівень промислового розвитку території. Найвижчий рівень розвитку має м.Вінниця, як обласний центр, а найнижчий Чечельницький, Чернівецький, Ямпільський, Оратівський, Теплицький райони.

1.5 Соціально-демографічні чинники. Важливим чинником, що визначає розвиток соціальної сфери регіону, є потреби населення. І тут простежується пряма залежність між рівнем й способом життя населення та масштабами і характером споживання послуг соціальної сфери, котрі впливають на потреби. Це підтверджується тим, що біля 90% послуг в Вінницькій області споживається міськими жителями, що мають вищі потреби в послугах та рівні їх задоволення. Отже, демографічний чинник ставить розвиток та розміщення галузей послуг під свою залежність. Чисельність жителів області й густота в розрахунку на одиницю території, темпи приросту чи скорочення населення, його вікова структура, сімейний склад, розподіл за типом регіону - ось основні детермінанти розвитку соціальної сфери.

Демографічний чинник характеризується двояким впливом на територіальну організацію соціальної сфери регіону. З однієї сторони, особливість демографічної структури населення формує потребу в певному наборі товарів і послуг, а з іншої, населення в працездатному віці є основною виробничою силою суспільства.

Чисельність наявного населення Вінницької області постійно зменшується: в 1990 р - 1914,4 тис. чол.; 2001 р - 1772,4 тис. чол.; 2004 р - 1728,9 тис. чол.; 2009 р – 1647,6 тис. чол.; 2011 р – 1635,09 тис. чол.; 2012 р – 1624,2 тис. чол.

Особливий вплив також має і структура зайнятості населення, що показує частку зайнятих у соціальній сфері.

Мал.1.Зайнятість населення за сферами діяльності у Вінницькій області в 2011 р.

Проаналізувавши мал.1., ми можемо зробити такий висновок, що половина населення Вінницької області зайнята у соціальній сфері і цей показник постійно росте ( порівняно з 2001 роком 46,7% населення).