Приклад

Початкові дані:

номінальний діаметр вала – d_n=50∙10^-3 м;

зовнішній діаметр втулки – D=80∙10^-2 м;

довжина спряження – l=30∙10^-3 м;

крутний момент – M_кр=164 Н∙м;

шорсткість поверхні – R_ZD=10 мкм, R_Zd=6,3 мкм;

матеріл втулки і вала – сталь 50;

модуль пружності – E_D=E_d=2,1∙10¹¹ Н/м²;

границя текучості – σ_Т=370∙10⁶ Н/м²

Виконання

1. Визначаємо величину мінімального питомого тиску між спряже-ними поверхнями втулки і вала:

2. Знаходимо мінімальний натяг:

де

;

.

3. Визначаємо розрахунковий натяг:

4. За таблицею (додаток 7) знаходимо, що умові N_{min.табл.}≥N_розр задовольняє посадка Ø , у якої N_{min.табл.}=31 мкм, а N_{mах.табл.}=109 мкм.

5. Визначаємо максимальний питомий тиск на контактних поверх-нях:

6. Визначаємо максимальне напруження у втулці:

.

7. Проводимо перевірку правильності вибраної посадки:

Так, як 368∙10⁶Н/м²<370∙10⁶Н/м², то посадка вибрана вірно.

8. Вибираємо універсальні засоби вимірювання деталей. За табли-цею (додаток 4), визначаємо допустиму похибку вимірювання: для отвору Δвим=10 мкм, для вала – Δвим=10 мкм. Для отвору вибираємо індикаторний нутромір уякого Δlim=10 мкм, а для вала вибираємо мікрометр, у якого Δlim= мкм.

10. Викреслюємо спряження в зборі і подетально (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Позначення посадок і відхилень на складальному і деталювальних кресленнях

11. Викреслюємо схему розміщення полів допусків деталей з᾿єднан-ня (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Схема полів допусків з'єднання Ø

Завдання 3 визначення елементів з’єднання, що підлягають селективному складанню Мета завдання

1. Розібратися в суті методу селективного складання з’єднання.

2. Навчитися визначати граничні розміри деталей з’єднання, групо-ві допуски, граничні групові зазори і натяги.

Послідовність виконання

1. Визначити значення допусків, граничних відхилень і граничних розмірів отвору і вала.

2. Визначити величини граничних зазорів і натягів в заданому з’єднані.

3. Розрахувати групові допуски отвору і вала.

4. Викреслити схему полів допусків заданого з’єднання вказавши групові поля допусків деталей.

5. Скласти карту сортувальника, вказавши в ній граничні розміри валів в кожній розмірній групі.

6. Визначити групові зазори і натяги.

Приклад 1

Початкові дані:

номінальний діаметр з’єднання – 18 мм;

поле допуску отвору – H8;

поле допуску вала – d8;

кількість груп – n=3.

Виконання

1. Визначаємо по СЭВ 144-75 (додатки 1,2) граничні відхилення:

;

2. Визначаємо допуски деталей:

.

3. Визначаємо граничні розміри отвору і вала:

4. Знаходимо зазори в з’єднанні:

5. Визначаємо групові допуски деталей:

6. Складаємо карту сортувальника, вказавши в ній граничні розміри валів і отворів в кожній розмірній групі (табл. 1).

Таблиця 1. Карта сортувальника

Номер розмірної групи		Розміри деталей, мм
		Отвір	Вал
1	понад	18,000	17,923
	до	18,009	17,932
2	понад	18,009	17,932
	до	18,018	17,941
3	понад	18,018	17,941
	до	18,027	17,950

7. Визначаємо групові зазори:

8. Викреслюємо схему полів допусків заданого з'єднання, вказавши кількість груп (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Схема полів допусків з'єднання Ø з розсортуванням деталей на три розмірні групи