Завдання 1 визначення елементів циліндричного з’єднання з вибором засобів вимірювання для його деталей Мета завдання
Вивчити основну термінологію курсу, навчитися визначати основні і граничні відхилення поля допуску, допуск розміру, граничні розміри, зазори, натяги, допуск посадки.
Навчитися правильно проставляти на кресленнях посадки і поля допусків.
Навчитися правильно вибирати вимірювальні засоби для контролю розмірів деталей.
Послідовність виконання
Вихідними даними для виконання цього завдання є номінальний діаметр з’єднання вал-отвір та поля допусків валу і отвору.
Виходячи з даних полів допусків встановлюємо систему виготовлення для деталей з’єднання [2].
По таблицях знаходимо граничні відхилення деталей циліндричного з’єднання.
Визначаємо граничні розміри деталей, граничні зазори або натяги в з’єднанні, допуски деталей та посадки, вказуємо групу посадки.
Встановити чистоту обробки поверхонь деталей з’єднання.
Вибрати засоби вимірювання деталей з’єднання.
Накреслити:
а) схему полів допусків деталей з’єднання і робочих калібрів до них;
б) складальний ескіз з’єднання і ескізи деталей.
Приклад 1
Початкові дані:
номінальний діаметр з’єднання – 35 мм;
поле допуску отвору – Н7;
поле допуску вала – r6.
Виконання
1. З’єднання виконано в системі отвору. Отвір виготовлено по сьомому, а вал по шостому квалітету.
2. За таблицями СТ СЭВ 144-75 (додатки 1,2) визначаємо граничні відхилення:
|
|
;
;
;
.3. Визначаємо граничні розміри деталей:
;
;
;
.
4. Визначаємо допуски деталей:
;
.
5. Розраховуємо граничні натяги:
;
.
6. Визначаємо групу посадки:
Оскільки в з’єднанні мають місце лише натяги, то дана посад-ка відноситься до групи посадок з гарантованим натягом.
7. Визначаємо допуск посадки:
;
.
8. За таблицею (додаток 3) визначаємо чистоту обробки поверхні деталей:
|
|
;
.9. Вибираємо засоби вимірювання деталей заданого з’єднання, виходячи з умови, що гранична похибка Δlim засобу вимірювання не перевищує допустимої похибки вимірювання Δвим, тобто Δlim≤Δвим.
За таблицею (додаток 4) визначаємо допустиму похибку вимірювання: для отвору Δвим=7 мкм; для вала Δвим=5 мкм. Для отвору (додаток 5) вибираємо індикаторний нутромір з вимірювальною головкою з ціною поділки 0,002 мм при роботі в межах ділянки 0,1 мм, у якого Δlim=5,5 мкм. Для вала вибираємо важільну скобу з ціною поділки 0,002 мм, у якої Δlim=4 мкм.
10.Викреслюємо спряження в зборі і по детально (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Позначення посадок і відхилень на складальному і деталювальному кресленнях
11. Викреслюємо схему полів допусків деталей з’єднання (рис. 1.2).
Рис. 1.2.
Схема полів допусків з’єднання Ø
Приклад 2
Початкові дані:
номінальний діаметр з’єднання – 52 мм;
поле допуску отвору – D8;
поле допуску вала – h9.
Виконання
1. З’єднання виконано в системі вала. Отвір виготовлено по восьмому, а вал по дев’ятому квалітету.
2. За таблицями СТ СЭВ 144–75 (додатки 1,2) визначаємо граничні відхилення:
|
|
;
;
;
3. Визначаємо граничні розміри отвору і вала:
;
;
;
.
4. Визначаємо допуски деталей:
;
.
5. Знаходимо граничні зазори:
;
.
6. Визначаємо групу посадки:
Оскільки в з’єднанні мають місце лише зазори, то дана посадка відноситься до групи посадок з гарантованим зазором.
7. Визначаємо допуск посадки:
;
.
8. За таблицею (додаток 3) визначаємо чистоту обробки поверхні деталей:
|
|
;
;
9. Вибираємо засоби вимірювання деталей заданого з’єднання, виходячи з умови, що гранична похибка Δlim засобу вимірю-вання не перевищує допустимої похибки вимірювання Δвим, тобто Δlim≤Δвим.
За таблицею (додаток 4) визначаємо допустиму похибку вимірювання: для отвору Δвим=12 мкм; для вала Δвим=18 мкм. Для отвору (додаток 5) вибираємо індикаторний нутромір з вимірювальною головкою з ціною поділки 0,002 мм при роботі в межах ділянки 0,001 мм, у якого Δlim=2,0 мкм. Для вала вибираємо мікрометр типу МК, у якого Δlim=10 мкм.
10. Викреслюємо спряження в зборі і подетально (рис. 1.3).
Рис. 1.3. Позначення посадок і відхилень на складальному і деталювальному кресленнях
11. Викреслюємо схему полів допусків деталей з’єднання (рис. 1.4).
Рис. 1.4.
Схема полів допусків з’єднання Ø
ЗАВДАННЯ 2